Етапи формування нації. Ознаки нац. І політ аспекти міжнац відносин

Нація (від лат. natio – народ) -тип етносу, соц.-екон. і духовна спільнота людей з певною психо­логією і самосвідомістю, виникнення відбулося історично і яким властива стійка сукупність сутнісних характеристик. Різні наукові школи пропон власний соц.-філос. і політико-географ. перелік таких характеристик:культурно-психолог. особливості людей, об’єднаних спільною долею; мову, звичаї, культуру, релігію; політ, і неполіт. інституції: істо­рію, з якою вони себе ідентифіку­ють; певну територію. Важливою особливістю форму­в Н. є об’єктивний процес утворення нац. д-в у різних фор­мах їх політ, організації і міри са­мостійності (Ф.Енгельс, К.Каутський, М.Вебер). На такій ме­тодолог. основі виникла політ. теорія Н., що трактує Н. насамперед як політ. спільноту, котра має власну д-ву або прагне реаліз своє право на само­визначення і змагається за її ут-ворення чи відродження.Протягом тривалого часу політ. наука Заходу вважала Н. лише ті людські спільноти, які вже мали власні д-ви, то останнім часом до них почали відносити і ті народи,які вели і ведуть боротьбу за їх створення. Політ. теорія визнає Н. як політ.ь спільноту, яка об’єднує всіх громадян д-ви неза­лежно від їх етнічного, соц. по­ходження, культурно-мовних та ін. особливостей

Диференціація влади відносно її соц. Бази і соц. Складу

За соц базою: демократія, аристократія, плутократія, охлократія, теократія, олігархія.

Охлократія:1.Влада суспільно-політичних груп, що у реальній політиці керуються популістськими ідеологемами, апелюють до підсвідомості населення. Такий тип влади орієнт та спирається на декласовані, люмпенізовані та маргінальні верстви, динамічно реагує на суспільні настрої, стереотипи і архетипи масової свідомості у їх примітивних, масованих проявленнях, вдається до провокацій для спонукання масових пристрастей і заворушень.

2.Як наслідок: політична ситуація заколотів, погромів, безладдя, в якій господарем становища є натовп.

Олігархі́я - політичний режим, за якого влада (політична, економічна та ін.) належить невеликій кількості осіб (військовим, фінансистам тощо). Оліга́рх - особа, що володіє ключовими підприємствами країни, та має вагомий вплив на державні органи влади.

Теокра́тія - форма державного правління, за якої політична влада належить духівництву або главі церкви.

Плутокра́тія:1.Політичний лад, за якого влада належ найбагатшим представникам панівного класу.2.Купка найбагатших представників пануючого класу.

Аристократія (від грец. влада найкращих) — форма держ ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті.

Аристократія - форма правління, при якій державна влада зосереджена в руках привілейованої освіченої знатної меншості. Платон і Аристотель під аристократією розуміли правління освічених (знатних), професійно підготованих людей, які володіють політичним мистецтвом (мистецтвом управління). Пізніше аристократичну форму правління виділяли Полібій, Спіноза, Гоббс, Монтеск'є, Кант та інші. Обґрунтуванням такої форми правління її прихильниками є ідея про політ неповноцінність більшості членів суспільства, якими й покликана правити аристократична еліта.

Демокра́тія (грец. влада народу) — форма правління в державі, при якій єдиним легітивним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійсн народом або безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано, через обираних представників (представницька демократія).