2.Дослідження шлунку у різних видів тварин.

У коня. Шлунок розміщений у передньому відділі черевної порожнини в лівому підребер’ї, лише пілорична частина заходить у праве підребер’я. Основна частина лежить дорсально на ободовій кишці. Методи дослідження: дані анамнезу, клінічиих ознак,зовн огляд, ректальне дослідж, зондування, досл. вмісту. При функціональних розладах шлунка, гастриті, виразковій хворобі спостер. зниження/втрата апетиту, позіхання, вивертання верхньої губи, млявість,сонливість,занепокоєння, набрякання твердого піднебіння,оглядається на черево. При гострому розширенні шлунка – виражені ознаки занепокоєння:тв тупцює, часто оглядається на черево, падає на землю і валяється, займає не характерні пози «сидячої собаки», відрижка, блювання,задишка, Пальпацією установлюють підвищення тонусу міжреберних м’язів, чутливу зону відображеного болю на задньому схилі холки. Аускультацію- внаслідок розміщення в черевній порожнині не застосовують. Найбільш ефективним методом є зондування з отриманням і аналізом його вмісту.Також застосов. для видалення газів і кормових мас,введення лік реч.

У свиней. Шлунок лежить упоперек переднього відділу черевн порожнини,більше зміщений у ліве підребер’я,лише пілорична частина заходитьу праве. Досліджують: зовн оглядом, пальпацією, зондуванням. Зовн оглядом визначають форму, об’єм черева,при розширенні шлунка збільшується об’єм ділянки лівого підребер’я. Пальпацією – ззаду реберних луг вдається визначити ступінь наповнення шлунка та больову реакцію. У дорослих свиней внаслідок значного відкладення жиру в підшкірній клітковині і сальнику дослідж шлунка загальними методами неможливе. Використ. зондування та дослідж вмісту, при блюванні –досл блювотних мас.Зонд вводять через ротову порожнину за допомогою дерев’яного зівника з круглим отвором ( Ганжа І.Д), металевий зівник (Шарабріна), твердий зонд (Чумаченко). Шлунковий вміст беруть через зонд шприцом об’ємом 100-200мл.