26. Дослідження грудної клітки

Типи дихання розділяють за ступенем участі грудних і черевних м’язів у актах вдоху і видоху. Розрізняють: грудо-черевний (змішаний), грудний (норма для собак, хутрових); і черевний (завжди патологічний – при ураженні легень). Патологічний грудний – при перитоніті, тимпанії, метеоризмі кишечнику, гострому розширенні шлунка).

Частоту дихання визначають підрахунком кількості рухів грудної і черевної стінки за 1 хвилину. У коней, кролів – за кількістю рухів крил носа; у інших аускультацією трахеї, легень. У птахів по коливанню хвоста.

Пат зміни частоти дихання:

Тахіпное – при захворюваннях які супроводжуються зменшенням дихальної поверхні легень (пневмонія, плеврит, кисневе голодування).

Брадипное – внаслідок пригнічення функцій дихального центра і зниження його збудливості (тяжкі захворювання головного мозку і його оболонок).

Глибина дихання – це різниця об’єму легень при вдиху і видиху. Буває поверхневе і глибоке дихання. Як прави­ло, збільшення частоти дихання поєднане з малою глибиною (поверх­неве дихання), оскільки вдих і видих при цьому стають коротшими. Уповільнене дихання, навпаки, є глибоким. Однак при цьому спосте­рігаються і різні відхилення. Наприклад, при задишці, зумовленій недокрів'ям, дихання може бути одночасно глибоким і прискореним.

27. Задишки та їх діагностичне значення.

Задишка- утруднене дих із змінами частоти, сили, ритму, типу дих.

Інспіраторна- хар утрудненим вдихом, 1.утв при звуж верхніх дих шляхів – при зап та набряку слиз об носа, що небезпечно у тв із вузькими отворами та деформ хрящів хоан при інф атроф риніті свиней, пухлинах в трахеї і гортані, ↑щитов зал. 2.утв при ↓еласт стінок альвеол(пневмонія,альв емфізема).

Клінічні симптоми- тв стоїть із витягнутою вперед головою, шиєю, розкритими(рупоропод в коня) ніздрями, міжреб мязи западають через↓вн.грудн тиску, гр кінцівки розтавлені. Корови свині- дихають відкритим ротом, хрящі крил носа розшир. Собаки коти- сидяче пол. Фаза вдиху-подовжена, сопіння,свист, хропіння. Поруш зовн дих призводить до гіпоксемії, гіперкапнії, ціаноз слиз об.

Експір- утруднений видих. При ↓еласт лег тк(при зап легень, альв емфіз). Видих стає подвійний, бо при ↓еласт леег тк фаза видиху доповнюється посиленою роботою черевних мязів та гр клітки. Клінічно- черевний тип дих, западання черевної стінки вздовж реберної дуги(запальний жолоб), посил коливання в діл здухвин. Змішана-утруд 2фаз.

Клінічно-симптоми екс/інспір зад. При хв серця(міо/пери/ендо-кардит =особливо в стадії декомпенсації). При пневмонії,набряку легень, гострій/хрон альв емфіземі, стиснені легень ексудатом/транссудатом/пухлинами, при↓в крові Hb,↑вн черевного тиску-тимпанія рубця,метеоризм киш, гостре розшир шлунка. Легка задишка- лище при фіз навант, Тяжка- у стані спокою.

Ядуха – задишка, що утв раптово і розв шв. При спазмі бронхів, набряку легень

28. 29..Перкусія грудної клітки та зміни перкусійних звуків.

Визн межі легень(Топографічна), характер звуку(ПорівняльнА – для виявл пат змін легень і плеври) При перк – чіткий легеневий(атимпанічний звук), що утв від колив гр клітки(тупий звук) і резонансу стовпа пов в легенях(тимп) і колив стінок альвеол(тупий). Їх комбінація утв довгий,сильний, низький звук- атимп(чіткий легеневий). У корів звук звучніший, свиней-слабший, дрібних тв леген звук високий з тимп відтінком. Найінтенсивн.звук – у середній третині гр клітки. У вел тв –інструментальна, у дрібних-дигітальна

Топографічна перкусія: Поле перкусії легень-діл гр клутки,на якій виявл чіткий лег звук. у коня поле перкусії зменшене на 1/3 усієї поверхні легень). Грудне поле перкусії розміщ за лопаткою і має форму трикутника. Передня перкусійна –по лінії анконеусів, верхня межа паралельна остистим відросткам грудних хребців на відстані від них у великих тв на ширину долоні, а в дрібних- на 2-3 см. Діагностичне значення має лише визн задньої перкус межі легень.

У ВРХ, крім грудного поля перкусії, виявляють передлопаткове, яке розм над плечовим суглобом і йде уверх майже до середини лопатки. У добре вгодованих тв ширина 3—4 см, а в помірно 6-8. Відведення грудн кінцівки назад ↑ розміри передлоп поля перкусії. У ДРХ передлопаткове зливається з грудним. Задню межу легень у коней і собак = за трьома гориз лініями - маклака, сідничного горба і плечового суглоба, а у ВРХ\ДРХ - за двома лініями (маклака і плечовогосуглоба) Межі легень визн за переходом чіткого леген звуку в тупий або тимпанічний.

У ВРХ,ДРХ задню перкусійну межу лівої пол легень визначають за лінією маклака в 11-му міжреб пром, за лінією плечового суглоба - у 8-му, а правої легені полінії маклака - у 10-му міжр пром У коней 16-му, сідн горба - 14-му, лінію плеч суг - 10-му між пром, у собак - відповідно по 11-, 9- і 8-му У свиней задня межа легень по лінії плечового суглоба проходить по 7-му міжреберному проміжку, решта збіг із собакою.

