36. Дослідження рота та органів ротової порожнини.

Дослідження рота починають із зовнішнього огляду, визначають стан губ і щік, правильність стуляння ротової щілини, наявність слинотечі, свербежу й мимовільних рухів губами. Потім звертають увагу на стан слизової оболонки рота, язика, зубів, ясен, поверхні щік, вміст ротової порожнини і запах з неї.

У здорових тварин рот закритий, губи стиснуті, витікань із порожнини рота не спостерігається. При зниженні тонусу тканин, що буває у старих, знесилених і виснажених тварин, тяжких коліках у коней, захворюваннях, які супроводжуються непритомністю, нижня губа може звисати, оголюючи слизову оболонку, ясна й зуби. При інших хворобах (енцефаліт і правець коней) внаслідок підвищення тонусу м'язів губи щільно стиснуті, а рот так міцно закритий, що його не вдається відкрити навіть силою.

При деяких хворобах рот не закривається. Це буває внаслідок заклинювання між зубами сторонніх предметів, опухання язика при актиномікозі, сибірці, паралічі нижньої щелепи при сказі у собак , випинанні твердого піднебіння при рахіті.

Особливої уваги потребує обстеження губ. Опухання їх зустрічається при стахіботріотоксикозі, глибоких ураженнях слизової оболонки ротової порожнини. Характерні нашарування на губах знаходять при стригучому лишаї у телят. Зморшки, а потім тріщини губ бувають при стахіботріотоксикозі , на початку хвороби в куточках рота, а в подальшому - по всій поверхні губ, причому розміщені вони перпендикулярно до ротової щілини . Різноманітні висипання на губах бувають у вигляді пухирів - при ящурі у великої рогатої худоби і свиней, віспі у овець, папул - при стоматиті великої рогатої худоби, пустул - при пустульозному стоматиті у коней, контагіозній ектимі овець і кіз , виразок і рубців - при сапі та епізоотичному лімфангоїті.

Порушення цілісності слизової оболонки та шкіри губ - садна, подряпини, рани, синці від ударів - виникають при захворюваннях, пов'язаних з сильним болем, непокоєнням і розладами функцій кори головного мозку, наприклад, при коліках, інфекційному енцефаломієліті, деяких отруєннях.

Некрози губ спостерігаються у випадках некробактеріозу, отруєння кормами, які діють фотодинамічно (гречка, конюшина), що добре помітно на носовому дзеркальці.

Слинотеча виникає внаслідок розладів ковтання (при фарингіті,сказі, спазмах глотки та стравоходу), при правці, або внаслідок посиленого слиноутворення і слиновиділення при ящурі, везикулярному стоматиті, зміні зубів,ботулізмі. У слині, що виділяється,можна знайти клітини крові, епітелію. Вона може бути густою, клейкою,пінистою, прозорою, мутною, сіруватою або забарвленою у червонуватий колір. Після зовнішнього огляду вивертають верхню і нижню губи, оглядають і пальпують слизову оболонку губ, ясна, різці.

Дослідження ротової порожнини здійснюють після відкривання рота без інструментівабо за допомогою зівників . У ротовій порожнині досліджують стан слизової оболонки, язика, зубів, запах із рота, вміст ротової порожнини. Під час огляду слизової оболонки рота звертають увагу на колір, вологість, цілісність, чутливість, різні нашарування, висипання, припухання .

Колір слизової оболонки. Обмежені почервоніння зумовлені геморагіями, характерними для інфекційних хвороб (сибірка, злоякісна катаральна гарячка та чума великої рогатої худоби, чума свиней) або травм. Ціаноз слизової оболонки є наслідком різкого ослаблення функції серцево-судинної системи, а жовтяничність - ознака хвороб печінки, а також тих, що супроводжуються значним гемолізом еритроцитів.

Слизова оболонка рота завжди помірно волога. Сухою, внаслідок обмеженого виділення слини та слизу, вона стає при захворюваннях, що супроводжуються гарячкою, діареєю, поліурією.

Виразки травматичного походження на щоках і язиці часто спостерігаються у коней при неправильному стиранні корінних зубів. Припухання слизової оболонки рота у коней особливо характерні для хронічного гастриту, коли валики твердого піднебіння ніби звисають, сягаючи рівня корінних зубів.

Дослідження язика здійснюють оглядом і пальпацією, звертаючи увагу на наявність нашарувань, цілісність, розмір, щільність, рухливість.

Нашарування на спинці язика бувають пухкими або досить щільними, забарвленими в сіро-білий чи зеленувато-бурий (за рахунок хлорофілу) колір; характерні вони для стоматиту, гастриту та інших шлунково-кишкових хвороб.

Обложений і сухий язик може бути у зв'язку з утворенням виразок, а інколи й самостійно, на слизовій оболонці рота можна помітити своєрідні накладання або у вигляді щільних плівок, тісно пов'язаних із слизовою оболонкою, або тістуватих нашарувань, які легко зняти пінцетом. Їх знаходять у птахів при віспі-дифтериті, у великої рогатої худоби- при некробактеріозі, чумі та злоякісній катаральній гарячці при багатьох хворобах, які перебігають з високою температурою та розладами апетиту.

Збільшення об'єму язика спостерігається при травматичних пошкодженнях (рани, сторонні тіла), переході запального процесу з глотки, при сибірці, пастерельозі, а при актиномікозі він може так розпухати, що не вміщується у ротовій порожнині , стає твердим, як дерево.

Параліч язика спостерігається при механічних ушкодженнях, а також таких інфекційних хворобах, як сказ, ботулізм, лістеріоз, чума. Паралізований язик безпомічно звішується з рота, не реагує на подразнення.

Зуби досліджують оглядом, пальпацією, інколи застосовують зондування і рентгенографію. Особливо велика потреба в ретельному дослідженні зубів виникає при розладах жування, слинотечі, появі неприємного запаху з рота. Поганий стан зубів часто є причиною катарального гастриту, розширення шлунка, стоматиту. Під час дослідження зубів звертають увагу на прикус, колір, їх будову, цілісність, правильність стирання, стан ясен.

Неправильний прикус (щучий, короповий, хрестоподібний, східчастий) спостерігається при порушенні розвитку верхньої і нижньої щелеп, розладах вітамінно-мінерального обміну, інфекційному атрофічному риніті, карієсі зубів, остеомієліті. Інколи бувають відхилення у кількості зубів, їх положенні, розмірі й формі. У молодих тварин слід ураховувати зміни зубів. Розлади зміни зубів виявляють при рахіті, а хитання різців у великої рогатої худоби нерідко настає при остеодистрофії.

Наявність на поверхні зубів коричневого нальоту у вигляді цяток або смужок характерні для флюорозу, почорніння зубів і порушення цілісності їх - для карієсу.

Запах із рота. Солодкуватий нудотний запахсвідчить про розкладання епітелію, що відшарувався від поверхні слизової оболонки, запах ацетону характерний для кетозу; неприємний (каріозний) - карієсу зубів або розпаду нашарувань, що утворилися на їхній поверхні, гнильний – розпадання слини, залишків корму, епітелію та ексудату. Трупний запах виникає при виразковому стоматиті, некробактеріозі поросят, лептоспірозі собак .