
- •4. Витоки і характерні риси тоталітаризму
- •5.Глобалізація , трансформація і модернізація у світовій політичній макросистемі
- •6. Глобальні проблеми у сучасній світовій цивілізації
- •7. Грушевський
- •8. Джерела, види і типи політичної влади
- •9. Диференціація влади відносно її соц. Бази і соц. Складу.
- •10. Доктрини технократії в суч політ.
- •11. Етапи формування нації . Ознаки і політ аспекти
- •12. Етатизація та деетизація суспільного життя
- •13. Життя найвища цінність
- •14. Загальнопланетарні тенденції
- •15. Зміст та інститути зовні політики
- •16. Зовнішня полт. Сутність функції та принципи
- •17. Ідейно-політичні концепції сучасності
- •18. Інститути і тенденції розвитку гром сусп.
- •19. Історичні детермінанти і теор виник держ
- •20. Класифікація прав , свобод, і обов громадян
- •21. Коеволюція
- •22. Консерватизм і неоконсерватизм
- •23. Конституція і конституціоналізм
- •24. Концепції політики в німецькій клас філософії
- •25. Лібералізм і неолібералізм
- •26. Менталітет , національна ментальність і політична компетенція особистості
- •27. Міжнародний білль про права людини
- •28. Нації і етнічні групи як суб єкти
- •29. Національна держава . Національна держава ідея
- •30. Національний державний устрій суспільства
- •31. Новітні концепції демократі
- •32. Ознаки і принципи функціонування громадянського суспільство
- •33.Ознаки і принципи правової держави
- •34. Оновлення, модернізація і диверсифікація форм і методів .
- •35.Основні ідеї політичних теорій епохи ренесансу та реформації
- •36.Осн політ вектори і тенденції становлення глобальної макроетносоціо-системи людства
- •37.Парадигми нтп, нтр та соціально – політичної еволюції людства
- •38. Партійні системи. Типологія суч пар сис
- •39. Поділ влад. Джерела та ресурси
- •40. Політико- правові доктрини стародавньої греції і стародавнього риму
- •41. Політ думка київської русі і козацько-гетьманської доби
- •42. Політична думка стародавнього сходу
- •43.Політична свідомість
- •44. Політ структура
- •45. Політичне відчуження
- •46. Політ порядк і політ поведінка особистості
- •47. Політ процес
- •48. Політ ідеї ренесансу і просвітництва
- •49. Вебер
- •50. Політ конфлікти :мех. Урегулювання Дарендорф про сутність і фази конфлікту
- •51. Політ концепції укр. Мисл XIX–xXст
- •52. Політ партії: їх сутність і типологія
- •53. Політичні режими та їх класифікація. Політичний режим в Україні
- •54. Політологія – як наука
- •55. Принципи і функції політичної влади. Влада в Україні
- •56.Проблеми конфліктів, миру і війни у світовій політичній макросистемі
- •57. Розвиток зар пол. Думки в XIX
- •58.Роль еліти у суспільно-політ житті.
- •59.Роль федералізму у встановленні гром сусп. Федерат держави
- •60.Соціальна держава : сутн і ознаки
- •61. Соціогенез, соц. Становлення особистості і політ соціалізація особи
- •63. Структура і зміст політології. Методологія
- •64. Структура і типи політичної культури
- •65. Структура, функції і тенденції розвитку політ систем країн світу. Реформа політ системи укр. Суспільства
- •66. Суб єкти і об єкти політики , їх класифікація
- •67. Сусп організації і рухи. Стан і проблеми молодіжної політики в Укр
- •69. Сутність і ознаки політ влади та констит норми її регулювання. Типи легітимності
- •73. Сутність і типи виборчих систем
- •74. Сутність федералізму і конфедералізму
- •75. Сутність, інститути та шляхи становлення гром сусп.
- •77. Сутність, тенденції та стадії соц.-політ еволюції людства
- •78. Сутність методи і форми політики
- •79. Теорії влади і держави. Механізми функціонування влади
- •80. Теорії поліархії та меритократія
- •81. Типи і функції держави. Формування укр. Державності
- •82. Типи напрямки і етапи політичного прогнозування
- •83. Типологія, особливості і форми політ відносин
- •85. Управління – необхідний елемент суч політ технологій: принципи і умови успіху
- •86. Устрій і розвиток державив контексті трансформаційних процесів Укр
- •87. Федеральний устрій держави
- •89. Форми, інститути і тенденції розвитку демократії. Р. Даль про розвиток демократії.
