
- •1. Поняття та структура світогляду, специфіка світогляду
- •2. Предмет філософії.
- •3. Основні функції філософії.
- •4.Структура філософського знання.
- •5.Методи ф-ї
- •6.Філософія,наука,релігія,мистецтво.
- •7.Культурно-історичні передумови виникнення ф-ї.
- •8. Філософія Стародавнього Китаю.
- •11. Філософія Геракліта
- •10. Натурфілософія Мілетської школи
- •13. Вчення олеатів
- •14. Демокріт
- •15. Софістична філософія
- •16. Філософія Сократа
- •17. Платон
- •21. Скептицизм
- •22.Неоплатонізм
- •23. Основні риси філософії Середньовіччя
- •24.Проблема співвідношення віри та розуму в філософії Середніх віків.
- •26.Обгрунтування ренесансного гуманізму в філософії м. Кузанського.
- •25.Номіналізм,реалізм,концептуалізм в філософії Середніх віків.
- •29.Проблема науки і методів наукового пізнання в Філософії Нового Часу.Емпіризм і раціоналізм.
- •28.Натурфілософія Відродження
- •30.Філософський аналіз суспільства,теорія суспільного договору у філософії Нового часу
- •31.Трансцендентальна філософія і.Канта
- •33.Сучасна некласична філософія. Загальна характеристика
- •35. Позитивізм. Його історичні форми.
- •32.Філософія Гегеля. Система та метод.
- •34.Філософія життя(Ніцше,Шпенглер)
- •36.Феноменологічна філософія в 20 ст.
- •37.Екзистенціалізм
- •38.Філософські аспекти психоаналізу.
- •39.Культурно-історична специфіка філософсько-світоглядної думки Київської Русі.
- •41.Ф-я серця Юркевича.
- •42.Ф-я національної ідеї(Донцов,Липинський)
- •40.Філософія г.С. Сковороди
- •43.Ноосферна концепція Вернадського
- •45.Чуттєве та раціональне в пізнання,їх форми
- •44.Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб’єкт та об’єкт пізнання
- •47.Наука,закономірності її розвитку
- •46.Проблема істини та її критеріїв
- •49.Антропосоціогенез,його основні чинники
- •48.Методологія наукового пізнання
- •50.Індивід,індивідуальність,особистість
- •51.Суспільство як об’єкт ф-го аналізу
- •52.Поняття суспільно-економічної формації
- •53.Поняття цивілізації. Цивілізаційний підхід до вивчення історії людства
- •54.Теорія постіндустріального сус-ва
- •55.Цінності та їх роль в житті сус-ва
- •56.Проблема буття та основні шляхи її вирішення
- •57.Поняття матерії,руху,простору,часу
- •63.Філософська концепція творчості
- •59.Закони діалектики
- •58.Діалектика як філософська концепція р-тку
- •60.Сутність і структура свідомості
- •62.Проблема несвідомого в психоаналізі
- •61.Свідомість і самосвідомість
- •64.Проблема соціального прогресу
- •65.Глобальні проблеми сучасності
50.Індивід,індивідуальність,особистість
Людина – істота розумна, людина – істота, яка має самосвідомість, моральна і вільна істота тощо. Поняття людини, насамперед, охоплює загальнородові риси, що відрізняють людину від інших живих істот. Основними ознаками людини є якісні характеристики людини, які виділяють її з тваринного світу: свідомість, мова, здібність до праці і творчості.
Поняття індивіда визначає людину як окремого представника людського роду, будь-якої соціальної спільності. Особливо індивід означає неподільну далі частку якогось цілого. Це своєрідний соціальний атом, окрема людина, окремий представник людського роду і член якоїсь соціальної спільності. Це сама проста і абстрактна характеристика людини, що говорить лише про те, що вона відокремлена від інших індивідів. Відокремленість не становить її суттєву характеристику, бо відокремлена одна від одної і в такому розумінні індивідуальні всі об’єкти у Всесвіті. З допомогою поняття індивіда підкреслюється і те, що є спільним між окремою людиною і іншими людьми, і те, як повно у людині відображені родові якості. Але людина не є тільки зв’язаною суспільством з іншими людьми, а має свою певну незалежність завдяки соціальній і духовній активності.
Поняття індивідуальності розкриває людину як самобутнього індивіда з його неповторною здібністю бути самим собою. Поняття індивідуальності суттєво конкретизує поняття людини й індивіда, але недостатньо охоплює свідомо-вольову якість людини. Такий недолік компенсується поняттям особистості, що характеризує, насамперед, суспільно-розвинуту людину.
Поняття особистості визначає уявлення про людину як істоту цілісну, яка об’єднує в собі особисті, соціальні і природні якості. Поняття індивідуальності і особистості тісно зв’язані між собою. Індивідуальність виступає тут як суттєва характеристика конкретної особистості, що відбиває спосіб її буття як суб’єкта самостійної діяльності і творчості. Індивідуальне Я складає духовно-змістовний центр структури особистості, її внутрішнє ядро. На основі індивідуального Я формуються інші соціальні та індивідуальні якості. Особистість та індивідуальність не тільки взаємопов’язані, а і взаємообумовлені: формування якостей особистості тісно зв’язане з індивідуальною самосвідомістю людини, змістом її цінностей, залежить не тільки від становища індивіда у суспільстві, але й від особистого ставлення до свого становища, власної позиції. Це пояснює той факт, що в умовах одного соціального середовища формуються різні типи особистостей.
51.Суспільство як об’єкт ф-го аналізу
Суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання. Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм.
Зрозуміти суспільство як об’єктивний процес, пізнати закономірності його функ-ціонування розвитку – це головне завдання соціальної філософії.
Головною детермінантою сусільного життя є спосіб виробництва матеріальних благ. Поняття “ сфера суспільного життя” відбиває різнопланові процеси, стосунки, цінності, інститути, фактори (матеріальні і ідеальні, об’єктивні і суб’єктивні).
Доцільно виділити такі сфери соціального життя:
а) матеріальна – охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання і ін.;
б) соціально-політична – соціальні і політичні стосунки людей у суспільстві – національні, групові;
в) духовна – широкий комплкс ідей, поглядів, уявлень, весь спектр виробництва свідомості;
г) культурно-побутова – охоплює вироб-ництво культурних цінностей, передачу їх від одного покоління до іншого, життя сім’ї, освіта, виховання.
Суспільство – це реальні люди, які об’єднуються в соціальні групи, нації, взаємодіють і конфліктують між собою, створюють і споживають матеріальні та духовні блага, виховують дітей, винаходять нові форми об’єднання та злагод. Суспільство існує об’єктивно, незалежно від свідомсоті та волі людей, хоча вони є головними дійовими особами соціально-історичного процесу.
Вирішальний чинник виникнення суспільства - це труд, це людська діяльність в різних її видах, що створює і що об'єднує суспільство (матеріально-виробнича діяльність). У процесі труда виникають суспільні відносини. Їх відображення суспільна свідомість. Існування суспільства зумовлює наявність прогресивної спрямованості. Матеріально-рушійна сила суспільства має первинний і визначальний характер. Рух суспільства класова боротьба.
Основні тенденції розвитку суспільства:
- посилення ролі суспільного характеру діяльності людей;
- вдосконалення суспільних відносин;