Тема 3. Валютні ринки та валютні операції.

• 3.1 Валютний ринок: поняття, основні категорії.

Валютний ринок - складне економічне поняття. Тому в економічній літературі важко знайти два однакові його визначення. Отже, кращому розумінню сутності валютного ринку сприятиме наведення різних визначень, що акцентують увагу на його певних аспектах.Ринок, у якому відбуваються міжнародні операції з валютами, називаєтьсяміжнародним(світовим)валютним ринком.

Валютний ринок — це:

• офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж іноземних валют за національну, за курсом, що складається на базі попиту та пропозиції;

• сфера економічних відносин, що виникають за здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій з руху капіталу іноземних інвесторів;

• сукупна сітка сучасних засобів зв’язку, що з’єднують національні та іноземні банки й брокерські фірми;

• сукупність банків, брокерських фірм, корпорацій, особливо ТНК.

У системі валютного ринку можна виділити: -  міжнародний валютний ринок; -   національний валютний ринок. Перший складається з системи тісно пов'язаних швидко­діючими канальними чи супутниковими комунікаціями регіо­нальних ринків. Сьогодні існують такі регіональні ринки: Європейський — із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті; Азіатський - із центрами в Токіо, Гонконгу, Сінгапурі; Аме­риканський - із центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Ан­джелесі. На регіональних валютних ринках здійснюється тор­гівля вільно конвертованими валютами та валютами місцевих національних ринків. Регіональні валютні ринки за характе­ром операцій не відрізняються один від одного, національні - відрізняються за ступенем конвертованості національної валюти, за обсягом зовнішньоторговельних та валютно-об­мінних операцій, за ступенем інтегрованості в світове співто­вариство, рівнем стійкості й відкритості економіки, рівнем розвитку комунікацій та ступенем регулювання державою ва­лютних операцій.

Основні особливості сучасних валютних ринків:

• Масштабні обсяги операцій. За цим параметром валютний ринок різко вирізняється з-поміж інших ринків. За даними Всесвітнього банку міжнародних розрахунків, щоденний обсяг операцій на цьому ринку у 2010 році становив $4 трильйони.

• інтернаціоналізація валютних ринків;

• широке використання електронних засобів зв’язку;

• безперервність здійснення операцій;

• страхування валютних та кредитних ризиків;

• переважання спекулятивних та арбітражних операцій над комерційними;

• висока концентрація валютних операцій. Близько 2/3 угод посідає банки, 20% - на інші фінансові інститути (компанії дилери по цінних паперів, інвестиційні, пайові фонди й ін.) і 16% - на нефінансові установи (включаючи окремих великих спекулянтів).

Механізм діяльності валютних ринків

Валютний ринок працює таким чином. На моніторі комп'ютера постійно відображається інформація про поточні валютні курси. Вони залежать від валютних курсів на основних валютних біржах, встановлених у попередній день, від кон'юнктури, можливостей банків та інших економічних та політичних чинників. Для ухвалення рішення про укладання угоди з купівлі-продажу іноземної валюти банки обмінюються необхідною інформацією. Передача інформації здійснюється через мережу супутникового зв'язку, яка охоплює усі країни світу. Монітори встановлені в усіх банках та брокерських фірмах, які здійснюють торгівлю валютою. Банки вводять у пам'ять мережі власні валютні курси та умови й обсяги купівлі-продажу валют. Усі учасники мережі, набравши певний код, можуть отримати один від іншого інформацію, яка їх цікавить. Як правило, валютні і фінансові ринки країни працюють 8—9 годин. Але функціонування валютних ринків не припиняється ні на хвилину. Свою роботу в календарній добі вони починають на Далекому Сході, у Новій Зеландії (Веллінгтон), проходячи послідовно годинні пояси — у Сіднеї, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Москві, Франкфурті-на-Майні, Лондоні і закінчуючи день у Нью-Йорку і Лос-Анджелесі. Ринки, розташовані в Сіднеї і Токіо, вже закриваються, коли починає роботу європейський валютний ринок.

Відлік годинних поясів традиційно ведеться від нульового меридіана, що проходить через Гринвіч (передмістя Лондона), а час зветься світовим чи GMT (Greenwich Meridian Time).

