6.Нематеріальні ресурси та їх поділ за видами.

Нематеріальні ресурси – це складова потенціалу під-ва, здатна забезпечувати економічну користь протягом тривалого періоду. Для цієї складової характерні відсутність матеріальної основи і невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання. Усі нематеріальні ресурси поділяють на три види:

І. Об’єкти промислової власності:

- Винахід – це результат творчої діяльності людини, що позначений істотною новизною і дає позитивний ефект при його застосуванні.

- Промисловий зразок – нове, придатне до виготовлення промисловим способом художнє вирішення виробу, тобто це результат творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання (модель, малюнок тощо).

- Товарний знак або знак обслуговування – оригінальні позначки, за допомогою яких товари одного виробника відрізняються від аналогічних товарів іншого виробника.

- Корисні моделі - - нові за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою моделі, предметом технічного вирішення яких є тільки конструкція виробу, його форма.

ІІ. Об’єкти інтелектуальної власності.

- Програмне забезпечення ЕОМ – операційні системи і прикладні програми.

- База даних – іменована сукупність інформаційних одиниць у певній предметній сфері, які відображають стан об’єктів та їх відносин.

- База знань – це сукупність систематизованих базових відомостей, що належать до певної галузі знань і зберігаються в пам’яті ЕОМ.

- Твори науки, літератури і мистецтва існують у таких формах: письмовій (рукопис, машинопис), усній (виступи, лекції промови), образотворчій (ілюстрації, картини, фото, відео), об’ємно-просторовій (скульптури, моделі, архітектурні форми).

ІІІ. Інші нематеріальні ресурси.

- Ноу-хау – знання або досвід технічного, управлінського, комерційного, фінансового характеру, що можуть бути практично використані і наукових дослідженнях, у виготовленні та реалізації продукції, забезпечуючи певні переваги.

- Раціоналізаторська пропозиція – технічне вирішення, яке є новим і корисним для під-ва, і може стосуватися вдосконалення використовуваної техніки, способів контролю, спостереження техніки безпеки тощо.

- Зазначення походження товару - це будь-яке словесне або графічне позначення, що вказує на географічне місце походження товару (насамперед стосується харчової промисловості).

- Гудвіл – це основний капітал під-ва або фірми, здатний приносити додаткові прибутки завдяки підвищенню конкурентоспроможності (з використанням іміджу, досвіду, ділових зв’язків, престижу товарних знаків, постійної клієнтури тощо)

7.Нематеріальні активи, їх елементний склад, види оцінки та форми реалізації права власності на них.

Нематеріальні активи – це права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інші майнові права. Бухгалтерський облік немат.активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

- права користування природними ресурсами – надрами, іншими ресурсами природного середовища.

- права користування майном – будівлями, земельними ділянками, на оренду приміщень тощо.

- права на об’єкти промислової власності – товарні знаки, торгові марки, винаходи, промислові зразки, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції.

- авторські та суміжні з ними права – на літературні та музичні твори, прогарми для ЕОМ, бази даних тощо.

- інші немат.активи – право на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо.

Форми правового захисту різняться за типом немат.активів. Об’єкти інтелектуальної власності охороняються авторським правом. Авторське право - - це система правових норм, що визначають виключне право авторів наукових, літературних та художніх творів на використання їх праці. Для оповіщення про свої авторське право використовують позначку ©.

Права власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки засвідчуються патентами. Патент – це документ, який держава видає особі або під-ву з наданням їм виключного права на використання зазначеного в патенті об’єкта промислової власності.

Передавання права використання немат.ресурсу здійснюється у формі ліцензійної угоди. Ліцензія – це дозвіл на використання немат.ресурсу протягом певного періоду за обумовлену винагороду. Ліцензійна угода – це договір, згідно з яким власний немат.активу передає іншій стороні ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патент або авторське право.