65.Чим характеризуються гіперкінези?

Гіперкінези - ритмічні судоми окремих груп м'язів, які виникають

внаслідок подразнення головного мозку різними токсинами. При ін­

фекційному енцефаломієліті вони проявляються періодичним вики­

данням язика, погойдуванням голови, жувальними, плавальними ру­

хами, плямканням губами.

66. Парези та паралічі

До розладів рухової сфери нервової системи відносять порушення скоротливої здатності м'язів. Часткову втрату здатності м'язів до активних рухів називають парезом, а повну втрату - паралічем. Залежно від місця ураження парези і паралічі поділяють на периферичні і центральні. Периферичні паралічі виникають при ураженні рухових відділів Спинного мозку або периферичних нервових стовпів. Вони характеризуються зниженням тонусу уражених м'язів, втратою шкірних і сухожильних рефлексів, швидким розвитком атрофії, відсутністю контрактур, пошкодженням окремих органів. Найбільш часто периферичні паралічі уражають лицевий, перед лопатковий і променевий нерви внаслідок здавлювання їх або травм. Центральні паралічі виникають при ураженні рухових відділів головного мозку або нервових волокон, що з'єднують головний мозок із спинним. Вони проявляються підвищенням тонусу уражених м'язів, підвищенням сухожильних рефлексів і послабленням шкірних, відсутністю явищ атрофії, наявністю контрактур, ураженням великої ділянки тіла. Центральні паралічі спостерігаються переважно при інфекційних захворюваннях (сказ, хвороба Ауєскі, чума); можуть виникати також при гельмінтозах, токсичних процесах і незаразній патології. Паралічі можуть уражувати один м'яз або орган (моноплегія), симетричні (парні) м'язи або органи одну половину тіла (геміпаегія).

68. Атаксія

Координацію рухів досліджують у спокої і під час руху тварини. У

здорових тварин рухи координовані. Розлади координації рухів називають атаксіями (від грец. а - заперечення, taxis - порядок). Залежно від часу їх виникнення (під час руху чи в спокої) атаксії поділяють на статичні й динамічні.

Статична атаксія проявляється порушенням рівноваги тварин у стані спокою. Вона характеризується похитуванням тулуба, крупа, голови, прогинанням карпальних суглобів. Тварина ледве тримається на широко розставлених кінцівках, поступово нахиляється набік. За тяжкого перебігу вона сідає або валиться назад, падає. Статичну атаксію спричинює ураження мозочка і його ніжок. Вона виявляється у корів, хворих на губчастоподібну енцефалопатію.

Динамічна атаксія помітна лише під час руху тварини - це похитування тулуба, некоординовані рухи кінцівок або всього тіла. Динамічні атаксії виникають при розладах глибокої чутливості, ураженні дорсальних корінців, пучків Голля і Бурдаха спинного мозку, вищих чутливих центрів головного мозку, мозочка, довгастого мозку. Залежно від місця локалізації патологічного процесу в чутливій сфері нервової системи розрізняють периферичні, спинальні, мозочкові та кортикальні атаксії.

Периферична атаксія виникає при ураженнях задніх стовпів спинного мозку і характеризується некоординованими рухами кінцівок. Спостерігається частіше у коней при ураженні суглобів, зв'язок, капсул.

Спинальна атаксія характеризується порушенням як координації рухів, так і рівноваги. Розвивається при розладах провідності імпульсів у пучках Голля і Бурдаха спинного мозку.

Мозочкова атаксія перебігає з порушенням статичної і динамічної координації у формі погойдування тіла. Зустрічається у коней при інфекційному енцефаломієліті.

Ураження довгастого мозку, що виникає при губчастоподібній енцефалопатії великої рогатої худоби, спричиняє атаксію задньої ділянки тулуба та гіперметрію.

Кортикальна атаксія проявляється відсутністю пристосування до рельєфу місцевості. Тварина спотикається, рухається невпевнено. Розвивається при ураженні кори головного мозку.