8.Дослідження лімфатичних вузлів та їх діагностичне значення

Значення.При запальних процесах з місцевим перебігом уражуються регіональні лімфатичні вузли, а при інфекційних захворюваннях – більшість лімфатичних вузлів організма.

Досліджують: огляд,пальпація, в окремих випадках застосовують пункцію та біопсію.

У коней:підщелепні і колінної складки

У ВРХ:підщелепні, передлопаткові, колінної складки, надвим’яні.

Дорослі свині-недоступні для пальпації, у порояст: заглоткові та колінної складки

У котів/собак-пахвинні.

У коней лімфат.вузли невеликі за розміром 0.5-1 см у діаметрі, але вони розміщуютья у вигляді пакета і тому підщелепові мають довжину до 15-20 см, а колінної складки 6-10см

У ВРХ підщелепний лімфат.вузол розміщений біля кута нижньої щелепи і має овальну форму,подібно до зрілого каштана. Діаметр 3-4 см, у молодняку до 2 см.

Для пальпації перелопаткового л.в. пальці правої руки підводять під передній край лопатки трохи вище плечового суглоба й рухають ними від лопатки до шиї.

У телят, овець кіз пальпують одночасно обидва передлопаткові л.в.У дорослих тварин вони продовгуваті 6-12 см, а діаметр 1,5-2 см. В молоднякудовжина 4-8см, діаметр 1-1,5 см. Рухливі, безболісні,щільні,гладенькі.

Л.В.колінної складки розміщенні в кінці черева(нижче колінного суглоба) і мають витягнуту форму. Довжина 6-12 см, Д=1-1,5 см

У дорослих тварин 4-8 см, та близько 1см у молодняку.

Надвим’яні ЛВ розміщені в підшк.клітковині задньої ділянки шкіри,яка фіксує вим’я.Форма-продовгувата Д=1-1,2 см. Вони збільш. При туберкульозі, маститах, лекозі.

У ВРХ,хворої на лейкоз збільшуються навколовушні, заглоткові, три пари шийних та лімфовузли голодної ямки.

Під час дослідження звертають увагу на: розмір,форму(круглі, овальні,продовгуваті), рухоміть(рухливі,нерухливі,малорухливі), болючість, консистенцію(щільні,м’які,)характер поверхні(гладкі,горбкуваті),tС над вузлом.

Зміни лімфатичних вузлів: гостре(лімфаденіт), хронічне запалення і гіперплазія.

При гострому запаленні вузли збільшені, щільну, малорухливі, болючі,поверхня рівна і гладенька , температура - при гострих місцевих запальних процесах- риніт, фарингіт, мастит, флегмона; у коней- при миті,заразному катарі верхніх дих.шляхів

При хронічному запаленні розростається сполучна тканина, вузли малорухомі, щільні, горбкуваті, неболючі.При ензоотичному лімфангіті, сапі, при миті коней.Обмежений лімфоденіт розвиваєтсья при фолікулярному фарингіті, дерматиті в діл.кінцівок та інших запальних процесах.

Гіперплазія – у ВРХ при лімфолейкозі, лімфогранулематозі, проявляєтсья рівномірним і значним збільшенням поверневих лімфат.вузлів без гнійного запалення.

Захворювання: лімфангіт- запалення лімфатичних судин, лімфаденіт- запал.лімфат.вузлів.

9.Дослідження серцевого поштовху та його діагностичне значення Серцевий поштовх- коливання грудної стінки при кожній систолі серця, під час якого серце зміщується і доторкується до грудної стінки. У більшості тв.-боковий, а в собак та хутрових звірів-верхівковий.

Досліджують оглядом та пальпацією, визначають місце, силу та поширеність. У ВРХ_зліва і справа в 4-му міжреб.проміжку на 6 см нижче лінії плеч.суглобу

У коней- зліва в 5-му, справа у 4му міжреберному проміжку на 8см нижче рівня плеч.суглобу

У собак,котів,хутрових- зліва в 5му , справа в 4му міжребер’ї.

У птахів - виявляють пальпацією бокових частин грудної стінки зліва і справа.

Зміщення серцевого поштовху

вперед- при тимпанії рубця в жуйних, метеоризмі кишечника, гострому розширенні шлунка в коней

назад- при гіпертрофії та роширенні серця

назад і вперед- при ексудативному перикардиті, гідро перикардиті

вправо- при лівобічній альвеолярній емфіземі легень та ексудативному травматичному перикардиті.

Зміни сили серцевого поштовху

Посилення	Послаблення
Незадовільна вгодованість Збудженя тварини Фізичне навантаження Гіпертрофія і дилятація серця Інтоксикація організма Гарячка початкова стадія міокардиту	Вищесередня вгодованість Ожиріння Гіподинамія Знижений тонус міокарда(міокардоз, міокардіофіброз) Ексудативний перикадит Плеврит Альвеолярна емфізема легень Гідроперикардит,гідроторакс

За госторого міокардиту- стукаючий серцевий поштовх (найвищий ступінь посилення серцевого поштовху)

Поширеність серцевого поштовху

ВРХ- 5-7см2

Коні 4-5см2

ДРХ- 2-4см2

Свині 2-4см2

У дрібних тварин на легенях відсутня серцева вирізка, тому серцевий поштовх- дифузний, не має чіткої локалізації.

Зміни поширеності

Дифузний поштовх- ексудативний перикардит, плеврит, гідроперикардит, гідроторакс, гіпертрофія, розширення серця, альвеолярна емфізема легень

Короткий поштовх – дилятація серця, знижений тонус серця

Значення.При хворобах серця огляд дозволяє виявити ряд симптомів, які є показниками серцево-судинної недостатності.