
- •Аристотель і Платон про політику, державу і владу
- •Видатні мислителі політичної науки
- •Витоки і характерні риси тоталітаризму
- •Глобалізація, трансформація і модернізація у світовій політичній макросистемі
- •Глобальні проблеми у сучасній світовій цивілізації
- •Грушевський (теорія нац самовизнач)
- •Джерела, види і типи політичної влади
- •Етапи формування нації. Ознаки нац. І політ аспекти міжнац відносин
- •Диференціація влади відносно її соц. Бази і соц. Складу
- •2.Як наслідок: політична ситуація заколотів, погромів, безладдя, в якій господарем становища є натовп.
- •Доктрини технократії в суч політ.
- •Етатизація та деетизація суспільного життя
- •Життя найвища цінність (цілі, ідеали і пріоритети в політиці)
- •Загальнопланет. Тенденції розв цивілізац
- •Зміст та інститути зовнішн політики
- •Зовнішн пол: Сутність функц принципи
- •Ідейно-політичні концепції сучасності
- •Інститути і тенденції розвитку гром сусп.
- •Історичні детермінанти і теор виник держ
- •Класифікація прав , свобод, і обов громадян. Міжнар білль про права людин
- •Коеволюція соц держави і громад суспільств
- •Концепції політики в німецькій клас філософії
- •Консерватизм і неоконсерватизм
- •Лібералізм і неолібералізм
- •Конституція і конституціоналізм. Конституц України
- •Менталітет , національна ментальність і політична компетенція особистості
- •Міжнародний білль про права людини
- •Національна держава, укр нац ідея
- •Нації і етнічні групи як суб єкти соц політ
- •Новітні концепції демократі
- •Ознаки і принципи функціонування громадянського суспільство
- •Ознаки і принципи правової держави
- •Оновлення, модерніз і диверсифік форм і методів вивч політ в контексті Болон пр.
- •Основні ідеї політичних теорій епохи ренесансу та реформації
- •Осн політ вектори і тенденції становл глобал макроетносоціо-системи людства
- •Парадигми нтп, нтр та соц – політ еволюції людства
- •Партійні системи. Типологія суч пар сис
- •Поділ влад. Джерела та ресурси
- •Політ- прав доктрини старод греції і риму
- •Політ свідомість:сутн,структ,шляхи форм
- •Політ думка київ русі і коз-гетьман доби
- •Політична думка стар сходу
- •Політ структура і пол організ сусп, п с Укр
- •Політичне відчуження: сутн і форми
- •Політ порядк і політ поведінка особистості: сутн і зміст
- •Політ процес: детерм, стадії і тенденц роз
- •Політ ідеї ренесансу і просвітництва
- •Політ ідеї Макса Вебера
- •Політичні конфлікти :мех. Урегулювання Дарендорф про сутність і фази конфлікту
- •Футур моделі світу у наук прац Тоффлера
- •Політичні концепції укр. Мисл XIX–xXст
- •Політ партії: їх сутність і типологіяю Роз багатопартійності в Укр
- •Політичні режими та їх класиф. Політ режим в Україні
- •Політологія – наука про пол. Пріоритети людинознавч компетент політ, керівника
- •Принципи і функції політичної влади. Влада в Україні
- •Проблеми конфліктів, миру і війни у світовій політичній макросистемі
- •Роль федералізму у встановленні гром сусп. Федерал держава
- •Соціальна держава : сутн і ознаки
- •Соціогенез, соц. Становлення особистості і політ соціалізація особи
- •Форми державного устрою і форми правління
- •Розвиток зар пол. Думки в XIX
- •Роль еліти у суспільно-політ житті. Відн місц еліт з центр владою
- •Специфіка предмету і методологія політології та її місце в системі сусп наук
- •Структура і зміст політол. Методол пол н
- •Структура і типи політичної культури
- •Структура, функції і тенденції розвитку політ систем країн світу. Реформа політ системи укр. Суспільства
- •Суб’єкти і об’єкти політ,їх класифікація
- •Суспільні організації і рухи,генезис. Стан і проблеми молодіжної політики в Укр
- •Сутність демократії , її форми і головні ознаки.Основні риси демокр режиму
- •Сутність і рівні політичної ідеології
- •Сутність і ознаки політ влади та констит норми її регулювання. Типи легітимності
- •Сутність і структура політичних інститутів, суч проблеми ортобіотики
- •Сутність федералізму і конфедералізму
- •Сутність і типи виборчих систем
- •Сутність, інститути та шляхи становлення гром сусп.
- •Сутність риси і суб'єкти міжнар відносин
- •3) Міжнародні політичні відносини мають суттєвий вплив на формування світового порядку.
