
- •4. Витоки і характерні риси тоталітаризму
- •5.Глобалізація , трансформація і модернізація у світовій політичній макросистемі
- •6. Глобальні проблеми у сучасній світовій цивілізації
- •7. Грушевський
- •8. Джерела, види і типи політичної влади
- •9. Диференціація влади відносно її соц. Бази і соц. Складу.
- •10. Доктрини технократії в суч політ.
- •11. Етапи формування нації . Ознаки і політ аспекти
- •12. Етатизація та деетизація суспільного життя
- •13. Життя найвища цінність
- •14. Загальнопланетарні тенденції
- •15. Зміст та інститути зовні політики
- •16. Зовнішня полт. Сутність функції та принципи
- •17. Ідейно-політичні концепції сучасності
- •18. Інститути і тенденції розвитку гром сусп.
- •19. Історичні детермінанти і теор виник держ
- •20. Класифікація прав , свобод, і обов громадян
- •21. Коеволюція
- •22. Консерватизм і неоконсерватизм
- •23. Конституція і конституціоналізм
- •24. Концепції політики в німецькій клас філософії
- •25. Лібералізм і неолібералізм
- •26. Менталітет , національна ментальність і політична компетенція особистості
- •27. Міжнародний білль про права людини
- •28. Нації і етнічні групи як суб єкти
- •29. Національна держава . Національна держава ідея
- •30. Національний державний устрій суспільства
- •31. Новітні концепції демократі
- •32. Ознаки і принципи функціонування громадянського суспільство
- •33.Ознаки і принципи правової держави
- •34. Оновлення, модернізація і диверсифікація форм і методів .
- •35.Основні ідеї політичних теорій епохи ренесансу та реформації
- •36.Осн політ вектори і тенденції становлення глобальної макроетносоціо-системи людства
- •37.Парадигми нтп, нтр та соціально – політичної еволюції людства
- •38. Партійні системи. Типологія суч пар сис
- •39. Поділ влад. Джерела та ресурси
- •40. Політико- правові доктрини стародавньої греції і стародавнього риму
- •41. Політ думка київської русі і козацько-гетьманської доби
- •42. Політична думка стародавнього сходу
- •43.Політична свідомість
- •44. Політ структура
- •45. Політичне відчуження
- •46. Політ порядк і політ поведінка особистості
- •47. Політ процес
- •48. Політ ідеї ренесансу і просвітництва
- •49. Вебер
- •50. Політ конфлікти :мех. Урегулювання Дарендорф про сутність і фази конфлікту
- •51. Політ концепції укр. Мисл XIX–xXст
- •52. Політ партії: їх сутність і типологія
- •53. Політичні режими та їх класифікація. Політичний режим в Україні
- •54. Політологія – як наука
- •55. Принципи і функції політичної влади. Влада в Україні
- •56.Проблеми конфліктів, миру і війни у світовій політичній макросистемі
- •57. Розвиток зар пол. Думки в XIX
- •58.Роль еліти у суспільно-політ житті.
- •59.Роль федералізму у встановленні гром сусп. Федерат держави
- •60.Соціальна держава : сутн і ознаки
- •61. Соціогенез, соц. Становлення особистості і політ соціалізація особи
- •63. Структура і зміст політології. Методологія
- •64. Структура і типи політичної культури
- •65. Структура, функції і тенденції розвитку політ систем країн світу. Реформа політ системи укр. Суспільства
- •66. Суб єкти і об єкти політики , їх класифікація
- •67. Сусп організації і рухи. Стан і проблеми молодіжної політики в Укр
- •69. Сутність і ознаки політ влади та констит норми її регулювання. Типи легітимності
- •73. Сутність і типи виборчих систем
- •74. Сутність федералізму і конфедералізму
- •75. Сутність, інститути та шляхи становлення гром сусп.
- •77. Сутність, тенденції та стадії соц.-політ еволюції людства
- •78. Сутність методи і форми політики
- •79. Теорії влади і держави. Механізми функціонування влади
- •80. Теорії поліархії та меритократія
- •81. Типи і функції держави. Формування укр. Державності
- •82. Типи напрямки і етапи політичного прогнозування
- •83. Типологія, особливості і форми політ відносин
- •85. Управління – необхідний елемент суч політ технологій: принципи і умови успіху
- •86. Устрій і розвиток державив контексті трансформаційних процесів Укр
- •87. Федеральний устрій держави
- •89. Форми, інститути і тенденції розвитку демократії. Р. Даль про розвиток демократії.
