Політ процес: детерм, стадії і тенденц роз

ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС – це сукупність інституалізованих і неінституалізованих дій суб’єктів політики, які здійснюють формування та реалізацію загальною колективною владою волі суспільства. Західні політологи підкреслюють, що політичний процес є орієнтаційним поняттям, яке забезпечує діалог людей і культур, але не визначає його кінцевого результату.Політ процес є одним із суспільних процесів і відрізняється від правового, економічного, ідеологічного, духовно-культурного своїми якісними характеристиками:по-1, він є визначенням конкретного, з кінцевим результатом процесу певного масштабу (наприклад, формування певної партії, проведення виборів і т.ін.);по-2, відображає реальну взаємодію суб’єктів політики;по-3, показує як індивіди, соціальні групи та інститути влади з усіма своїми стереотипами.СТРУКТУРА ПОЛІТ ПРОЦ:- етап представлення політичних інтересів груп інститутам, що приймають управлінські рішення. Оскільки організовані і неорганізовані асоціації громадян мають різний характер і регулярність у представництві своїх інтересів, то центральним моментом на даному етапі є електоральний процес.- етап вироблення, прийняття та реалізація політичних рішень. Ця стадія включає виділення з політичного контексту проблем, збір інформації, розгляд різноманітних можливих альтернатив. - етап реалізації політичної волі, вираженої у формі управлінських рішень, а також розподілу та перерозподілу ресурсів влади; контролю за елітою та політичною мобілізацією громадян. На даному етапі визначальним є питання вибору адекватних засобів і методів політичного регулювання .ФОРМИ ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ:

- революція і реформа;- політична криза і політичний конфлікт;

- політичне рішення і політичний плюралізм;- повстання, бунт, заколот, путч;

- політична кампанія і пряма дія в політиці.

Різновидами політичного процесу є політична соціалізація, політична участь, політичні зміни та політичний розвиток.Політ соціалізація – це процес входження людини в світ політики, засвоєння нею досвіду, норм і традицій політичної культури.Політ зміни – це збільшення у структурних і функціональних особливостях політичних явищ частки нового, що забезпечує як самовідтворення, так і оновлення суспільно-політичного організму.Політ розвиток – це перехід від одного політичного стану до іншого, якісно досконалішого, від простішого до складнішого, зумовлений зростанням і змінами політичної культури, оволодінням новими формами політичної діяльності.

Політ ідеї ренесансу і просвітництва

Політичні вчення епохи Відродження: Розвиток гуманістичних начал о політичній думці ї від теології Звільнення політичної теорії від теології Аналіз проблем прав і свобод сутності держави, її законів. Ніколо Маккіавелі - У центр світобачення поставив людину, яка у своїй діяльності керується власними інтересами.Людський егоїзм вимагав створення держави як вищої сили, здатної регулювати поведінку індивідуумів. Державу розглядав як політичний стан суспільства (state), що характеризується певними відносинами між владою і підданими. Цей стан постійно змінюється і залежить від співвідношення сил, що борються за владу. Охарактеризував тенденції зміни форм влади: монархія вироджується у тиранію, аристократія — в олігархію, демократія — в анархію, анархія— в монархію. Найкраща форма влади — змішана, де різні суспільні сили врівноважують одна одну. Розумів політику як боротьбу за досягнення та здійснення влади. Влада повинна належати тому, хто зумів перемогти у процесі вільного змагання. Змалював правителя, який не звертав уваги на закони моралі під час боротьби за владу. Це стало причиною уявлення про те, що Макіавеллі начебто відстоював принцип «мета виправдовує засоби».держава — вищий вияв людського духу, а служіння їй — мета і зміст щастя людини. Жан Боден - Держава виникає не як результат добровільної угоди, а через завоювання та насильство.Основою і осередком держави є сім'я. Держава — це правове управління багатьма родинами і тим, що їм належить. Вище від носія суверенітету можуть бути тільки Бог і закони природи. Правитель мусить залишати підданим природні свободи та їх власність. Форма держави залежить від географічного середовища. Жителі Півночі, наприклад, розбудов демократію та виборні монархії.Найкраща форма правл — обм законами монархія. Монарх — суверен, але управл країною, призначення на державні посади слід поєднувати з аристократичними та демократичними принципами Монтеск’є - не ставить особистість над державою і не протиставляє прав громадян правам держави. Свобода — це право «робити все, що дозволено законом». Забезпечення політичних та громадянських свобод можливе тоді, коли в державі існують незалежні одна від одної гілки влади — законодавча, виконавча, судова Загроза свободам є й тоді, коли різні влади очолюють представники одного стану, тобто однієї партії. найбільш вплив на характер правової системи держави, на «дух її законів» має клімат, який визначає характер і вдачу народу. На «дух законів» впливають також густота населення, економічний стан країни, віросповідання і особливо форма політ правління.Принцип правління визначається почуттям, яким керуються люди. Для республіки— це доброчесність, для монархії — честь, для деспотії — страх. Ідеальна форма правління — аристократична монархія, демократія характериз деспотизмом більшості