24. Концепції політики в німецькій клас філософії

Політичні погляди родоначальника німецької класичної філософії /. Канта

викладені у працях "До вічного миру", "Метафізика звичаїв". Він є одним

із перших творців концепції правової держави. Держава, за І. Кантом,

базувалася на принципі поділу влади на верховну, виконавчу та судову.

"Верховною" він називає владу, яка продукує закони і належить

"колективній волі народу". Виконавча влада, за І. Кантом, має

підпорядковуватися законодавчій. Основними видами політичного устрою,

історичних видів влади були: автократія, аристократія та демократія.

Кант надавав перевагу першому виду. Його ідеалом є конституційна

монархія. На думку І. Канта, благо і призначення держави полягає у

досконалому праві, у найбільшій відповідності устрою та режиму влади

принципам права. Народ не має нрава на повстання, а лише на пасивний

опір.Німецький філософ і громадський діяч Й. Фіхте підтримував концепцію

природного нрава та суспільного договору. Він виступав проти деспотизму

монархів, і вважав, що лише загальна воля народу є ядром законодавства і

визначає межі впливу держави. Його політичні погляди викладені у працях

"Промови до німецької нації", "Основи природного права відповідно до

принципів науковчення", "Вимоги до правителів Європи повернути назад

свободу думки, яку вони досі пригноблювали" та ін. Державу Й. Фіхте

розглядає як тимчасовий інститут, який є умовою та засобом забезпечення

безпеки, організації виробництва, науки, освіти та виховання людей.

Держава є злом і її має замінити моральність. Після зникнення держави,

на думку Й. Фіхте, встановлюється природний стан людини, який

відповідатиме її справжній природі та призначенню.

Політичні погляди німецького філософа Г. Гегеля викладені у працях

"Енциклопедія філософських наук", "Історія філософії", "Філософія

права", "Філософія історії". У молоді роки Г. Гегель вважав, що "не

існує ідеї держави, бо держава с щось механічне...", виступав за

необхідність подолання засилля держави, а у зрілому віці мислитель вже

схвалював ідею держави. В основі права, на його думку, лежить свобода

окремої людини.Г. Гегель був прибічником спадкової монархи, яка обмежена законами, що

дозволяє запобігти деспотизмові. Він с одним із родоначальників ідеї

громадянського суспільства, яке характеризується системою потреб,

правосуддям, поліцією, корпораціями, а також опирається на приватну

власність І загальну рівність людей.

25. Лібералізм і неолібералізм

З допомогою ліберальної ідеології «третій стан» боровся із захисниками феодальних порядків. Клас промисловців та торговців, що народжувався, мав велику потребу в економічній свободі, у представницьких установах, які не залежали б від свавілля монархів. Буржуазія намагалася захистити свої доходи від надмірно , високих податків та прямих конфіскацій. Ідеологія лібералізму була спрямована на створення необхідних соціально-політичних передумов для інтенсивного розвитку капіталізму. Соціальному лібералізму або неолібералізму, що прийшов на зміну класичному варіанту, були вже притаманні ідеї посилення ролі державних органів у суспільному житті, створення «держави загального добробуту». Така держава мала б запобігати соціальним конфліктам, допомагати найбільш знедоленим верствам суспільства, активно втручаючись в економічне життя через податки, бюджет, планування. У сфері економічної політики прихильники неолібералізму обстоювали необхідність збереження змішаної економіки, рівноправності різних форм власності, життєздатність яких мав визначити ринок. Розвиток ринку та його механізмів передбачалося, здійснювати під контролем держави, на яку покладалася відповідальність за підвищення ефективності економіки, а також основна відповідальність за вирішення завдань соціальної політики, здійснення демократичних перетворень у суспільстві. Основною ідеєю «соціального лібералізму» в політичній сфері була ідея «плюралістичної демократії», спрямованої на врахування інтересів усіх верств суспільства, їх участь у політичному житті, здійснення таких принципів, як поділ влади, прийняття рішень у всіх представницьких органах на підставі демократичних норм, в обстановці відкритості.