- •Тема 1. Світовий фінансовий ринок та його структура
- •1.1. Фінансові ресурси світового господарства
- •1.2 Поняття та структура світового фінансового ринку
- •1.3 Учасники міжнародного фінансового ринку
- •1.4 Міжнародні фінансові потоки та світові фінансові центри
- •1.5. Офшорні банківські (фінансові) центри, їх види та основні типи.
- •Тема 2. Система міжнародних фінансів
- •2.1 Сутність, функції міжнародних фінансів
- •2.2 Чинники становлення та розвитку міжнародних фінансів
- •2.3 Світове фінансове середовище та його заємозв’язок зі світовим економічним середовищем.
- •2.4 Суб’єкти міжнародних фінансів та їхня характеристика
- •Характеристика суб’єктів міжнародних фінансів.
- •Тема 3. Валютні ринки та валютні операції.
- •3.1 Валютний ринок: поняття, основні категорії.
- •Механізм діяльності валютних ринків
- •3.2.Структура валютного ринку
- •Організовані та неорганізовані валютні ринки
- •3.3. Спот-ринок. Строковий валютний ринок. Форвардні валютні операції. Своп-операції.
- •3.4 Поняття та види валютних позицій.
- •3.5 Сучасні тенденції розвитку валютного ринку
- •Тема 4. Особливості функціонування євроринку
- •4.1 Євроринок. Євровалюта. Чинники привабливості ринку євровалют.
- •Чинники привабливості ринку евровалют
- •4. 2 Основні сегменти євровалютного ринку. Євродепозити
- •Єврооблігації
- •4.3 Операції на ринку євровалют.
- •4.4. Особливості ринку євровалют.
- •Тема 5. Міжнародні кредитні ринки
- •5.1 Форми і види міжнародного кредитування.
- •Експортні кредити
- •Комерційні кредити
- •5.2 Суб»єкти та інструменти міжнародного ринку банківських кредитів.
- •Ціна активу на міжнародному ринку банківських кредитів
- •5.3 Суверенні боржники на ринку несек»юритизованих кредитів і позик.
- •Двосторонні кредити
- •Багатосторонні кредити
- •Цільові позики
- •Синдиковані кредити
- •Дефолт за державними зобов'язаннями
- •Тема 6. Міжнародні ринки цінних паперів
- •6.1 Поняття і структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів.
- •6.2 Валютна структура міжнародного ринку цінних паперів .
- •6.3 Основні напрями розвитку міжнародного ринку цінних паперів .
- •Тема 7. Тнк у світовому фінансовому середовищі.
- •7.1 Фінансова система тнк.
- •7.2. Внутрішня фінансова структура тнк.
- •7.3. Деякі проблеми фінансів тнк.
- •7.4 Особливості стратегічного менеджменту тнк.
- •7.4. Офшорні центри тнк.
- •Фактори, що визначають форми організації офшорних центрів тнк
- •Типи "податкових гаваней"
- •Тема 8. Міжнародна банківська справа
- •8.1 Особливості інтернаціоналізації банківського капіталу.
- •8.2 Функції міжнародної банківської справи.
- •8.3 Класифікація міжнародних банків.
- •8.4 Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.
- •8.5 Вплив оподаткування на вибір організаційного підрозділу тнб за кордоном.
- •8.6 Базельська угода.
- •Тема 9. Фінансові ризики на міжнародних ринках
- •9.1 Ризик і невизначеність. Поняття фінансового ризику.
- •9.2 Валютні ризики.
- •9.3. Процентний ризик
- •Ризик утрат від зміни потоків грошових коштів
- •Портфельний ризик
- •Економічний ризик
- •9.4 Стратегії управління ризиком
- •Тема 10. Урегулювання світової заборгованості
- •10.1 Зовнішня заборгованість: поняття, показники, суб»єкти.
- •9.2. Механізм реструктуризації зовнішнього боргу країн, що розвиваються.
- •Торонтські умови
- •Г'юстонські умови
- •Лондонські умови
- •Неапольські умови
- •Ліонські умови
4.4. Особливості ринку євровалют.
