Варіант 2.

1. Анаплазмоз жуйних.

Анаплазмоз – трансмісивна хв., переважно сезонна, хар-ся пропасницею, різко вираженою анемією, атонією травного каналу, схудненнями. Збудник – Anaplasma marginale - ВРХ, Anaplasma ovis – у ДРХ. Ближче до рикетсій, локалізуються в еритроцитах, іноді у тромбоцитах, лейкоцитах. Мають одношарову мембрану, клітинну стінку, тяжі, фібрили, нуклеоїд, формують колонії до 8 особин. Забарвлюються за романовським. Цикл – розмножуються простим поділом або брункуванням в еритроцитах на периферії = розбив оболонки = потрапляння у плазму = прикріплення до нових еритроцитів = втягнення усередину. Переносники – 11 видів іксодових і 1 вид ар гасових кліщів (alveonasus lahorensis)Б механічні переносники – кровосисні комахи. Клін ознаки – анемія, зменшення гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Діагностика – дослідження мазків крові, фарбування за романовським. Серологічно РА, РТЗК, Єлиза, биопроба у сумнівних випадках. Диференціюють від бабезіозу і лептоспірозу. Лікування – антибіотики тетрациклінового ряду (ХЛОРТЕТРАЦИКЛІН, ОКСИТЕТРА200,біоветин, бровасептол) і сульфаніламіди. Спиртовий розчин етакридину лактату, імізол, симптоматичне лікування, покращення умов утримання і годівлі. Профілактика – нннннннобробка тварин інсектоакарицидамиЯ, обробка пасовищ, карантин, вакцинація.

2. Дирофіляріоз

Дирофіляріоз – хв.., спричинена нематодами Dirofilaria immitis, локалізується в серці, легеневій артерії, судинах. D. repens – підшкірній клітковині організму собак, котів, диких м’ясоїдних. Збудники – великі гельмінти світло-жовтого кольору, хвостовий кінець загострений, має конічну форму і бічні крила, прианальні сосочки та дві неоднакові спікули. Самки до 30 см, живородні. Личинки – мікродирофілярії. Цикл – біогельмінти, проміжні хазяї – коміра Аеdes, Culex, anopheles, які захоплюють мікродирофілярій під час кровоссання, в комарі вони 2 рази линяють і стають інвазійними за 2 тижні, проникають у ротовий апарат комахи і знову у дефінітивного хазяїна, мігнують лімфо і кровогенними шляхами, живуть до 3 років. Клін ознаки – розлади ссс, схуднення, прискорене дихання, набряки кінцівок. При інвазіі D.repens -сухий кашель, виснаження. Діагностика – зажиттєво – епізоотологія, клін ознаки, виявлення мікродирофілярій у крові (периферична кров, мазок і мікроскопія), Іфа, Єлиза, рентгенография, УЗД. Лікування – на статевозрілих – тіацетарсамід натрію 2 мг\кг 2 рази в день 3 дні. На мікродирофілярій – макроциклічних лактонів, левамізол перорально 14 днів, дитразин йод – 4 мг/кг. Симптоматичне лікування.

Варіант 4,10,16,22

1. Цикл розвитку, збудник цистицеркозу

Цистицеркоз – хв.., що спричинюється личинковою стадією Суsticercus bovis - ВРХ , C. ovis – овець і кіз , C. taenuicollis – жуйних тварин, родини Taeniidae, яка локалізується в мязах серця, діафрагми, язика, міжреберних мязах, масетерах, рідше печінці і мозку. Збудник – прозорий міхур сіруватого кольору, овальної форми, довжиною до 9 мм, заповнений рідиною. На внутрішній оболонці має сколекс один. Статевозріла стадія – Taenia saginata (бичачий ціпяк) з неозброєним сколексом, маткою закритого типу. Яйця округлі, з товстою двошаровою оболонкою з онкосферою). Цикл розвитку – людина – дефінітивний хаз. (заражається при вживанні погано термічно обробленого мяса, ураженого личинками). Статевозрілої цестоди. Виділяє з фекаліями зрілі членники, які можуть пересуватися (під час чого лопається матки і виділяються яйця). Проміжні хаз – жуйні заковтують яйця з травою і водою. З яєць виходять онкосфери, мігрують по судинам у органи і тканини, через 3-4 міс стають інвазійними. Клін. Ознаки нехарактерні. Діагностика – внутрішньо шкірна алергічна проба у тварин, РЛА, РНГА. Лікування – недостатньо розроблено – празиквантел 50 мг \кг, ніклозамід.