Експортні кредити

Серед інших боргових інструментів особливу групу становлять експортні кредити. їхньою специфічною рисою є зв'язаний характер, тобто наявність так званого зв'язуючого застереження в кредитній угоді. Сутність застереження полягає в тому, що позичальник повинен використати цей кредит винятково на зазначені цілі, наприклад, на придбання товарів, вироблених у країні-кредиторі.

Експортні кредити поділяються на: короткострокові (надаються і використовуються в межах одного року для кредитування експорту споживчих товарів та сировини; середньострокові (надаються на строк від одного до п'яти років) і використовуються для кредитування експорту машин та обладнання; довгострокові (надаються на строк понад п'ять років) і використовуються для кредитування експорту інвестиційних товарів та великих проектів.

Механізм експортного кредитування передбачає: надання державними банками субсидованих кредитів національним експортерам за ставкою, нижчою від ринкової; надання державних кредитів іноземним імпортерам за умов обов'язкових закупівель товарів, виробниками яких є фірми країни-кредитора (зв'язаний кредит); страхування експортних ризиків національних експортерів.

Комерційні кредити

Найпоширенішим різновидом комерційного кредиту є фірмовий кредит.

Фірмовий кредит — позика, що надається експортером однієї країни імпортерові іншої крани у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари або послуги.

Поширення розрахунків у кредит є загальносвітовою тенденцією. Якщо в 1937 р. на умовах розрахунків у кредит експортувалося 1,5 % машинотехнічних товарів, на початку 60-х років — 50 %, то наприкінці 80-х років — до 75 % експорту промислово розвинутих країн. Надання кредиту імпортерам — звичайний засіб реалізації продукції в межах міжнародного економічного співробітництва.

Строки фірмових кредитів визначаються кон'юнктурою світових ринків, видом товарів і становлять 8—10 років. Розширення експорту машин та обладнання спричинило тенденцію продовження терміну фірмових кредитів.

Фірмові кредити мають певні недоліки. Цільовий характер фірмових кредитів означає, що вони є пов'язаними з конкретною угодою. Це позбавляє імпортерів можливості маневрувати на ринках цієї продукції, оскільки в деяких випадках експортер не може надати імпортерові кредит, тоді як останній зацікавлений саме в його продукції. Крім того, фірми-експортери змушені приймати на себе частину ризику, при отриманні кредиту під цю частину суми контракту фірми сплачують банкам підвищену процентну ставку, що призводить до подорожчання кредиту.

Різновидами міжнародного комерційного кредиту є кредити, пов'язані з відповідними формами міжнародних розрахунків (вексельні кредити, авансовий платіж імпортера, кредити за відкритими рахунками тощо).

Сутність вексельного кредиту полягає в тому, що експортер після укладання угоди щодо продажу товару виставляє переказний вексель (тратту) на імпортера, який погоджується на оплату векселя у визначений термін (акцептує тратту) після одержання відповідних товарних документів (коносамента, страхового поліса, сертифіката якості та ін.).

Авансовий платіж імпортера — це форма кредитування експорту і водночас засіб забезпечення зобов'язань іноземного покупця, оскільки при цьому імпортер має прийняти замовлення на поставку продукції. Як правило, імпортери надають аванси іноземним експортерам у розмірі 1/3 вартості поставки замовлених машин, обладнання, суден.

Кредит за відкритим рахунком надається на основі угоди між експортерами й імпортерами, згідно з якою експортер записує на рахунок покупця борг у розмірі вартості проданих та відвантажених товарів, а імпортер зобов'язується погасити кредит у визначений строк. Кредит за відкритим рахунком часто застосовується при регулярних поставках товарів з періодичним погашенням заборгованості в середині або в кінці місяця.