
- •Аристотель і Платон про політику, державу і владу
- •Видатні мислителі політичної науки
- •Витоки і характерні риси тоталітаризму
- •Глобалізація, трансформація і модернізація у світовій політичній макросистемі
- •Глобальні проблеми у сучасній світовій цивілізації
- •Грушевський (теорія нац самовизнач)
- •Джерела, види і типи політичної влади
- •Етапи формування нації. Ознаки нац. І політ аспекти міжнац відносин
- •Диференціація влади відносно її соц. Бази і соц. Складу
- •2.Як наслідок: політична ситуація заколотів, погромів, безладдя, в якій господарем становища є натовп.
- •Доктрини технократії в суч політ.
- •Етатизація та деетизація суспільного життя
- •Життя найвища цінність (цілі, ідеали і пріоритети в політиці)
- •Загальнопланет. Тенденції розв цивілізац
- •Зміст та інститути зовнішн політики
- •Зовнішн пол: Сутність функц принципи
- •Ідейно-політичні концепції сучасності
- •Інститути і тенденції розвитку гром сусп.
- •Історичні детермінанти і теор виник держ
- •Класифікація прав , свобод, і обов громадян. Міжнар білль про права людин
- •Коеволюція соц держави і громад суспільств
- •Концепції політики в німецькій клас філософії
- •Консерватизм і неоконсерватизм
- •Лібералізм і неолібералізм
- •Конституція і конституціоналізм. Конституц України
- •Менталітет , національна ментальність і політична компетенція особистості
- •Міжнародний білль про права людини
- •Національна держава, укр нац ідея
- •Нації і етнічні групи як суб єкти соц політ
- •Новітні концепції демократі
- •Ознаки і принципи функціонування громадянського суспільство
- •Ознаки і принципи правової держави
- •Оновлення, модерніз і диверсифік форм і методів вивч політ в контексті Болон пр.
- •Основні ідеї політичних теорій епохи ренесансу та реформації
- •Осн політ вектори і тенденції становл глобал макроетносоціо-системи людства
- •Парадигми нтп, нтр та соц – політ еволюції людства
- •Партійні системи. Типологія суч пар сис
- •Поділ влад. Джерела та ресурси
- •Політ- прав доктрини старод греції і риму
- •Політ свідомість:сутн,структ,шляхи форм
- •Політ думка київ русі і коз-гетьман доби
- •Політична думка стар сходу
- •Політ структура і пол організ сусп, п с Укр
- •Політичне відчуження: сутн і форми
- •Політ порядк і політ поведінка особистості: сутн і зміст
- •Політ процес: детерм, стадії і тенденц роз
- •Політ ідеї ренесансу і просвітництва
- •Політ ідеї Макса Вебера
- •Політичні конфлікти :мех. Урегулювання Дарендорф про сутність і фази конфлікту
- •Футур моделі світу у наук прац Тоффлера
- •Політичні концепції укр. Мисл XIX–xXст
- •Політ партії: їх сутність і типологіяю Роз багатопартійності в Укр
- •Політичні режими та їх класиф. Політ режим в Україні
- •Політологія – наука про пол. Пріоритети людинознавч компетент політ, керівника
- •Принципи і функції політичної влади. Влада в Україні
- •Проблеми конфліктів, миру і війни у світовій політичній макросистемі
- •Роль федералізму у встановленні гром сусп. Федерал держава
- •Соціальна держава : сутн і ознаки
- •Соціогенез, соц. Становлення особистості і політ соціалізація особи
- •Форми державного устрою і форми правління
- •Розвиток зар пол. Думки в XIX
- •Роль еліти у суспільно-політ житті. Відн місц еліт з центр владою
- •Специфіка предмету і методологія політології та її місце в системі сусп наук
- •Структура і зміст політол. Методол пол н
- •Структура і типи політичної культури
- •Структура, функції і тенденції розвитку політ систем країн світу. Реформа політ системи укр. Суспільства
- •Суб’єкти і об’єкти політ,їх класифікація
- •Суспільні організації і рухи,генезис. Стан і проблеми молодіжної політики в Укр
- •Сутність демократії , її форми і головні ознаки.Основні риси демокр режиму
- •Сутність і рівні політичної ідеології
- •Сутність і ознаки політ влади та констит норми її регулювання. Типи легітимності
- •Сутність і структура політичних інститутів, суч проблеми ортобіотики
- •Сутність федералізму і конфедералізму
- •Сутність і типи виборчих систем
- •Сутність, інститути та шляхи становлення гром сусп.
