• 6.2 Валютна структура міжнародного ринку цінних паперів .

Міжнародні ринки цінних паперів є основним джерелом середньо- і довгострокового фінансування на світовому ринку капіталів. Починаючи з 1999 р. абсолютно стали переважати емісії у двох валютах — доларах США та євро.

Роль, яку відіграє валюта на міжнародних ринках капіталу, суттєвою мірою пов'язана з виконанням нею функції міжнародного збереження вартості. Міжнародне збереження вартості має два аспекти — фінансовий та інвестиційний. Перший зумовлений тим, у яких валютах приватні особи, компанії та уряди здійснюють фінансування, тобто в яких валютах вони випускають власні борги. Для позначення цієї функції застосовується термін "фінансова функція валюти". Використання валюти для фінансування становить пропозицію боргових зобов'язань. Другий аспект полягає у визначенні того, у які валюти приватні особи, компанії та уряди інвестують своє багатство, тобто з яких валют складаються їхні заощадження або інвестиційні портфелі. Ця функція традиційно називається інвестиційною функцією валюти. Використання валюти для інвестування являє собою попит на боргові зобов'язання.

Фінансова функція валюти. Попит на валюту, у якій випускаються міжнародні боргові зобов'язання, залежить від різно* манітних чинників. Насамперед, валюта має бути міжнародним платіжно-розрахунковим засобом, фіксуватися в міжнародних угодах і використовуватися в міжнародному інвестуванні. Це дає змогу емітентові без ризику здійснювати необхідні платежі. Вибір валюти номінації часто залежить від країни розташування емітента міжнародних боргових зобов'язань. Так, щоб уникнути валютних ризиків, емітенти з розвинутих країн віддають перевагу власній національній валюті. Ще один чинник —- очікувана вартість випуску, яка визначається дохідністю боргового і негрументу і коливаннями обмінного курсу валюти, у якій деноміновано випуск. Чим стабільнішою є валюта, тим нижчі процентні ставки. Відтак традиційною схемою є емісія боргових зобов'язань у сильних валютах. І навпаки, зростання непевності щодо динаміки процентних ставок і обмінних курсів певної валюти різко звужує пропозицію боргових зобов'язань, деномінованих у цій валюті. Втім, при визначенні валюти номінації іноді виникає проблема вибору між процентною ставкою і стабільністю валюти. Так, нестабільною валютою є японська єна, але внаслідок стимулювальної макроекономічної політики в Японії тривалий час утримуються низькі процентні ставки. Внаслідок цього сталою є пропозиція іноземних облігацій, номінованих у єнах, котрі випускаються на ринок Японії.

Інвестиційна функція валюти.Інвестування в іноземні фінансові активи охоплює одночасно два типи інвестицій: 1) інвестиції в певні фінансові активи — акції чи облігації; 2) інвестиції в іноземну валюту. Інвестиційна привабливість валюти залежить від традиційних циклічних факторів, таких як динаміка короткострокових процентних ставок та обмінних курсів, і від структурних факторів, пов'язаних з розвинутістю ринків певних валют та динамікою цін на активи, деноміновані в цих валютах. Короткострокові зміни у процентних ставках, динаміка різниці між процентними ставками за основними міжнародними валютами визначають очікування інвесторів щодо короткострокового потенціалу валюти і, таким чином, не справляють істотного впливу на міжнародну роль валюти. Водночас структурні фактори впливають на оптимальну валютну структуру інвестиційного портфеля, отже, визначають довгострокові тенденції інвестування у фінансові активи, деноміновані в певній валюті.