86. Устрій і розвиток державив контексті трансформаційних процесів Укр

87. Федеральний устрій держави

Федеративна держава - це складна союзна держава, територія якої не є єдиною з точки зору організації влади. В даний час 25 країн світу є федераціями. Більшість федерацій - це великі держави. Це Російська Федерація, Сполучені Штати Америки, Канада, Австралійський Союз, Індійська Республіка. Разом з тим, це можуть бути і дуже маленькі країни, наприклад, Федеративні Штати Мікронезії, Сент-Кітс і Невіс. В Європі існує 6 федерацій: Австрія, Росія, ФРН, Швейцарія, Бельгія, Федерація Боснії і Герцеговини.

Для федеративної держави характерні наступні ознаки:

1) територія держави не є єдиною - вона складається з територій суб'єктів федерації, управління у рамках яких не є однаковим і може мати суттєві відмінності;

2) в державі існує два види конституцій: Конституція федерації і конституції суб'єктів федерації;

3) в державі існує два види правових систем: правова система федерації і правові системи суб'єктів федерації;

4) в державі існує два види органів державної влади: органи державної влади федерації та органи державної влади суб'єктів федерації;

Основні ознаки федерації (США, Росія, Австрія, Швейцарія, ФРН, Канада, Мексика).

-наявність єдиної території, яка у політико-адміністративному відношенні не є одне ціле, а складається із територій - суб'єктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний поділ;

-наявність загальної конституції федерації і конституцій "і суб'єктів, тобто наділення суб'єктів федерації установчою владою;

-наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб'єктів, тобто наділення суб'єктів федерації в межах установленої для них компетенції правом видання законодавчих актів, які діють лише на території суб'єкта федерації і мають відповідати союзному законодавству;

-наявність федерального двопалатного парламенту і парламентів суб'єктів федерації, федерального уряду і самостійних органів управління суб'єктів федерації;

-наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб'єктів; у ряді федерацій допускається подвійне громадянство (ФРН, Австрія);

-можливість суб'єктів федерації мати власну правову і судову системи (США);

-наявність загально федеральної податкової і грошової системи;

-суб'єкти федерації не мають суверенітету і не є суб'єктами міжнародного права, проте в договірних міжнародних відносинах може виступати як федерація в цілому, так і кожний із її суб'єктів.

У типовій федерації оборонна і зовнішня політика належить федеральному уряду, освіта - регіонам, а право оподатковування поділене між обома. Тому і федерація, і її суб'єкти можуть мати право видавати закони з аналогічних питань.

88. форми державного устрою і форми правління

Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральни­ми) державними органами.

За державним устроєм всі держави поділяють на прості і складні.

Джерелом влади визнається або воля однієї людини, або воля всього народу, або певної панівної соціальної групи. У сучасній науці прийнято розрізняти дві основні форми правління: монархічну і республіканську.

Монархія характеризується тим, що влада держави (короля, імператора та ін.) передається спадково. Вона не вважається похідною від будь-якої іншої влади, органу чи виборів. Монархія як форма правління має кілька різновидів. Абсолютна монархія передбачає всевладдя держави ( короля, імператора) й відсутність конституційного ладу. Ця форма правління була поширена в добу феодалізму, нині в розвинутих країнах не існує. Конституційна монархія обмежує повноваження голови держави конституцією. Залежно від ступеня конституційного обмеження розрізняють дуалістичну й парламентську монархії.

Республіка (лат. respublica — суспільна справа) — форма правління, за якої найвища державна влада належить виборному представницькому органові — парламентові, раді. Глава держави також обирається. Існують такі основні різновиди республіканського правління: президентська, парламентська і мішана президентсько-парламентська республіка.