6. “Пісня про Роланда”, загальна характеристика та особливості

“Пісня про Роланда” – фр. героїчний епос

Історія створення

У своєму описі битви при Гастінгсі в 1066 році, створеному до 1127 року, Вільям Мальмсберійский розповідає, що перед битвою була виконана cantilena Rollandi, пісня про Роланда, «щоб прикладом войовничого мужа надихнути бійців». Вас додає до цього, що її співав Тайлефер, який просив для себе честі завдати першого удару ворогові.

Найбільш рання з редакцій «Пісні», що дійшли до нашого часу, — Оксфордський рукопис, написаний близько 1170 року або 1180 року. Зараз рукопис зберігається в Бодліанськькій бібліотеці в Оксфорді. Припускають, що цей рукопис був своєрідною «шпаргалкою» і використовувався для того, аби при потребі освіжити пам'ять співака.

Сюжет

Після успішного семирічного походу в мавританську Іспанію імператор франків Карл Великий завойовує всі міста сарацинів, крім Сарагоси, де править цар Марсилій. Маври, представлені в поемі язичниками, скликають раду у Марсілія і вирішують відправити до Карла послів. Посли пропонують французам багатства і кажуть, що Марсилій готовий стати васалом Карла. На раді у франків бретонський граф Роланд відкидає пропозицію сарацинів, але його недруг граф Ганелон (варіант: Ганелон) наполягає на іншому рішенні і їде як посол до Марсилія, задумуючи знищити Роланда. Ганелон налаштовує Марсилія проти Роланда та 12 перів Франції.

Ганелон радить Марсилію напасти на ар'єргард армії Карла Великого. Повернувшись до табору, зрадник каже, що Марсилій згоден стати християнином і васалом Карла. Роланда призначають командувати ар'єргардом, і він бере з собою тільки 20 тисяч чоловік.

У результаті зради графа Ганелона загін франків виявляється відрізаним від основного війська Карла, потрапляє в засідку в Ронсевальській ущелині й вступає в бій з переважаючими силами маврів. Перед цим Роланд кілька разів відмовляється пристати на пораду друзів і покликати підмогу, поки не пізно. Проявляючи чудеса мужності, Роланд і його сподвижники — граф Олів'єр, Готьє де л'Ом і архієпископ Турпін (турпеї) — відбивають численні атаки маврів, але, врешті-решт, гинуть.

Карл занадто пізно зауважує недобре і повертається в Ронсеваль. Розгромивши підступного ворога, імператор звинувачує Ганелона у зраді. Той заявляє, що не винен у зраді та з метою виправдання виставляє на судовий поєдинок свого могутнього родича Пінабеля. На стороні обвинувачення б'ється граф Тьєррі. Він перемагає Пінабеля і Ганелон разом зі всією своєю сім'єю гине.

Французький героїчний епос “Пісня про Роланда” (1100 р.) його особливості:

1) піднесений тон розповіді, який нагадує Гомера;

2) велика кількість батальних сцен, вони складають ⅔ усього тексту поеми;

3) наявність християнської фантастики, яка присутня у вигляді фантастичних образів і чудес;

4) наявність образів воїнів у рясі, які однаково добре володіють і “божим словом”, і мечем (образ єпископа Турпіна);

5) відсутність народних мас в поемі;

6) уславлення жіночих образів (образ Альди – нареченої Роланда);

7) сюжетна різноманітність: від сімейно-побутових зарисовок до фіксації важливих історичних подій і політичних проблем;

8) у пісні декілька разів згадується Київська Русь.

Однією з найважливіших рис ідейно-естетичної своєрідності епосу є історична основа, поетично переосмислена з точки зору народної ідеології.

1. Боротьба добра зі злом у художній літературі (це вічна тема життя і літератури; зазвичай втілюється в образах героїв; в народному французькому епосі "Пісня про Роланда" носієм добра є Роланд, носієм зла — Ганелон).

2. Лицар граф Роланд і зрадник граф Ганелон:

а) Роланд — чесний, справедливий, шляхетний лицар; Ганелон — підступний зрадник, "якого діло — зрада";

б) Роланд — віддана загальній справі людина; Ганелон зраджує співвітчизників "за незліченні багатства"; він радить ворогові, як краще вбити Роланда;

в) "граф Роланд не криється за інших" під час бою, страждає за загиблих лицарів; Ганелон заздрить вдачі Роланда, вдається до наклепів на нього;

г) Роланд загинув, але король Карл Великий помстився за загибель Роланда, здобувши перемогу над ворогом; Ганелона було засуджено за зраду.

3. Головна думка "Пісні про Роланда" (народ завжди пам'ятатиме героїв-воїнів, а зрадник заслуговує лише на презирство і ганебну смерть).