Тема 4. Особливості функціонування євроринку
4.1 Євроринок. Євровалюта. Чинники привабливості ринку євровалют.
http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,101/id,1608/
У повоєнні роки на світовому ринку капіталів поступово почав формуватися євроринок. В основі його виникнення лежить ідея використання валют у міжнародному масштабі.
Сьогодні на євроринку задіяні найбільші міжнародні банки, фінансові центри та всі конвертовані валюти. На євроринку операції здійснюються у валютах, які відрізняються від валюти країни місцезнаходження банку, що проводить операції. Поява такого ринку обумовлена лише потребами інвесторів і користувачів інвестицій, тому операції на ньому не підпадають під державне валютне та податкове регулювання країни — емітента валюти.
Євроринок— це частина світового ринку позичкових капіталів, на якому банки здійснюють депозитно-кредитні операції в євровалютах.
Євроринок, як частина світового ринку валют та позикових капіталів, містить три складові
Назва "ринок євровалют" через складову "євро" справляє враження, що кошти розміщені лише в Європі. Тим часом, виникнувши у цьому регіоні, ринок євровалют охоплює на сьогоднішній день географічні регіони далеко за його межами. Ринок євровалют поширюється на весь світ. Потужні операції на цьому ринку відбуваються в Азії (Сянган і Сінгапур), Карибському басейні — так званих офшорних фінансових центрах — Багамських і Кайманових островах, у Канаді, Японії, а також у Лондоні та інших європейських центрах. Ключовим центром ринку євровалют є саме Лондон, де у 2000 р. було проведено майже 65 % загального обсягу операцій з євровалютами. Брюссель і Париж — центри вкладів у єврофунтах.
Євровалюта— це строковий депозит, що знаходиться в банку, розташованому за межами країни, в якій випускається дана валюта.
Загалом термін "євровалюта" є дещо невдалою назвою, оскільки євровалюта може створюватися в будь-якій країні світу. Так, долари, що використовуються для операцій на валютних ринках в Азії, часто називають азійськими доларами (азіадоларами), а в арабських країнах — арабодоларами. З введенням в обіг моновалюти євро додалася ще одна незручність, оскільки євро у США слід уважати "євроєвровалютою".
Громадянство або постійне місце проживання вкладника не впливають на визначення євровалюти. Вкладення може здійснюватися (що відбувається доволі часто) особою або резидентом країни — емітента вказаної валюти.
Це означає, що євродоларом завжди буде долар, розміщений американцем у банку, що розташований у Німеччині. І навпаки, долар, розміщений у США німцем, навіть в іноземному банку (наприклад, у відділенні німецького банку), не буде називатись євродоларом. Такого роду операція являє собою внутрішнє американське вкладення, що повністю підпорядковане законодавству США.
Визначальним моментом є місцезнаходження банку, що приймає депозит. Для того щоб бути євровалютою, необхідно, аби валюта була розміщена в банку, розташованому поза країною її емісії. Причому місцезнаходження банку не визначає його державної належності та статусу. Банк може бути як місцевою головною установою, так і філією або навіть простим відділенням іноземного банку.
Отже, долар, розміщений американцем у німецькому відділенні американського банку, буде євродоларом.
Банки, що реєструють у своєму балансі операції з євровалютою, називають євробанками. Будь-яка банківська установа може відігравати роль євробанкіра у тій частині своїх операцій, які вона проводить з євровалютою.