- •90. Футурологічні моделі світу у наукових працях Тоффлера
83. Типологія, особливості і форми політ відносин
У процесі спільної політичної діяльності індивіди і соціальні спільноти вступають у певні відносини. Такі взаємовідносини соціальні суб'єкти здійснюють через організаційні структури, які вони створюють з політичними цілями. Завдяки політичним відносинам між цими структурами політична система функціонує як цілісність. Суспільні відносини — це різноманітні відносини, що виникають між народами, націями, соціальними групами, а також всередині них у процесі політичної, економічної, соціальної, культурної життєдіяльності. Окремі індивіди вступають у суспільні відносини як члени спільнот. Політичні відносини — це різноманітні, зумовлені соціально-економічним і культурним рівнем суспільства взаємозв'язки і взаємодії, що виникають між соціальними спільнотами й індивідами, створеними ними політичними інституціями й організаціями з питань втілення політичних інтересів і політичних потреб у сфері завоювання, формування і функціонування політичної влади. Сутність політичних відносин становить питання про політичну владу, використання її в інтересах кожної з соціальних груп, держави, суспільства в цілому.
Пол відносини у заг процесі суспільного розвитку можуть або відігравати прогресивну роль, або стати гальмом розвитку, більше того — джерелом регресу. Якщо владу тримає у своїх руках реакційна соціальна група, інтереси якої суперечать потребам розвитку, то і політичні відносини, керовані нею, стримують політичний процес або відкривають шлях до регресу. Таким регресивним чинником можуть бути поразка країни у війні та підкорення країні, що перемогла, поразка внаслідок хибно обраної зовнішньої політики, а також неправильно здійснений вибір шляху політичного розвитку. Процес розвитку політичних відносин стримується також невисоким рівнем культури їх здійснення. Політична культура виявляється в історичній спадковості, зв'язку часів, нагромадженні політичних цінностей, дбайливому ставленні до зразків поведінки. 84. . Україна в контексті європейських і світових пріоритетів розвитку та глобальних трансформацій
85. Управління – необхідний елемент суч політ технологій: принципи і умови успіху
Управління — це вид суспільної діяльності, яка передбачає систему скоординованих дій суб'єкта на об'єкт для виконання певних організаційних завдань. Суб'єктами управління є керівники вищої, середньої та нижчої ланок, елітні групи й організації, а об'єктами управління — окремі особи, групи, організації, інститути, процеси.
Управління поширюється на всі сучасні види людської діяльності, і залежно від того, в якій системі суспільства воно застосовується, виділяють такі його види: політичне, економічне, правове і культурно-гуманітарне. Політичне управління здійснюється у політичній системі й охоплює всі сфери суспільного життя.
Політичне управління — це вид суспільного управління, Що здійснюється органами, які вибрані народом або організацією і приймають політичні рішення в сфері реалізації стратегічних суспільних завдань, функціонування і розвитку політичних, правових соціально-економічних та культурних інститутів. Політичне управління здійснюється на рівні державних органів, регіональних структур влади та органів місцевого самоврядування, партій, груп тиску, політичних лідерів, засобів масової інформації тощо.
Наступним аспектом вивчення державного управління є його функції. Під функціями державного управління треба розуміти основні завдання, які виконують державні органи, їхні структурні підрозділи та посадові особи в процесі здійснення керівництва державою й суспільством.
Стосовно функцій державного управління існують різні погляди. За основу можна взяти класифікацію функцій, що використовується у книзі Глена Райта "Державне управління". Згідно з цією класифікацією виділяють такі функції: планування, організацію, комплектацію кадрами, мотивацію та контроль. Крім цього, виділяють ще одну самостійну функцію — ухвалення рішень. Однак ця функція пронизує всі названі функції, оскільки, щоб реалізувати будь-які управлінські завдання, треба ухвалити рішення.
Функція державного планування передбачає визначення: а) об'єкта стану в певній конкретній суспільній ситуації (де ми перебуваємо?); б) векторів і цілей майбутнього розвитку; в) правових, організаційних, ресурсних засобів, їх координацію при виконанні запланованих цілей.