63. Структура і зміст політології. Методологія

Структура політології як науки охоплює: а) загальну політологію, що вивчає історію і теорію політики, виробляє загальні теоретичні й методологічні основи її пізнання; б) теорію політичних систем, механізмів функціонування політичної влади, різних компонентів, які становлять політичну систему; теорію політичної свідомості й поведінки. Невід´ємною частиною цієї науки є дослідження загальних проблем світової політики, механізмів її функціонування.Власне політична наука і політологія як навчальна дисципліна мають суттєві відмінності. Політична наука охоплює всю сукупність знань з цього предмета, а навчальна дисципліна вивчає частину загальнотеоретичного й прикладного матеріалу: динаміку розвитку політичного життя, взаємодію політичних інтересів, відносин і діяльності; розвиток політичних інститутів, норм, свідомості та політичної культури; роль людини в політичному житті сучасного світу; Щоб визначити зміст політології як науки та предмета, слід нагадати, що сучасне суспільство являє собою певну систему, яка складається з взаємопов’язаних, але все ж самостійних підсистем: виробничої , соціальної, духовної та політичної.

Об’єктом політології виступає політична сфера суспільства, усі процеси та явища, що проходять в ній. В самому широкому сенсі слова політична сфера є галузь суспільних відносин, що пов’язана із взаємодією різних спільнот людей, соціальних груп, верств, класів, націй. Вона включає в себе ряд соціальних інститутів та організацій, якими опосередкується ця взаємодія. Найважливішими з таких інститутів є держава. Саме участь в справах держави, направлення держави, визначення форми, завдань, змісту діяльності держави і є політика, є головний зміст діяльності людей в політичній сфері.Але цю сферу суспільного життя, як відомо, вивчає також філософія, історія, соціологія, теорія держави та права, інші науки.

64. Структура і типи політичної культури

Політична культура — типова, інтегральна характеристика індивідуального чи колективного соціального суб'єкта та соціальних інститутів, суспільства в цілому, що фіксує рівень розвитку ix політичної свідомості, політичної діяльності та поведінки.

Пол культура має винятково важливий аспект, пов'язаний з поведінкою та діяльністю політичного суб'єкта, які визначають передусім стиль участі суб'єкта в політичному житті, тобто сукупність методів і засобів його політичної практики, компетентність, професіоналізм, моральність тощо. Відомо, що не всі суб'єкти політики володіють належним стилем діяльності. Тому одним із основних критеріїв оцінки їх політичної культури е здатність до участі в політичному процесі, уміння правильно оцінювати політичну ситуацію, результативність діяльності.Чим людина активніша, зацікавленіша, конструктивніша, тим вища її політична культура. Безумовно, зміст політичної культури, зокрема її аспект, пов'язаний з поведінкою суб'єкта, досить ємний. Приміром, помітне місце в ньому посідають політичні традиції та символи. Традиції зберігають елементи минулого політичного досвіду, є способом передачі зразків політичної свідомості й поведінки від покоління до покоління. Хоча зі зміною історичних умов вони можуть оновлюватись або навіть зникати. Своєрідною ознакою культури соціуму є політична символіка (прапор, герб, гімн. Символіка має яскраво виражене емоційне забарвлення і подекуди здатна відігравати мобілізуючу роль.У структурі політичної культури можна виділити нор­мативний елемент (накопичений політичний досвід), цін­нісний елемент (політична свідомість) та поведінковий еле­мент (моделі політичної поведінки).

Політичний досвід, накопичений протягом історич­ного розвитку суспільства, містить у собі існуючі соціальні норми — звичаї, традиції, моральні та релігійні норми, а та­кож норми права. Носіями політичного досвіду виступають стереотипи, міфи і символи.