- •Тема 1. Світовий фінансовий ринок та його структура
- •1.1. Фінансові ресурси світового господарства
- •1.2 Поняття та структура світового фінансового ринку
- •1.3 Учасники міжнародного фінансового ринку
- •1.4 Міжнародні фінансові потоки та світові фінансові центри
- •1.5. Офшорні банківські (фінансові) центри, їх види та основні типи.
- •Тема 2. Система міжнародних фінансів
- •2.1 Сутність, функції міжнародних фінансів
- •2.2 Чинники становлення та розвитку міжнародних фінансів
- •2.3 Світове фінансове середовище та його заємозв’язок зі світовим економічним середовищем.
- •2.4 Суб’єкти міжнародних фінансів та їхня характеристика
- •Характеристика суб’єктів міжнародних фінансів.
- •Тема 3. Валютні ринки та валютні операції.
- •3.1 Валютний ринок: поняття, основні категорії.
- •Механізм діяльності валютних ринків
- •3.2.Структура валютного ринку
- •Організовані та неорганізовані валютні ринки
- •3.3. Спот-ринок. Строковий валютний ринок. Форвардні валютні операції. Своп-операції.
- •3.4 Поняття та види валютних позицій.
- •3.5 Сучасні тенденції розвитку валютного ринку
- •Тема 4. Особливості функціонування євроринку
- •4.1 Євроринок. Євровалюта. Чинники привабливості ринку євровалют.
- •Чинники привабливості ринку евровалют
- •4. 2 Основні сегменти євровалютного ринку. Євродепозити
- •Єврооблігації
- •4.3 Операції на ринку євровалют.
- •4.4. Особливості ринку євровалют.
- •Тема 5. Міжнародні кредитні ринки
- •5.1 Форми і види міжнародного кредитування.
- •Експортні кредити
- •Комерційні кредити
- •5.2 Суб»єкти та інструменти міжнародного ринку банківських кредитів.
- •Ціна активу на міжнародному ринку банківських кредитів
- •5.3 Суверенні боржники на ринку несек»юритизованих кредитів і позик.
- •Двосторонні кредити
- •Багатосторонні кредити
- •Цільові позики
- •Синдиковані кредити
- •Дефолт за державними зобов'язаннями
- •Тема 6. Міжнародні ринки цінних паперів
- •6.1 Поняття і структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів.
- •6.2 Валютна структура міжнародного ринку цінних паперів .
- •6.3 Основні напрями розвитку міжнародного ринку цінних паперів .
- •Тема 7. Тнк у світовому фінансовому середовищі.
- •7.1 Фінансова система тнк.
- •7.2. Внутрішня фінансова структура тнк.
- •7.3. Деякі проблеми фінансів тнк.
- •7.4 Особливості стратегічного менеджменту тнк.
- •7.4. Офшорні центри тнк.
- •Фактори, що визначають форми організації офшорних центрів тнк
- •Типи "податкових гаваней"
- •Тема 8. Міжнародна банківська справа
- •8.1 Особливості інтернаціоналізації банківського капіталу.
- •8.2 Функції міжнародної банківської справи.
- •8.3 Класифікація міжнародних банків.
- •8.4 Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.
- •8.5 Вплив оподаткування на вибір організаційного підрозділу тнб за кордоном.
- •8.6 Базельська угода.
- •Тема 9. Фінансові ризики на міжнародних ринках
- •9.1 Ризик і невизначеність. Поняття фінансового ризику.
- •9.2 Валютні ризики.
- •9.3. Процентний ризик
- •Ризик утрат від зміни потоків грошових коштів
- •Портфельний ризик
- •Економічний ризик
- •9.4 Стратегії управління ризиком
- •Тема 10. Урегулювання світової заборгованості
- •10.1 Зовнішня заборгованість: поняття, показники, суб»єкти.
- •9.2. Механізм реструктуризації зовнішнього боргу країн, що розвиваються.
- •Торонтські умови
- •Г'юстонські умови
- •Лондонські умови
- •Неапольські умови
- •Ліонські умови
8.5 Вплив оподаткування на вибір організаційного підрозділу тнб за кордоном.
