43.Політична свідомість

ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ – система теоретичних і повсякденних знань, оцінок, настроїв і почуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення політичної сфери соціальними суб’єктами – індивідами, групами, класами, спільностями 

УМОВИ ВИНИКНЕННЯ:– усвідомлення людиною своєї групової належності та ідентичності;

– розуміння неможливості реалізації своїх групових інтересів без вступу в певні відносини з політичною владою;– з’ясування людиною своєї належності до певних політичних позицій, усвідомлення свого громадянського статусу суб’єкта, наділеного правами, свободами, можливостями впливати на владу.ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ:

пізнавальна – система знань про навколишню політичну дійсність;

нормативна – створення загальноприйнятного образу майбутнього;

аксеологічна – допомагає орієнтуватися в політичному житті, давати оцінку політичних подій;

регулятивна – подає орієнтири щодо участі у політичному житті;

прогностична – дозволяє створити основу для передбачення змісту та характеру розвитку політичного процесу;інтегруюча – сприяє об’єднанню певних груп людей на базі спільних політичних цінностей та ідеалів.ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ:

– критичне осмислення соціально-політичної дійсності, поступова раціоналізація чуттєвих уявлень людей, узагальнення наявної інформації;– усвідомлення мети партійного або політичного руху, приєднання до оцінки і норм вже сформованої громадянської поведінки;– емоційне прилучення до віри у справедливість тих чи інших політичних ідеалів.

44. Політ структура

Аналіз політичної системи дає змогу вивчити її структуру, тобто внутрішню організацію окремих складових.Структ політ системи — сукупність владних інститутів, що пов'язані між собою і створюють стійку цілісність.Структуру політичної системи становлять:

1. Політичні відносини.2. Політична організація суспільства.

3. Засоби масової інформації.4. Політичні принципи та норми.5. Політична свідомість і культура.

Політичні відносини. Вони формуються в суспільстві щодо завоювання та здійснення політичної влади. Це - міжкласові, внутрікласові, міжнаціональні та міждержавні відносини;

- вертикальні відносини у процесі здійснення влади між політичними організаціями (державою, партіями, трудовими колективами);

- відносини між політичними організаціями та установами (адміністрацією, інститутами).

З політичних відносин виростає політична організація суспільства, охоплюючи його стабільні політичні організації та установи, які здійснюють політичну владу. Їх поділяють на три види:

§ власне політичні організації (держава, політичні партії, політичні рухи);

§ політизовані організації (народні рухи, профспілки);

§ неполітичні організації (об'єднання за інтересами).

Місце держави як визначального елемента політичної організації суспільства визначається призначенням її в суспільстві. Вона виступає як:

> політична організація громадянського суспільства;

> носій влади в суспільстві;

> представник усього населення на даній географічній території;

> форма політичного панування, що виражається у прийнятті владних рішень, які стосуються всього суспільства й обов'язкові для виконання всім населенням;

> джерело всього політичного в суспільстві, його стрижневий елемент;

> виразник загального інтересу;

> інструмент реалізації загальної волі в суспільстві;

> творець загальних цілей у суспільстві;

> основний стабілізатор суспільного життя;

> головний суб'єкт політичного суверенітету.