Тема 3: Суспільні блага та послуги, як продукт діяльності держави.

1. Держава, як «виробник» суспільних благ та послуг. Поняття та характерні ознаки суспільних благ.

2. Класифікація суспільних благ та роль держави в їх забезпеченні.

3. Типи держав в залежності від обсягів виконуваних ними функцій. Пріоритети фіскальної політики держав різних типів.

4. Сучасні підходи до визначення ролі держави у перерозподілі ВВП. Вплив публічного споживання на фактори економічного розвитку.

1. Держава, як «виробник» суспільних благ та послуг. Поняття та характерні ознаки суспільних благ

Роль і можливості держави в економічному розвитку розглядаються через призму функцій держави, тобто повноважень, делегованих їй суспільством.

Як кількісний вимір ролі держави в економіці використовується частка державного перерозподілу ВВП, тобто відношенням витрат широкого уряду (включаючи витрати на пенсійне забезпечення) до ВВП.

Рівень такого перерозподілу залежить від обсягу функцій держави у вартісному вимірі і визначається обраною економічною моделлю: лібералізм або соціально-орієнтована держава. Проте, за низької ефективності державного управління державні витрати можуть зростати без збільшення кількості виконуваних функцій. Тому рівень державного перерозподілу ВВП при проведенні, наприклад, ліберальної політики може перевищувати такий рівень при проведенні соціально-орієнтованої економічної політики.

Але незалежно від обраної моделі держава повинна виконувати основні функції, які не можуть виконуватись іншими секторами економіки.

Серед пояснень необхідності втручання держави в економіку вагоме місце займають концепції забезпечення суспільних благ та послуг.

Спочатку визначимо відмінності між приватними і суспільними благами.

Приватні блага – це товари індивідуального споживання, що виробляються на ринку. На такі товари поширюється дія принципу виключення: приватні блага одержують лише ті споживачі, які спроможні заплатити встановлену на конкурентному ринку ціну рівноваги.

Суспільні блага - це такі товари та послуги, що будучі наданими одній людині, можуть бути доступними іншим без будь-яких додаткових витрат з їх боку. Суспільні блага суттєво відрізняються від приватних благ.

Суспільні блага мають дві характерні ознаки:

1. Неможливість виключення будь якого об’єкта із споживання (невинятковість). Благо невиняткове, якщо не можуть бути виключені із сфери його споживання. Національна оборона є яскравим прикладом цього. Якщо нація забезпечила систему оборони, всі громадяни користуються її плодами. Маяк також є прикладом невиняткових товарів.

2. Відсутність суперництва у споживанні (неконкурентність). Блага неконкурентні, якщо при будь якому заданому рівні виробництва граничні витрати для додаткового споживання дорівнюють нулю. Наприклад, використання маяка. Коли він вже збудований і введений в дію, додаткове судно нічого не додає до його експлуатаційних витрат. Більшість благ конкурентні в споживанні.

Така характеристика сусп. благ значно обмежує зацікавленість ринку у їх виробництві. Згідно з теорією відмови функціонування ринку, при виробництві приватних благ ринок виконує свої функції, якщо ціна товару відповідає граничним витратам на його виробництво. У випадку суспільних благ відбувається різке порушення функціонування ринку, оскільки він виявляється неспроможним виділяти будь-які ресурси на виробництво товарів колективного користування. Адже підприємець, що постачатиме такі товари, не зможе отримати оплату від більшості споживачів.

Як наслідок – пропозиція цих товарів відсутня цілком, або вони виробляються в недостатній кількості. Ринок неспроможний забезпечити громадян суспільними благами, тому держава стає основним їх виробником чи замовником, визначає оптимальну їх кількість і мінімізує витрати їх виробництва.