25.Номіналізм, реалізм, концептуалізм в філософії Середньовіччя

слово «схоластика» походить від слова schola (школа), що прийшов до латину з грецького, тому схоластику часто називають шкільної філософією. На відміну від отців церкви, що спиралися на власний розум і інтуїцію, схоластики використовували раціональні шляхи пізнання Бога. У схоластиці існувало три основних напрямки: реалізм, номіналізм і концептуалізм.

Реалізм: Середньовічне поняття реалізму не має нічого спільного з сучасним значенням цього слова. Під реалізмом малося на увазі вчення, згідно з яким справжньою реальністю володіють тільки загальні поняття, або універсалії, а не одиничні предмети. Згідно з середньовічними реалістам, універсалії існують до речей, являючи собою думки, ідеї в божественному розумі. І тільки завдяки цьому людський розум може пізнавати сутність речей, бо ця сутність і є не що інше, як загальне поняття. Реалісти, поділяючи ідеї Платона, вважали, що загальні поняття форма сутнісного буття. Найбільш відомі послідовники реалізму: Аврелій Августин, Ансельм Кентерберійський, якого називали в Англії другий Августином. Ансельм Кентерберійський знаменитий своїм онтологічним доказом існування бога ­ він стверджував, що саме поняття Бога доводить його існування.

Номіналізм: Термін «номіналізм» походить від латинського «nomen» ­ «ім'я». Згідно номіналіста, загальні поняття ­ тільки імена, вони не володіють ніяким самостійним існуванням і утворюються нашим розумом шляхом абстрагування деяких ознак, загальних для цілого ряду речей. Наприклад, поняття "людина" виходить відкинути всіх ознак, характерних для кожної людини окремо, і концентрації того, що є загальним для всіх: людина ­ це жива істота, наділена розумом більше, ніж хто або з тварин. Дане визначення можна, в принципі, уточнити: у людини одна голова, дві руки, дві ноги і т.д., але це вже зайве, тому що перше визначення вже однозначно визначає сутність людини. Таким чином, згідно з вченням номіналістів, універсалії існують не до речей, а після речей.Розглянутий суперечка між номіналістами і реалістами можна представити у поняттях сутність і існування. Для реаліста існування є прояв сутності, вони збігаються, згідно Боеція, тільки в Бозі. Для номіналіста допустимо обійтися без сутності.Суперечка номіналістів і реалістів чудовий ще в одному відношенні. Реалістів цікавить в першу чергу, загальне взагалі, незалежно від того, де і як воно існує. Номіналісти зосереджують свої зусилля на переході від суб'єкта до несуб'ектному. Такий хід мислення суттєво стимулював подальший розвиток філософії.

Концептуалісти займали проміжну позицію між реалістами і номіналістами, вважаючи, що буття є самостійні речі всередині своєї сутності. Суть цього погляду в тому, що універсалії знаходяться не в речах, а в розумі. Спільними є не речі і не імена, а поняття, які сприймаються як певні психічні стани. Це була вираженням психологічного погляду: він приписував универсалиям не фізичне і не ідеальне, а психічне буття. Найбільш відомим концептуалістом був П'єрАбеляр.