
- •Анаплазмоз жуйних.
- •Дирофіляріоз
- •Цикл розвитку, збудник цистицеркозу
- •Лікування, профілактика і діагностика бабезіозу собак.
- •Характеристика збудника еймеріозу птахів
- •Характеристика збудника саркоцистозу
- •Лікування і профілактика телязіозу
- •Характеристика збудника і цикл розвитку сетаріозу
- •Діагностика, лікування і профілактика токсоплазмозу
- •Цикл розвитку і характеристика збудника гастрофільозу.
- •Діагностика, лікування і профілактика дипілідіозу.
-
Діагностика, лікування і профілактика дипілідіозу.
Дипілідіоз –Хв, яку викликають стьожкові черви Dipylidium caninum. локалізуються в тонких кишках собак, котів, хутрових, диких м’ясоїдних, а також людини. Збудник. D. caninum (огірковий ціп’як) — цестода біло-жовтого кольору, завдовжки 40 – 70 см, завширшки 2 – 3 мм. Сколекс невеликих розмірів, з чотирма присосками та хоботком, озброєним чотирма – п’ятьма рядами дрібних гачків. Статеві органи подвійні, відкриваються по краях тіла. Зрілі членики подібні до насіння огірка.В них матка розпадається на округлі капсули (кокони). В коконі налічується близько 20 дрібних яєць сірого кольору. Всередині яйця знаходиться зародок (онкосфера), який має 6 гачків. Цикл розвитку. біогельмінт. Його розвиток здійснюється за допомогою проміжних хазяїв: бліх (Ctenocephalides canis, C. felis, Pulex irritans) та волосоїдів (Trichodectes canis). Дефінітивні хазяї виділяють з фекаліями зрілі членики, у кожному близько 3000 яєць. Вони потрапляють на підлогу, підстилку, шерсть тварин, де заковтуються личинками бліх та волосоїдів. У шлунку й кишках з яєць виходять онкосфери. Личинки огіркового ціп’яка починають розвиватися в тілі лялечки, однак інвазійна стадія (цистицеркоїд) формується лише в організмі дорослих проміжних хазяїв.(близько 50 діб). Дефінітивні хазяї заражаються при заковтуванні бліх та волосоїдів, інвазованих цистицеркоїдами. Статевозрілими цестоди стають через 3 тижні. Живуть кілька місяців. Діагностика - Зажиттєвий діагноз установлюють на підставі виявлення у фекаліях члеників, які нагадують насіння огірка. Для знаходження окремих коконів фекалії досліджують за методом Фюллеборна. Точний діагноз -при розтині трупів. Звертають увагу на патологоанатомічні зміни та наявність у тонких кишках збудників хвороби. З метою виявлення цистицеркоїдів компресорним методом досліджують імаго бліх та волосоїдів. Інвазійні личинки мають мікроскопічні розміри. Передня частина їхнього тіла розширена, задня — витягнута. Лікування. Найефективніші препарати, що містять празиквантел, та його комбінацій. Можна застосовувати бунамідин. Профілактика та заходи боротьби. У розплідниках, заповідниках і домашніх умовах стежать за ветеринарно-санітарним станом утримання тварин. З метою профілактики дипілідіозу слід здійснювати заходи, спрямовані на знищення бліх і волосоїдів на різних стадіях їх розвитку за допомогою інсектицидів.