49. Катетеризація різних видів тварин.

Катетеризацію порожнини сечового міхура виконують для взяття проб сечі та проведення лікувальних процедур. Для цього застосовують металеві, гумові або пластмасові катетери для тварин різних видів. Самкам краще вводити тверді катетери, а самцям -еластичні.

Катетеризують з дотриманням правил асептики і антисептики. Тварину обов'язково фіксують. Особливої обережності слід дотримуватися при введенні катетера норовистим тваринам. У биків, кнурів катетеризація утруднена через S-подібний вигин уретри. У корів катетер вводять в гирлі уретри, що знаходиться в складці дивертикула, розташованого у вентральній стінці піхви. У баранів, козлів, як і у биків, уретра з S-подібним вигином. Для катетеризації сечового міхура тварин фіксують у лежачому положенні.

Жеребців фіксують у стоячому або лежачому положенні. Перед введенням катетера з препуція видаляють смегму марлевою серветкою. У кобил застосовують металеві, гумові та пластмасові еластичні катетери. Норовливих коней краще катетеризувати у станку; у тяжкохворих катетеризація можлива і в лежачому положенні. У кобил, як і в корів, гирло уретри можна виявити рукою, введеної в піхву, а також за допомогою піхвового дзеркала.

Для самців собак застосовують напівтверді катетери; тварин фіксують в спинному положенні. У сук використовують найчастіше металеві катетери, але через вузькість отвору сечовипускального каналу, катетер, навіть при правильному його напрямку, часто не потрапляє в отвір уретри.

Важче проводити катетеризацію у старих тварин, у самок перед родами і в післяродовий період. При парезі або паралічі сечового міхура через катетер випускають велику кількість сечі. Катетеризацію не проводять при вагініті та ендометриті.

50. Дослідження фізичних властивостей сечі та його діагностичне значення.

Відразу після одержання сечі визначають її кількість (за необхідності - добову), колір, прозорість, консистенцію, запах, відносну густину, реакцію сечі, або величину рН.

Кількість сечі (діурез) є важливим показником видільної функції нирок і стану водного обміну. Зменшення добового діурезу називають олігурією, а збільшення його - поліурією.

Колір сечі у здорових тварин залежить від умісту в ній солей і пігментів. У хворих тварин забарвлення її може змінюватися. Світлий колір із слабим блідо-жовтуватим відтінком буває при хронічній нирковій недостатності та цирозі нирок. Темно-жовтий колір сечі є наслідком сильного потовиділення, тривалої гарячки, серцевої декомпенсації. Криваво-червоною, червоно-коричневою, темно-коричневою сеча буває при домішуванні до неї крові (гематурія), гемоглобіну (гемоглобінурія) і міоглобіну(міоглобінурія). Білою, непрозорою із сіруватим відтінком сеча буває від домішування гною при гнійному уроциститі та пієлонефриті.

Прозорість сечі. За винятком однокопитних, свіжа сеча у здорових тварин прозора; чиста і не містить осаду. Лужна сеча, яку зберігають протягом кількох годин при кімнатній температурі, стає каламутною. Втрата сечею прозорості, тобто помутніння спостерігається при наявності в ній великої кількості солей, кров'яних і епітеліальних клітин, бактерій або слизу.

Консистенція сечі у здорових тварин, крім однокопитних, водяниста. У коней сеча слизова від домішування муцину.

Запах сечі в кожного виду тварин специфічний. При підвищенні концентрації сеча набуває різкішого запаху. При зберіганні її при кімнатній температурі внаслідок лужного бродіння запах аміаку в ній посилюється.

Відносна густина сечі залежить від концентрації розчинених у ній речовин. Найбільше на густину сечі впливають концентрація в ній сечовини (пряма пропорційна залежність) і посилений діурез (обернена залежність). Відносна густина є показником концентраційної здатності нирок.Відносна густина сечі може знижуватися при споживанні великої кількості води, тривалому голодуванні та низькому вмісті білкових кормів у раціоні.

Водневий показник (рН) сечі визначають одразу після одержання проб. При зберіганні її величина рН збільшується. Реакція сечі залежить від виду тварин і характеру корму, який вони споживають. Кислою реакція сечі у травоїдних стає при голодуванні, надлишку протеїну в раціоні та захворюваннях, які перебігають із виникненням респіраторного або метаболічного ацидозу. Лужна сеча є наслідком респіраторного та метаболічного алкалозу.