Сутність форми і методи політики

«Політика» є одним з найбільш неоднозначних термінів. політикою називають будь-яку цілеспрямовану діяльність: мистецтво управління суспільством, громадську активність, сферу задоволення амбіційних і користолюбних прагнень людей тощо.Сучасна політологія використовує різнобічні теоретичні, філософські, загальнологічні та емпіричні методи дослідження.1. Серед методів теоретичного пізнання, тобто прийомів дослідження, способів узагальнення і формування системи знання, як правило, виділяють такі:-інституціональний метод, який передбачає, що в центрі дослідження повинні знаходитися політичні структури, їхні властивості і взаємозв'язки, а також фіксовані норми, на основі яких функціонують ці інститути;-соціологічний метод орієнтований на виявлення соціальної обумовленості політики, вплив на неї економіки, культури, ідеології та соціальної структури;-історичний метод, який розглядає політичні явища в процесі їх становлення в минулому і розвитку в теперішньому;-системний метод, котрий застосовується при дослідженні складних багаторівневих об'єктів (політичні системи, інститути); об'єкт розглядається як цілісність, що формується взаємодією елементів і знаходиться в багатогранних зв'язках із зовнішнім середовищем;-порівняльний метод передб співставлення однотипних об'єктів (політичних систем або їх окремих структурних компонентів, моделей політичних режимів у різних країнах) у різних народів з метою виявлення подібностей і відмінностей;-структурно-порівняльний метод, який полягає у розгляді внутрішньої структури системи з позиції функціонального призначення кожного її елементу;-антропологічний метод, котрий пояснює політику, виходячи з природи і універсальності родових якостей людини;-психологічний метод спрямований на вивчення психологічних механізмів політичної поведінки;-біхевіоралістський метод, який розглядає політику як поведінку індивідів і груп, що мають певну мотивацію та установки; як уже зазначалося, цей підхід вимагає емпіричної перевірки всіх висновків;норматив-ціннісний метод оцінює політичні процеси з погляду оптимального варіанту, ідеалу.У другу групу входять філософські та загально-логічні методи, які використовуються не тільки в політології, але й в інших науках:

діалектичний метод, який передбачає розгляд політичних явищ з урахуванням їхньої постійної зміни, взаємозв'язку частин, компонентів і внутрішнього протиріччя;

метод сходження від абстрактного до конкретного;аналіз і синтез;-індукція і дедукція;-узагальнення.

Теорії влади і держави. Механізми функціонування влади

Реляційні теорії влади – можливість і здатність одних індивідів управляти процесом прийняття рішень на локальному чи національному рівні, не дивлячись на активний чи пасивний спротив інших індивідів чи соціальних груп.3 різновиди реляційної влади: Теорії опору розглядають владу як ставлення, у якому суб’єкт пригніч опір об’єкта.Теорія обміну трактують владу як ситуацію обміну ресурсами, що розподілені нерівномірно. Залишки ресурсів можуть трансформуватися у владу.Теорія розділу сфер впливу  – влада – це взаємодія, у якій учасники періодично міняються ролями.Системні теорії влади розглядають владу як безособову властивість будь-якої соціальної системи. напрями:- комунікативний підхід розуміє владу як засіб багатостороннього інституціонального спілкування. Дійсний прояв влади полягає в здатності прийти до певної згоди і забезпечити інтеграцію суспільства;Біхевіористські концепції влади розглядають владу як відносини між людьми, при яких одні володарюють, а інші підпорядковуються.

У структурі влади завжди виділяють суб'єкт і об'єкт, джерела влади, підстави влади і ресурси влади.В якості суб'єктів влади можуть виступати держава та її окремі інститути, політичні еліти і лідери. Об'єктами влади стають як індивіди, так і соціальні групи, а також великі маси людей - населення тій чи іншій території або цілої держави.Джерела влади закон, сила, авторитет, престиж, багатство, інтерес, таємниця, харизма, знання, ідеї і т.д.Підстави влади і ресурси влади поняття близькі, але не співпадаючі повністю. Під підставами влади розуміють той фундамент, на якому базуються джерела влади. Ресурси влади - це конкретні засоби, за допомогою яких суб'єкт влади впливає на об'єкт для досягнення своїх цілей. Відомі кілька типологій ресурсів влади. Широко поширена типологія ресурсів, заснована на сферними принципі.Окремі види ресурсів класифікують за сферами їх застосування: економічні, соціальні, культурно-інформаційні, правові, силові та ін.політична влада в державі тримається не тільки примусом, але і тим, що має в своєму розпорядженні ці ресурси .