
- •1.Білібінурія та поліурія
- •2. Лейкоцитоз і лейкопенія та їх діагностичне значення.
- •2.Дослідження сичуга і книжки. Їх діагностичне значення.
- •1.Методи дослідження сітки
- •2.Гіпопротеїнурія (гіпопротеїнемія)
- •2. Топографічна перкусія легень
- •1.Жуйка
- •2.Тони серця і їх компоненти
- •2.Протеозурія
- •1.Лейкограма і її діагност значення
- •2.Верхні дихальні шляхи
- •2.Діагностичне значення перкусії серця. Перкусійні межі.
- •2.Дослідження пульсу в різних видів тварин
- •1.Артеріальний і венний пульс, їх діагностичне значення
- •2.Дослідження шлунка у моногастричних тварин
- •1.Дослідження артеріального та венного пульсу
- •2.Дослідження шлунку у різних видів тварин.
1.Дослідження артеріального та венного пульсу
Пульс –коливання стінок артерій,викликане скороченням серця, вигнанням крові в артеріальну систему і зміною в ній тиску протягом систоли і діастоли. Основним методом дослідження артер пульсу є – пальпація,яку виконують м’якушами пальців.Досл найбільш доступні і великі артерії,які лежать на твердій основі. У коней досл на зовнішній щелепній артерії,у судинній вирізці нижньої щелепи. У ВРХ – на лицьовій, поверхневій артерії гомілки,серединній хвостовій. У ДРХ – на стегновій,плечовій артеріях. У свиней – на стегновій артерії. Пальпацією визначають його частоту, ритм, якість. - Частоту визначають за кіл-стю коливань артерії протягом 1хв. Вона відповідає кількості скорочень серця, залежить від виду, віку, статі, фіз навантаження, фізіол стану. У самців частота пульсу нижча, ніж у самок. При вагітності, нервовому збудженні, підв.t, пульс збільшується. Тахікардія – збільшення частоти пульсу. Брадикардія – зменшення. Тахікардія спостер. при гарячці, серц недостатності, деяких отруєннях, пороках серця, гострому міокардиті,ендокардиті, анеміях. Супроводж. зменшненням діастоли, що швидко призводить до декомпенсації роботи серця. Брадикардія спостер.при гострому паренхіматозному гепатиті, хв печінки,гіпотиреозі, при виснаженні. Супроводж підвищ тонусу парасимпатичної нервової системи. - За ритмом. Розрізняють: 1.ритмічний пульс (правильне і послідовне чергування пульсових ударів однакової сили і пауз між ними. 2.нерітмічний(аритмічний) – проміжки між окремими пульсовими ударами або сила ударів неоднакові. - Якість. Звертають увагу на: величину,форму пульсової хвилі, наповнення артерій та напруження їхніх стінок. За величиною розрізняють великий, середній, малий пульс.За напруженням артер стінка може бути еластичною, твердою і м’якою. За формою –помірний,повільний,стрибкоподібний. Для одержання об’єктивної хар-стики арт пульсу проводять графічний запис ( сфігмографія), одержана крива( сфігмограма). Досліж. вен: оглядом,пальпацією, флебографічно.Визначають наповнення вен (за рельефністю рисунка, підшкірних вен голови, шиї,кінцівок) і венний пульс (пульсація яремних вен на щиї, синхронна з діяльністю серця). Особливості венного пульсу досл за яремною веною.Розрізняють: негативний(фізіологічний) і позитивний(патологічний). Негативний проявляється набряканням яремних вен у момент систоли правого передсердя. Визначають стискуванням яремної вени в середній третині шиї. Течія крові в цей час уповільнюється, оскільки кров із них не надходить у передсердя. Позитивний проявляється наповненням і пульсацією центральної ділянки вени,що є характерним для недостатності тристулкового клапана, «тампонади» серця,травматичного ретикулоперикардиту. Збігається із систолою шлуночків,також з серцевим поштовхом,і 1-им тоном серця. Ундуляція – коливання яремних вен,спричинене пульсацією сонний артерій.При недостатності півмісяцевих клапанів аорти,коли лівий шлуночок викидає більше крові. При ундуляції на відміну від + і – венного пульсу,після перетискання яремної вени коливання її периферичної ділянки посилюється.