Одним із факторів, який впливає на рішення щодо вибору тієї чи іншої форми міжнародного представництва ТНБ, є існуюче оподаткування у країні, яка приймає. Якщо проаналізувати режим оподаткування діяльності іноземних банків у країнах, які приймають, то більшість із країн — реципієнтів інвестицій надає новим інвесторам податкові пільги, хоча вони можуть надаватися в різних формах. Створення підрозділу за кордоном може бути для ТНБ податковим сховищем, а іноді це буває засобом розміщення прибутків за межами країни базування. Податковим сховищем можна вважати ситуацію, коли країна національної належності іноземного банку використовує систему звільнення від податку за територіальною ознакою. Спираючись на цей підхід, материнський банк може перемістити свій прибуток до своєї дочірньої компанії, яка перебуває у податковому сховищі за межами країни базування, і на певний строк відкласти сплату податків. Такий підхід обумовлений порівняно високими номінальними податковими ставками у деяких країнах-інвесторах та низьким відношенням доходу корпорацій до ВВП, наприклад, у Німеччині, Бельгії та Австрії.
Значну роль у виборі зарубіжної організаційної форми ТНБ відіграють податки, які діють у країнах національної належності материнського банку. Організаційною формою підрозділу за кордоном банки вибирають дочірній банк чи відділення. Дочірній банк має ряд переваг. Він має можливості відстрочити сплату усіляких податків країни національної належності материнського банку. Відділення не має цієї переваги, тому що воно не є організаційною одиницею банку. Його прибуток вважається частиною оподаткованого доходу материнської компанії у цьому році. У таких випадках керівництво ТНБ надає перевагу дочірньому банку, якщо він очікує високих прибутків і якщо важливо відкласти сплату податків, які діють у країні — джерелі інвестування. Якщо банк очікує збитків, перевага надається відкриттю відділення. Тому на початковій стадії діяльності за кордоном, коли банки зазнають збитків, вони використовують для своєї діяльності відділення. Після того як відділення починає приносити прибутки, воно може бути перетворене у дочірній банк, що контролюється за допомогою пакета акцій.
Особливої уваги заслуговує при вирішенні відкриття підрозділу за кордоном питання про його фінансування, яке теж залежить від оподаткування країни, яка приймає. У більшості випадків країна — реципієнт інвестицій дає змогу відносити проценти до витрат, які віднімаються. Однак у багатьох країнах, наприклад у США, дивіденди оподатковуються. Тому для головної контори, яка фінансує свою закордонну дочірню компанію, перевага віддається позикам, що надаються материнським банком дочірньому банку, над купівлею його акцій. Податкова перевага при цьому буде більша, якщо ставка податку на прибуток банку в країні—реципієнті фінансування вища, ніж у країні, котра є джерелом фінансування. У більшості податкових систем виплата основної суми позики вважається неоподаткованим поверненням капіталу материнської компанії.
Оподаткування також помітно впливає на стратегію грошових переказів. Це проявляється у виборі форми переказу (дивіденди чи проценти), а також у виборі дочірньої компанії, яка може бути найбільш вигідним джерелом переказу. Якщо перекази вважаються неоподаткованими витратами, наприклад роялті і проценти за позиками, керівництво міжнародного банку віддає перевагу процентам. У випадку переказування дивідендів банки намагатимуться здійснювати їх таким чином, щоб мінімізувати суму всіх виплачених у світовому масштабі податків. Податкова пільга, що діє у розвинених країнах, значно збільшує податкову вартість переказу дивідендів, який здійснюється розташованою там дочірньою компанією. Так, наприклад, відносно низька податкова ставка у Гонконзі робить перекази дивідендів з цієї країни невигідними. Важливим фактором при прийнятті рішення про переказування дивідендів з Німеччини є значна там різниця ставок податків між розподіленим та нерозподіленим прибутком. У США діє пільга на податки, що сплачуються за кордоном: податки, які сплачуються за кордоном, зменшують податки, що сплачуються у США.