- •Сутність, тенденції та стадії соц.-політ еволюції людства
- •Сутність форми і методи політики
- •Теорії влади і держави. Механізми функціонування влади
- •Теорії поліархії та меритократія
- •Типи і фукції держави. Формув укр. Державності
- •Типологія, особлив і форми політ відносин
- •Україна в контексті європ і світ пріоритет розвитку та глобальних трансформацій
- •Управління – необхідний елемент суч політ технологій: принципи і умови успіху
- •Федеральний устрій держави
Консерватизм і неоконсерватизм
Консерватизм— це політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтуються на збереження та підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад. Ідеологія консерватизму розглядається як один із структурних найважливіших компонентів сучасних політичних ідеологій. Носіями ідеології консерватизму є соціальні групи, шари і класи, зацікавлені в збереженні традиційних суспільних порядків або в їхньому відновленні. У структурі виділ два ідейних шари. Один орієнт на підтримку усталеності суспільної структури в її незмінної форми; іншою - на усунення протидіючих політичних сил і тенденцій і відновлення, відтворення колишньої. К як напрям у західній політології, філософії, соціології виник у відповідь на численні соціальні зміни, що розхитали європейський порядок із середини XVIII ст. у зв'язку з крахом феодалізму. Поняття "консерватизм" вперше було використано французьким письменником Ф.Р.Шатобріаном. Консерватизм як політична течія не є незмінним. Щоразу, коли країни Заходу перебудовували свої економічні і суспільні відносини, оновлювали виробничу технологію, відроджувалися здавалося б давно забуті духовні цінності та ідеї. Завжди існували суспільні верстви, класи, які дбали про збереж попередніх порядків, забезпечували їм багатство, владу і привілеї. Водночас консерватизм надавав розвиткові суспільства певної сталості, виконуючи роль гальма на крутих поворотах історії. Самі прогресивні тенденції суспільного розвитку виростали з минулого ї вимагали його підтримки.
Неоконсерватизм є реакцією з боку ліберальних технократів і власників на появу альтернативних пізньому капіталізму ідеологій лівого і правого напрямку. Неоконсерваторам вдалося здійснити такий синтез. Американські неоконсерватори мали рацію, коли зазначали, що неоконсерватор — це ліберал, що визнач значення традицій та соціокульт факторів суспільного розвитку.
Для неоконсерват характерно; В економіці — заміна реформістської моделі розвитку монетаристською моделлю, яка орієнтована на визволення приватного бізнесу від надмірного державного втручання, всебічне заохочення ринкових відносин, приватного підприємництва;у соц сфері - існуючий гнучкий ліберально-реформістський курс поступається "жорстокій економії", "економічному реалізму",соціальні витрати скорочуються; Успіх неоконсерваторів багато в чому пов'яз з усвідомленням ними необхідності соціально-економічних і політичних змін у суспільстві, які викликані технологічною революцією та суперечностями сучасної цивілізації .
У сучасній політичній реальності в Україні консерватизм наявний лише як позиція. Консерватизм як реальність тільки формується Свідченням цього е заяви про створення консервативної партії, розробка її програмних цілей, формування політичних національних орієнтацій.
Лібералізм і неолібералізм
З допомогою ліберальної ідеології «третій стан» боровся із захисниками феодальних порядків. Клас промисловців та торговців, що народжувався, мав велику потребу в економічній свободі, у представницьких установах, які не залежали б від свавілля монархів. Буржуазія намагалася захистити свої доходи від надмірно , високих податків та прямих конфіскацій. Ідеологія лібералізму була спрямована на створення необхідних соціально-політичних передумов для інтенсивного розвитку капіталізму. Соціальному лібералізму або неолібералізму, що прийшов на зміну класичному варіанту, були вже притаманні ідеї посилення ролі державних органів у суспільному житті, створення «держави загального добробуту». Така держава мала б запобігати соціальним конфліктам, допомагати найбільш знедоленим верствам суспільства, активно втручаючись в економічне життя через податки, бюджет, планування. У сфері економічної політики прихильники неолібералізму обстоювали необхідність збереження змішаної економіки, рівноправності різних форм власності, життєздатність яких мав визначити ринок. Розвиток ринку та його механізмів передбачалося, здійснювати під контролем держави, на яку покладалася відповідальність за підвищення ефективності економіки, а також основна відповідальність за вирішення завдань соціальної політики, здійснення демократичних перетворень у суспільстві. Основною ідеєю «соціального лібералізму» в політичній сфері була ідея «плюралістичної демократії», спрямованої на врахування інтересів усіх верств суспільства, їх участь у політичному житті, здійснення таких принципів, як поділ влади, прийняття рішень у всіх представницьких органах на підставі демократичних норм, в обстановці відкритості.