53. Поняття цивілізації. Цивілізований підхід до вивчення історії людства

Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

У поняття цивілізації входять соціальна й культурна складові життя суспільства. У сучасному уявленні цивілізація починається одночасно з переходом людини з первісного стану до розумного існування. З цього моменту вона розвивається за своїми внутрішніми законами, виходячи зі створюваних нею самою передумов. Інакше кажучи, необхідною умовою для розвитку цивілізації є лише її виникнення. Поняття цивілізації пов'язане зі спадковістю в житті суспільства, наявністю культурних традицій у широкому розумінні — як мистецтва, так і навичок виробництва предметів утилітарного призначення.

Виходячи з цього, можна вважати, що «цивілізація» є соціо-культурнимутворенням. Якщо поняття «культура» характеризує людину, визначає міру її розвитку, способи самовираження в діяльності, творчості, то поняття «цивілізація» характеризує соціальне буття самої культури.

Сьогодні поняття "цивілізація" найчастіше застосовують для означення досягнутого ступеня суспільного розвитку, а також набутого рівня функціонування культури в усіх її складових. Іншими словами: цивілізація — це такий рівень і стан суспільства, якому притаманні високий злет культури та її ефективне функціонування в у сіх галузях буття суспільства. Вивчення історії людства для філософії є найважливішим методологічним принципом, що створює можливості виявлення закономірності суспільного розвитку. Простежуючи історію розвитку людства, суспільства, Карл Маркс вводить поняття суспільна формація, яке охоплює відразу два зрізи людського суспільства - суспільство як процес і як структуру системи відносин, стосунків між людьми. Суспільство – найзагальніше поняття для характеристики світу людини. Суспільна формація характеризує уже не світ людини вцілому, а лише те чи інше формоутворення всередині певного світу людини. Карл Маркс відзначав, що виробничі відносини у своїй сукупності утворюють суспільство, що перебуває на певному ступені історичного розвитку. Античне суспільство, феодальне суспільство, буржуазне суспільство - такі сукупності виробничих відносин, кожна з яких разом з тим знаменує особливий ступінь історичного розвитку людства. Для визначення первісного суспільства Карл Маркс користувався терміном суспільна формація. Рабовласницьке, феодальне і комуністичне суспільства Карл Маркс називає суспільно-економічною формацією, порівнюючи з буржуазним суспільством. Суспільно-економічна формація частіше трактувалася як сукупність виробничих відносин, суспільна формація - як сукупність суспільних відносин.

Однією з головних засад є праця.Цивілізованим вважається суспільство, де власний добробут і соціальний статус людина набуває завдяки своїй праці; друга засада – власність як основа людського Я. Цивілізаційним є суспільство, що забезпечує плюралізм форм власності за домінуючої ролі приватної власності. Третє соціальне явище цивілізації - влада: лише правова державна влада сприяє налагодженню соціального управління, дозволяє взаємоузгодити волю та дії людей і спрямувати їх на вирішення суспільних завдань; четверта - соціальна справедливістьяк визначальний принцип і норма суспільного життя, міра соціального добра для кожної людини - за її заслугами; п'ята -загальнолюдські пріоритетив організації життя суспільства; забезпечення культурного прогресу людства і пріоритету особистостіта її духовних свобод - шоста важливіша цивілізаційна основа суспільства.