Чинники привабливості ринку евровалют

Головним чинником привабливості ринку евровалют для вкладників і позичальників є відсутність державного регулювання.

Діяльність ринку евровалют не піддається державному контролю. Зокрема, на євровалютні операції банків не поширюються правила та обмеження, що регламентують їхню діяльність на національних ринках позичкових капіталів (ринок евровалют вільний від національних податків і резервних вимог). Саме це робить євровалютні операції більш прибутковими порівняно з кредитними операціями в національних валютах.

До пільг, що надаються при здійсненні операцій на ринку евровалют, належать:

• звільнення банків від необхідності резервувати частину кредитних ресурсів у центральному банку, якщо вони залучені з євроринку;

• звільнення процентів за євровалютними вкладами від податків.

Цих пільг комерційні банки не мають на ринках національних валют.

Отже, для банків операції на ринку евровалют значно вигідніші, ніж на національному, тому вони можуть собі дозволити меншу маржу з кредитів у євровалютах. Усе це стимулює високі темпи розвитку ринку евровалют, однак утруднює вплив урядів на національні грошово-кредитні системи своїх країн, дещо дезорганізує ці системи. Це викликає необхідність вводити контроль за операціями національних банків на євроринку.

Окрім того, в банках більшості західних країн іноземні рахунки відокремлені від національних, і переміщення евровалют через державні кордони не супроводжується обов'язковою їх конвертацією у національні грошові одиниці, внаслідок чого вони не підпадають під традиційні правила валютного контролю. Євровалютні операції проводяться на особливих (спеціальних) банківських рахунках, ізольованих від рахунків у національних валютах.

Ще одною привабливою рисою ринку евровалют є різниця у процентних ставках порівняно з національними ринками. Через значний розмір угод і відсутність обмежувального регулювання та додаткові витрати ставки з депозитів у євровалютах вищі, а з єврокредитів нижчі, оскільки на євродепозити не поширюється система обов'язкових резервів, які комерційні банки зобов'язані мати на безпроцентному рахунку в центральному банку, а також прибутковий податок на проценти. Процентна ставка з позик у євровалютах, як правило, нижча за процентну ставку з позик усередині країни через менш високі витрати/видатки і більш потужні (великі) операції в першому випадку. * Маржа — різниця між ставками залучених і наданих кредитів; ставками кредитів різних категорій позикоодержувачів; сумою забезпечення, під яку надано кредит, і сумою виданого кредиту.

Д о специфічних характеристик ринку євровалют можна віднести:

• значні масштаби ринку: загальна маса євровалют, що відповідає обсягу депозитів на даному ринку, на кінець 1997 р. становила 9000 млрд дол., а банківські позики в євровалюті у тому ж році перевищили 500 млрд дол.;

• відсутність чітких просторових кордонів: ринок євровалют охоплює приблизно 500 провідних банків, розташованих у фінансових центрах різних континентів;

• відсутність обмежень у часі: ринок євровалют функціонує цілодобово, що є зручним для його клієнтів та операторів;

• універсальність ринку: на ньому здійснюються валютні операції різного типу (депозитні, кредитні тощо) і не тільки з ключовими валютами, а й грошовими одиницями регіонального характеру (сінгапурський долар, реал Саудівської Аравії тощо);

• розміщення фінансових центрів ринку євровалют у тих країнах або офшорних частинах їхніх територій, де місцеве законодавство встановлює пільговий режим для операцій з нерезидентами;

• інституційну особливість ринку — виділення категорії євробанків та міжнародних банківських консорціумів;

• існування специфічних відсоткових ставок, що є не тільки самостійними відносно національних ставок, а й можуть впливати на останні; відсоткова ставка на євроринку включає постійний елемент — надбавку до базисної ставки «спред» (премію за банківські послуги), а як змінний — ЛІБОР (LIBOR), лондонську міжбанківську ставку пропозиції за короткостроковими міжбанківськими операціями в євровалюті;

• обмежений доступ на ринок — тільки великі кредитори та позичальники;

• мінімальне урядове регулювання ринку: відсутність контролю з боку центральних банків за угодами, що здійснюються на ринку євровалют;

• вища прибутковість операцій у євровалютах, ніж у національних валютах: ставки за євродепозитами вищі, а за єврокредитами нижчі, оскільки відсутня система обов’язкового резервування коштів для євродепозитів та не стягується прибутковий податок на проценти;

• наявність значної кількості фінансових інструментів, що є порівняно дешевими, характеризуються високою ліквідністю та гібридністю; висока ліквідність інструментів визначається наявністю вторинного ринку, де їх можна в будь-який час реалізувати; порівняно дешевим фінансовий інструмент є завдяки пільгам для рахунків нерезидентів; гібридність інструментів дає змогу використовувати їх для досягнення відразу кількох цілей: кредитування, страхування ризиків, спекуляції тощо.