Механізм валютних ринків створює умови для валютних спекуляцій, оскільки дає змогу проводити угоди за відсутності валюти. В результаті валютних операцій посилюються стихійний рух "гарячих" грошей, нестабільність валютних курсів. "Валютна лихоманка" згубно впливає на слабкі валюти, підриває стабільність валютно-економічного становища окремих країн, світової економіки та валютної системи. Валютні негаразди, що підсилюються стихійною діяльністю валютних ринків, справляють тиск на економічну політику країн і є важливою проблемою при узгодженні їхніх дій з регулювання економіки.

Сутність валютного ринку знаходить безпосереднє відображення у його функціях. Основні функції валютного ринку:

· Забезпечення виконання міжнародних розрахунків – ця функція виконується валютними ринкам з початку їх існування і є первинною по відношенню до всіх інших функцій бо валютні ринки виникли саме для її реалізації

· Забезпечення ефективного функціонування світових кредитних та фінансових ринків – ця функція виникла в процесі подальшого розвитку та ускладнення МЕВ (поява прямих закордонних інвестицій, ТНК, світових фінансових центрів – поява світового господарства). Виконуючи цю функцію валютний ринок дозволяє суб’єктам МЕВ користуватися національними кредитними та фінансовими ринками для фінансування та проведення операцій по всьому світу. Тобто фірми мають змогу отримувати кредити за найнижчими ставками і у найпривабливішій для них валюті, а потім використовувати залучені кошти для фінансування будь-яких операцій.

· Страхування валютних та кредитних ризиків – ця функція виникла і почала розвиватися відносно недавно (значне підсилення розвитку відбулося після Кінгстонської конференції в 1978 року) після впровадження вільно плаваючих валютних курсів, що значно підвищило валютні ризики суб’єктів МЕВ. Зараз валютні ринки надають можливість суб’єктам МЕВ за допомогою відповідних інструментів (опціони, ф’ючерси, форвардні контракти, валютні свопи) зменшити або зовсім уникнути валютних ризиків які пов’язані з проведенням операцій в різних валютах .

· Отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсiв валют. Валютні ринки дозволяють заробляти на проведенні операцій з валютними інструментами, учасники заробляють на різниці курсів купівлі та продажу певної валюти. Тобто спекулянт відкриває позицію по певній валюті і очікує зміни курсу, якщо курс змінився таким чином яким очікував спекулянт то він заробить прибуток якщо, ні то збиток .

· Визначення валютних курсів – діяльність операторів на валютних ринках постійно змінює валютні курси тих валют, з якими працюють на цьому ринку. Існує багато причин зміни валютного курсу певної валюти, але всі вони діють опосередковано через зміну попиту і пропозиції на цю валюту на валютних ринках. Таким чином саме на валютному ринку визначається вартість певної валюти.

· Диверсифiкацiя валютних резервів банків, підприємств, держав – тут мова йде про те, що суб’єкти МЕВ можуть певним чином застрахувати себе від змін валютних курсів шляхом розосередження своїх грошових активів в різних валютах · Регулювання економіки – ця функція є похідною від функції визначення валютних курсів, бо через зміну валютного курсу відкрита економіка може регулювати диспропорції які виникають в ній.

Основний товар валютного ринку— будь-яка фінансова вимога, визначена в іноземній валюті.

Учасників валютного ринку можна умовно поділити на дві основні групи - тих, хто здійснює валютні операції на професійній основі, і тих, хто користується послугами перших, беручи участь у валютних угодах, тобто непрофесійних учасників.

Суб’єкти валютного ринку:

• державні установи (переважно центральні банки та казначейства);

До основних функцій центральних банків як учасників валютного ринку належать:

o формування певної стратегії і тактики при здійсненні політики валютного регулювання;

o управління золотовалютними резервами країни;

o вплив на головні чинники курсоутворення шляхом здійснення валютних інтервенцій;

o регулювання рівня облікової ставки та нормативів обов'язкових резервів;

o контроль за обсягами грошової маси в обігу та ін.

Серед центральних банків найбільш впливовими є Федеральна резервна система США, Європейський центральний банк і Банк Англії, діяльність яких може суттєво вплинути на кон'юнктуру міжнародного валютного ринку

• юридичні та фізичні особи;

• комерційні банківські установи;

• валютні біржі та валютні відділи товарних і фондових бірж;