75. Сутність, інститути та шляхи становлення гром сусп.

При всій різноманітності інтерпретацій громадянського суспільства, переважна більшість дослідників сходяться на тому, що поняття громадянського суспільства застосовується для вивчення неполітичної частини суспільної системи і має певне аналітичне навантаження лише у випадку розмежування суспільства і держави.Крім того, воно певні якісні характеристики. Тому його не слід змішувати із "людським суспільством" взагалі ні історично, ні структурно, ні культурно.

Інститутами громадянського суспільства є:

-добровільні громадські організації і громадські рухи, а також політичні партії на перших стадіях свого формування, поки вони ще не задіяні в механізмах здійснення влади;

-незалежні засобами масової інформації, що обслуговують громадські потреби та інтереси, формулюють і оприлюднюють громадську думку; громадська думка як соціальний інститут;

-у певному аспекті — вибори та референдуми, коли вони служать засобом формування і виявлення громадської думки та захисту групових інтересів;

-залежні від громадськості елементи судової і правоохоронної системи (як-то суди присяжних, народні міліцейські загони тощо);

Прийнято вважати, що в основі розвинутого громадянського суспільства лежить активна діяльність інститутів громадянського суспільства. При цьому, термін "інститути громадянського суспільства" є настільки поширеним, що має декілька значень. Під ним розуміють: суб’єктів, які в процесі свої діяльності формують суспільні відносини, спрямовані на утвердження громадянського суспільства; інститути, які об’єднують у своєму складі норми конституційного та інших галузей права, що регулюють суспільні відносини у відповідній сфері і виступають складовими елементами багатовимірної системи конституційного права України; узагальнюючу назву для всіх упорядкованих і структурованих виявів громадянського суспільства тощо. Всі ці підходи заслуговують на увагу і, одночасно, жоден із них не має монополії на істину.  76. сутність риси і суб'єкти міжнародних відносин

 міжнародні відносини — це система стосунків, що виникає та існує завдяки процесові взаємодій між державами, а також іншими учасниками.

Поняття "міжнародні відносини" ввів у науковий обіг англійський філософ та юрист Дж. Бентам, який у 1789 р. вперше застосував його у трактаті "Вступ до принципів моральності і законотворення". За його допомогою він окреслював стосунки, що існуються між монархами та громадянами різних держав. Відтоді наукові уявлення про сутність міжнародних відносин постійно розширювались, включаючи у них щораз нові сфери суспільної діяльності. міжнародні відносини є об'єктивним суспільним явищем, дефініювання якого полягає у виокремленні його специфічних рис. Визначення, сформульовані у сучасній теорії, переважно побудовані на інтерпретації міжнародних відносин як явища, яке визначається поліцентризмом .

Суб’єктами міжнародних відносин виступають держави, групи держав і союзи, урядові і неурядові організації.Держава є єдиним загальнонаціональним інститутом, що має легітимні повноваження брати участь у відносинах з іншими державами (підписувати угоди, оголошувати війни, вирішувати завдання, пов’язані із забезпеченням суверенітету, безпеки, територіальної цілісності).

В літературі звертається увага на характерні ознаки, що визначають сучасні міжнародні відносини. До них відносяться:1) міжнародні політичні відносини мають зв’язок з міжнародними економічними відносинами. Інтеграційні і дезінтеграційні процеси, що відбуваються в системі економічних відносин, знаходять пряме чи опосередковане відображення в системі міжнародних політичних відносин. У свою чергу стабільність чи нестабільність політичних відносин безпосередньо впливає на стабільність чи нестабільність міжнародних економічних відносин. Так, в період „холодної війни” міжнародні політичні і економічні відносини були деформовані, носили мілітаризований характер. За даними Стокгольмського міжнародного інституту миру, в середині 1980-х рр. більше половини технічної інтелігенції планети працювали над створенням засобів руйнування;2) на сьогодні міжнародні політичні відносини мають тенденцію до глобалізації, що потребує нового механізму для їх регулювання, перебудови діяльності існуючих міжнародних організацій і створення нових;

3) міжнародні політичні відносини мають суттєвий вплив на формування світового порядку.