- •90. Футурологічні моделі світу у наукових працях Тоффлера
30. Національний державний устрій суспільства
31. Новітні концепції демократі
Теорія партисипаторної , учасницької демократії, найнаближеніша до уявлень про демократію як владу народу, що здійснюється ним безпосередньо. В основі цієї концепції — переконання про здатність громадян не лише брати участь у виборах, референдумах, плебісцитах, а й безпосередньо у політичному процесі — у підготовці, прийнятті та впровадженні владних рішень. її прихильники вірять у те, що людям притаманне раціональне начало, розуміння добра і зла, що вони здатні свідомо ухвалювати розумні рішення (це заперечували прибічники елітарної концепції).
Теорія елітарної демократії. Інших поглядів щодо суті політичної демократії дотримуються прибічники елітарної демократії, які наголошують на необхідності обмеження участі мас в управлінні суспільством. Вони стверджують, що в будь-якому суспільстві реальна влада має належати політичній еліті, яка розглядається не лише як верства, котрій притаманні необхідні для управління якості, а й як захисниця демократичних цінностей, здатна стримувати властиві для мас ірраціоналізм, емоційну неврівноваженість і радикалізм.
Теорія плюралістичної демократії. Ця концепція є певним компромісом між теоріями учасницької й елітарної демократій. Критично переглянувши постулати класичної теорії демократії, плюралісти переконливо довели, що, за винятком загальносистемних процесів (національно-визвольні рухи тощо), народ не може бути єдиним суб'єктом політичної дії. Він складається з конкуруючих між собою груп інтересів і є вкрай неоднорідним. Тому неможливо досягти єдиного розуміння "народного блага" та сформувати "спільну волю" для його досягнення.
Проаналізовані нами демократичні теорії втілено (принаймні, в певних рисах) у практиці розбудови демократичних суспільств та вдосконалення механізмів функціонування демократичних систем.
32. Ознаки і принципи функціонування громадянського суспільство
громадянське суспільство — це сукупність громадських інститутів, які сформовані на добровільних засадах, діють на самоврядних засадах у межах Конституції та законів, за посередництвом яких індивіди вільно реалізують свої основні природні права і свободи.
Розглянемо суттєві ознаки громадянського суспільства. Громадянське суспільство, його інститути обумовлені безпосередніми життєвими потребами та інтересами людей.
головними ознаками громадянського суспільства є: - відокремлена від держави структура суспільства, яка утворена різноманітними асоціаціями, добровільними об'єднаннями людей; - відповідна вільним ринковим відносинам політична система, де держава є похідною від громадянського суспільства та процесів, що відбуваються у ньому; - сфера вільної реалізації безпосередніх і різноманітних інтересів громадян; - сфера приватного, реального життя та безпосереднього спілкування людей на відміну від держави як умовного, формального життя; - відносини вільного обміну продуктами діяльності між незалежними власниками; - свобода особи; - форма безпосереднього спілкування людей; - пріоритет громадянських прав порівняно з державними законами;
Визнання принципу плюралізму в пострадянському суспільстві сприяло відновленню в правах поняття "громадянське суспільство". Це результат демократичного реформування суспільства, формування в ньому сфери вільного, спонтанного, приватного життя громадян, без чого неможливі демократичні державно-правові засади.
Неліберальне, тоталітарне чи авторитарне суспільство характеризується тим, що ця сфера цілком або переважно підпорядкована державі, котра активно втручається в її процеси, піддає формалізації та збюрокраченню. Такий спосіб взаємодії держави й суспільства називається етатизмом. Етатизм як політика — це поширення повноважень держави на усі без винятку сфери життя. Як тип політичної свідомості людей він полягає у схильності вважати державу найважливішим і єдиним чинником інтеграції суспільства.
Г с відображає встановлення елементарного соціального зв'язку між індивідами.Звичайно, спільне існування людей неможливе без того, щоб вони вступали у взаємини між собою. Виникнення найпростіших соціальних взаємин між окремими індивідами є характерною ознакою такої первинної соціальної форми спілкування людей, якою є громадянське суспільство. Г с охоплює відносно виокремлену сукупність суспільних відносини.До таких відносин належать передусім сімейні, релігійні, економічні, етнічні, політичні та деякі інші. Г с є сукупністю соціальних відносин, де здійснюються основні права людин — на життя, свободу, безпеку, власність.