10.Перкусія ділянки серця та її діагностичне значення.

Перкусію проводять для визначення перкусійних меж серця(топографічна перкусія), характер звуку(порівняльна) та визначення болючості в ділянці серця.

Топографічна перкусія (метод легато)Визначають верхню і задню перкусійні межі.

Верхня межа- лінія від заднього кута лопатки до ліктьового горба( по 4 міжребер’ю) по переходу чіткого легеневого звуку в притуплений.

У ВРХ,дрібні тв. – на рівні плеч.суглоба

ДРХ- на 1-2 см нижче лініі плеч.сугл.

Коні –на ширину двох пальців нижче лінії плеч сугл.

Зміщення

вверх-при ексудативному перикардиті, гідро перикардиті

Задня перкусійна межа – визнач.по лінії проведеній від ліктьового горбавверх і назад , приблизно під кутом 45до горизонту по зміні притупленого звуку в чіткий легеневий.

В нормі : у ВРХ досягає 5-го ребра, у свиней,ДРХ,коней- 6-го ребра, у м’ясоїдних до 7-го ребра

Зміщення

вперед- альвеол.емфізема, метеоризм кишечника, гостре розширення шлунка в коней, при тимпанії рубця в жуйних назад- при гіпертрофії та розширенні серця, ексудативному перикардиті

Виявлення характеру звуку (легато) по 3-7 міжреб.проміжку зверху вниз, відмічаючи при цьому місця притупленого і тупого звуків.

Визначають: відносну тупість і абсолютну.

Відносна тупість – виявляють при перкусії над частиною серця,яка прикрита краєм легень. Звук-притуплений

Абсолютна тупість – виявл.над серцевою вирізкою легень,де серце безпосередньо торкається до грудної стінки.

Зміни: відносного притуплення і абсолютної тупості: при ателектазі лівої легені та ексудативному перикардиті;

абсолютної тупості серця у коней- лівобічна альвеолярна емфізема легень

Виявлення болючості(метод стоккато) Біль може бути при: перикардиті, плевриті, міокардиті, травматичному перикардиті у ВРХ

11.Аускультація серця.

Аускультацію серця краще проводити при стоячому положенні тварини - зліва та справа в ділянці 3-5-го міжреберних проміжків у нижній тре­ тині грудної клітки (нижче лінії плечового суглоба).

У здорових тварин робота серця супроводжується звуками, які на­ зивають тонами. Аускультацією виявляють два чітко виражені по­ стійні тони - перший і другий. Перший тон виникає під час систоли, тому його називають систолічним. Другий тон прийнято називати діа- столічним, оскільки його вислуховують на початку діастоли.

Перший тон складається з таких компонентів: а) звуків, які утво­ рюються при скороченні передсердь; б) звуків, що виникають при скороченні шлуночків; в) звуків від закриття правого і лівого атріовен- трикулярних клапанів; г) звуків від коливань початкових ділянок аор­ ти та легеневої артерії в момент систоли шлуночків. Таким чином, перший тон серця складається з м'язового, клапанного та судинного компонентів. Головними звуковими компонентами першого тону є звуки, які виникають при закритті атріовентрикулярних клапанів і скороченні шлуночків. Отже, перший тон за походженням є клапанно-м'язово-судинним. Причому, м'язові компоненти надають йому незначної приглушенос- ті. На відміну від другого тону, він сильніший, довший за тембром і на кінці протяжніший.

В утворенні другого тону беруть участь звукові компоненти, які виникають при закритті півмісяцевих клапанів аорти і легеневої арте­ рії, та звуки, які утворюються при коливанні стінок цих судин на по­ чатку діастоли. Основні звукові компоненти другого тону - це звуки від закриття клапанів. Тобто, другий тон серця, на відміну від першо­ го, в основному має клапанне походження. Він коротший, вищий, чіткіший і на кінці обривистий. Якщо в коня тривалість першого то­ ну становить 1/5 с, то другого - 1/20 с. Фонетично тони серця у здо­ рових тварин можна уявити собі таким чином: буу-дук, буу-дук і т. д. Крім характеру звучання, тони серця різняться між собою паузами (рис. 49). Пауза між першим і другим тонами коротка (систолічна), а між другим і наступним за ним першим - довга (діастолічна). Після довгої паузи завжди вислуховується перший тон. При збільшенні час­ тоти скорочень серця (тахікардії) для розпізнавання тонів серця необхідно одночасно проводити пальпацію серцевого поштовху, з яким збігається перший тон. Визначати його можна також пальпацією пульсу, хоча він відчувається дещо пізніше першого тону. У здорових тварин перший тон більш чітко вислуховується в пунк­ тах найкращої чутливості атріовентрикулярних клапанів, другий - у пунктах найкращої чутливості клапанів аорти та легеневої артерії. Тони серця у тварин різних видів дещо різняться за звучанням. Так, у коней перший тон значно довший, ніж другий, повільно згасає, а другий тон - корот­ кий і обривистий. У великої і дрібної рогатої худоби та м'ясоїдних тони серця дзвінкі і чіткі, а у свиней обидва тони приглушені.