- •Сутність риси і суб'єкти міжнар відносин
- •3) Міжнародні політичні відносини мають суттєвий вплив на формування світового порядку.
- •Сутність, тенденції та стадії соц.-політ еволюції людства
- •Сутність форми і методи політики
- •Теорії влади і держави. Механізми функціонування влади
- •Теорії поліархії та меритократія
- •Типи і фукції держави. Формув укр. Державності
- •Типологія, особлив і форми політ відносин
- •Україна в контексті європ і світ пріоритет розвитку та глобальних трансформацій
- •Управління – необхідний елемент суч політ технологій: принципи і умови успіху
- •Федеральний устрій держави
Ідейно-політичні концепції сучасності
Будь-який перелік ідеологій має починатись саме з лібералізму, бо ця ідеологія промислового Заходу минулого століття перетворилась у мета-ідеологію, бо тільки вона спроможна охопити широке коло протилежних поглядів і позицій та певним чином примирити їх своїм терпимим ,толерантним ставленням до інших ідеологій.
Світогляд лібералізму складають такі людські відчуття та особливості їх ставлення до світу як: індивідуалізм, гуманізм, демократичність, примирливе, толерантне ставлення до інших думок, соціальний оптимізм і віра в людину.
Сучасний лібералізм виступає з більш примиренних позицій по відношенню до регуляторної ролі держави, з обґрунтуванням так званої "позитивної" свободи як можливості вільного розвитку людини і суспільства та повної самореалізації творчої особистості.
Консерватизм — соціально-політична течія, яка заснована на визнанні соціальної значущості здобутків попередніх поколінь, стабільності, передбачуваності та застосуванні "обережних змін" соціально-політичного устрою держави.
Консерватизм в Європі зародився під впливом потоку перетворень Великої французької революції, яка намагалась змінити все.
Осн елем консерватизму:
- традиція та бажання зберегти накопичене;
- ієрархія, бо у суспільстві нездоланні широкі відмінності між людьми;
- влада і авторитет, які походять „зверху";
- недосконалість людини, тому для підтримки суспільства мають бути жорсткі закони, сильна держава, покарання;
- власність, яка приносить людям безпеку, певну міру незалежності від уряду.
Націоналізм є такою соціально-політичною течією, яка досягнення лібералізму та консерватизму використовує для пріоритетного розвитку нації, бо для нього головна цінність у національній концепції не людина чи соціальна спільнота, а нація як автономний, само-цінний, нічим не замінений у історії суб'єкт соціально-політичного життя.
Особливо уважного аналізу вимагає націоналізм у зв'язку з використанням окремих його аспектів у спотвореному вигляді ідеологами фашизму (А. Гітлер, Х.С. Чемберлен, А. Розенберг).
Расизм — така біополітична концепція, яка виходить з непоборного поділу людей на цінні та "неповноцінні" раси, тому панування у масштабі регіону чи світу має бути в руках вищої, як правило, "білої" ("нордичної", або "англосаксонської") раси.
Інститути і тенденції розвитку гром сусп.
Громадянське суспільство – це є один з основних елементів становлення демократичної держави. Оскільки в Україні відбувається поступовий процес становлення демократичної держави та громадянського суспільства, то дана тема є досить актуальною. У даній статті розглядаються основні проблеми формування та становлення громадянського суспільства в Україні, чинники які впливають на це, та що слід зробити для покращення розвитку громадянського суспільства в Україні.
Згідно з міжнародними оцінками, громадянське суспільство в Україні залишається неконсолідованим та значно відстає у своєму розвитку від громадянського суспільства європейських країн в цілому та постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи зокрема.
Поряд із внутрішніми факторами, як то низький рівень громадянської активності та організаційної спроможності організацій громадянського суспільства, зовнішнім обмеженням для розвитку громадянського суспільства є недостатньо сприятливе законодавче середовище.
Україна на законодавчому рівні визнала важливість утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави. Саме таку норму містить Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики України», ухвалений у 2010 році.
Україна має ряд міжнародних зобов’язань щодо забезпечення права на свободу об’єднання, свободу мирних зібрань та доступу до інформації й інші як основи розвитку громадянського суспільства.