Ринок євровалют має низку переваг порівняно з національними валютними ринками і ринками позичкових капіталів:
■ Великі розміри: у 1960 р. — 2 млрд дол., у 1985 р. — 3,2 млрд дол., у 1990-ті роки — понад 8 трлн дол.
■ Відсутність чітких меж. Тенденція до розширення географічних меж ринку євровалют відображає прагнення банківських монополій забезпечити безперервне функціонування валютного ринку, долаючи обмеженість часових поясів, а також пошуки оптимальних умов (економічних, надто податкових, політичних) для валютних операцій. Це зумовило специфіку структури ринку євровалют, який охоплює близько 500 про-1 відних банків, розміщених у фінансових центрах різних континентів: у Лондоні (понад І/3 обороту на початок 80-х років). Нью-Йорку, Франкфурті-на-Майні, Амстердамі, Базелі, Цюріху, Женеві, Парижі, Мілані, Відні, Сінгапурі, Сянгані, Бахрейні та ін.
■ Інституційна особливість — виділення категорії євробанкш і міжнародних банківських консорціумів.
■ Це оптовий, а не роздрібний ринок, оскільки оперують на ньому, як правило, великими сумами. Торгівля здійснюється переважно на суми понад 500 тис. дол. США. Дуже важливим с неодмінне дотримання узгоджених термінів через причини бонітетності. Процент формується за попитом та пропозицією на ринку, тобто для кожної трансакції він узгоджується індивідуально.
Основними позичальниками є державні організації/установи, такі як уряди, центральні банки та кооперації державного сектора. Більше того, майже 4/5 ринку євровалют припадає на міжбанківські операції.
■ Універсальність — на цьому міжнародному ринку здійснюються валютні, депозитні та кредитні операції. Курси з термінових валютних операцій орієнтуються на проценти, що виплачуються за євровалютними депозитами, а не на проценти відповідного національного ринку позичкових капіталів.
■ Специфіка процентних ставок на євроринку — вони відносно самостійні щодо національних ставок. Ставки євроринку охоплюють як змінну Л І БОР — Лондонську міжбанківську ставку пропозиції, за якою лондонські банки надають кредити в євро-валюті першокласним банкам шляхом розміщення в них відповідних депозитів, а як постійний елемент — надбавку спред, тобто премію за банківські послуги.
■ Спрощена процедура проведення операцій. Хоча техніка операцій є традиційною (депозит, позика, акцепт), євроугоди здійснюються по телефону, телексу з обміном у той самий день телеграфним підтвердженням, яке служить єдиним документом; а з розвитком електронних комунікацій — і по електронній пошті. При цьому не вимагається забезпечення: гарантією угоди є авторитет банку-контрагента.
■ Вклади на ринку в основному короткострокові, оскільки більшість вкладів — міжбанківські, які мають переважно короткостроковий характер, однак позики в євро вал ютах видаються зазвичай на більш тривалий термін.
■ Ринок євровалют існує для заощаджень строкових вкладів, а не для поточних вкладів, які видаються на вимогу вкладника.
Іншими словами, організації/установи, які здійснюють вклади у євровалютах, не знімають з цих вкладів суми в національних валютах для придбання товарів чи послуг.
Ринкові євровалют властиві дві вади:
По-перше, коли вкладники користуються регульованою банківською системою, їм відомо, що ймовірність банкрутства банку, а отже втрати їхніх вкладів, є незначною. Регулювання підтримує ліквідність банківської системи. У нерегульованій системі, якою є ринок євровалют, імовірність банкрутства і втрати вкладниками своїх грошей зростає (хоча в абсолютних показниках залишається незначною). Так, нижча процентна ставка на вклади, зроблені вдома, відбиває витрати на страхування краху банку. Деякі вкладники віддають перевагу гарантіям такої системи і готові сплачувати необхідну ціну.
По-друге, позичання коштів у міжнародному масштабі може бути ризикованим для компанії на ринку валютних обмінних операцій. Від цього можна застрахуватися, скориставшись форвардним ринком обміну, однак форвардний ринок не забезпечує абсолютної гарантії. Тому багато компаній, шоб уникнути ризику на ринку валютного обміну, позичає кошти у внутрішній валюті, хоча ринки євровалют і можуть запропонувати привабливіші ставки процента.
