15. Зміст та інститути зовні політики

Зовнішня політика — це діяльність держави та інших політичних інститутів, що здійснюється на міжнародній арені; комплекс дій, спрямованих на встановлення і підтримку відносин із міжнародним співтовариством, захист власного національного інтересу та поширення свого впливу на інші суб'єкти міжнародних відносин .Зовн пол держ визначається її внутр життям і внутр політикою. Саме остання зумовлює напрями і засоби зовнішньої політики держави. З іншого боку, зовнішня політика не лише задовольняє інтереси внутрішнього життя, а й вносить певні корективи до внутрішньополітичних курсів, впливає на зміну загальнополітичної ситуації в країні. Взаємодіючи з іншими державами та їх об'єднаннями, кожна з держав впливає також на міжнародний клімат, визначає характер міжнародних стосунків.

Повноваженнями щодо здійснення зовнішньої політики наділяються вищі органи законодавчої і виконавчої влади. Найбільше таких реальних повноважень залежно від форми державного правління є у глави держави або прем'єр-міністра. Водночас у державі існують і спеціальні інститути, призначення яких полягає в безпосереднійреалізації зовнішньої політики. Головним таким інститутом є міністерство закордонних справ з мережею закордонних дипломатичних представництв. Спеціальними зовнішньополітичними інститутами виступають органи зовнішньої розвідки, міністерства зовнішньої торгівлі чи зовнішньоекономічної діяльності тощо.

16. Зовнішня полт. Сутність функції та принципи

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА – діяльність держави на міжнародній арені, яка регулює відносини з іншими суб’єктами зовнішньополітичної діяльності: державами, зарубіжними партіями та іншими громадськими організаціями, всесвітніми і регіональними міжнародними організаціями. Таким чином, зовнішня політика – це закордонна діяльність держави.

ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ – три основних: захисна, позиціонувальна і прагматична, які є конкретизацією зовнішніх функцій держави: оборонної, дипломатичної і співробітництва.

З особливостями зовнішньої політики України як особливої сфери діяльності держави пов'язані її цілі й функції.

Головна мета зовнішньої політики України кожної держави – забезпечення його безпеки, охоронна функція. Вона пов'язані з охороною і правий і інтересів цієї країни, і навіть її громадян її межами.Охранительная функція також у пристосуванні зовнішньополітичної стратегії цієї держави до системи міжнародних відносин. Реалізація цієї функції спрямовано запобігання небезпеки цієї держави, до пошуку мирних політичних рішень виникаючих спірних запитань і проблем.

Ефективна реалізація даної функції залежить від нашої здатності держави у його спеціальних органів прокуратури та інститутів виявляти і безпомилково визначати потенційні джерела погрози та небезпеки, недопущення небажаного течії подій. Спеціальними інститутами, призначеними цього, є посольства, консульства, представництва, розвідування й контррозвідка.

Головними цілями зовнішньої політики України є охоронна, економічна,информационно-представительская, регулююча, і навіть, що виділятимуться деякими політологами, інтеграційна функція.