Збільшення меж легень – при зміщ. задньої межі в кауд напрямі на 5-7см. При альв емфіземі розтягнуті пов легені заповнюють додат простір між грудн стінкою і діафрагмою, яка зміщується назад до черевної порожнини. при емфіземі верхівка легень вклинюється між серцем і грудною стінкою, що призводить до зменшення або й повного зникнення зони тупого звуку в ділянці серця. Зміщення задньої межі однієї половини легень -через однобічною вікарною альвеолярною емфіземою. при однобічній паевмонії, обтураційному (від закриття бронха) або компресійному (внаслідок однобічного ексудативного плевриту) ателектазах. ↓дих активності ураж полов легень = компенс ↑ функцій непошкодженої, об'єм якої ↑, а її перкусійні межі зміщуються назад.

Зміщення вперед задньої межі легень може бути однобічним-при хворобах печінки(↑її розмірів-гіпертрофічний цироз, абсцеси), і двобічним - зміщення діафрагми в грудну пор при ↑внчер тиску (тимпанія рубця, гостре розширення шлунка, метеоризмкишечнику).

Зменшення грудного поля перкусії легень при ↑об'єму серця( ексуд перикардит, водянка серц сорочки). При цих хв нижня перкусійна межа лівої половини легень зміщується на 2-3 см уверх. Порівняльна перкусія-виявити зміни перкус. звуку при ураженні органів грудної пор. прагнуть вивести з рівноваги глибше розміщені ділянки леген тк. при розширенні поперечного діаметра перкус сфери поряд буде вислухов і звук від коливання розміщеної поблизу неураж ділянки легень.

Сильна перкусія- виявл пат ділянки, що розм глибше, чіткий змінений перкусійний звук. Якщо інфільтрат великий і проникає на 6-8 см углиб легень- виявляють за зміною звуку. Якщо фокус прикритий на 1-3 см здоровою легеневою тканиною,-застосов сильну перкусію. Проте звук не проникає глибше ніж на 6-7 см. Тому пат вогнища, розміщені глибше, перкусією виявити неможливо. Слабка перкусія виводить з рівноваги поверхневий шар легень, тому звук атимпан. навпаки, поверхнево розм пат вогнища 1,5-2 см розпізнають слабкою перкусією, якою виявляють притуплення перкусійного звуку. За доп сильної перкусії виводять з рівноваги глибше розміщені здорові ділянки легеневої тк, тому виявити поверхнево розміщені патологічн вогнища неможливо. При проведенні порівняльної перкусії плесиметр кладуть на міжреберніпроміжки, не чіпаючи ребро, яке дає свій звук. Перкусію проводять зверху вниз, починаючи із задніх частин

Тупий і притуплений звуки. Характер звуку залежить від співвідн повітря і щільних елементів.Чим ↓в ній повітря і ↑щільних елементів, тим ↑ буде притуплення норм перкус звуку. При відсутності повітря в перкусійній сфері звук буде тупим. Отже, чіткий легеневий звук стає притупленим коли альвеоли містять замість повітря ексудат, транссудат, кров, пухлинну тканину Кількість повітря в леген тканині ↓ при локальній пневмонії при інфільтрації легеневої тк ексудатом. Чим більші ділянки запалення, тим звук буде тупішим. Оскільки перкус удар проникає лише на 2-5 см углиб леген тк, тому зміни її можуть виявлятися коли вони лежать поверхнево і досягають певної величини: у собак можна знайти фокуси розміром з грецький горіх, у коней і врх розмір вогнищ становить 6-12 см.

Притуплення -застійному набряку легень, ателектазі,абсцесах, кавернах,заповнених ексудатом. Зона тупого або притупленого звуку розміщується на великих ділянках легеневої тканини, поширюється значно вище лінії плечового суглоба

Тупий коли об'єм безпов діл збігається з розмірами перкусійної сфери, при повній відсутності О2 в цілій частці легень або в більшій частині їх. при крупозній пневмонії у стадії гепатизації, коли альвеоли повністю заповнені ексудатом, а повітря, яке створює тимпан звук, у них не надходить. при утв в легенях порожнини,заповненої рідиною (ехінококоз, великий абсцес, гангрена легень),розростанні в легеневій тк великих новоутворень, нагром у плевр пор великої к-сті рідини - ексудату(плеврит), транссудату (гідроторакс), крові (гемоторакс). абсолютну тупість у великих тв виявл при тяжкій формі плевриту, коли нагром велика к-сть ексудату. Ексудат чи транссудат при водянці збираються в нижніх відділах грудної клітки. При перкусії по міжребер'ях звук по рівню рідини переходить у тупий. Верхня частина тупого звуку відмежов горизонтальною лінією. Якщо позу тварини змінити (наприклад, собаці надати сидяче положення), то рідина буде зміщуватися, місце розміщення і форма ділянки тупого перкусійного звуку також змінюються, але верхня лінія, яка буде знаходитися на рівні рідини у плевральній порожнині, збереже свою горизонтальність = такі власт перк звуку дозволяє диференціювати плеврит від крупозної пневмонії. Нагромадження транссудату при грудній водянці також утворює тупий звук (усобак)

Тимпанічний звук(більше пов, менше щільне л) при альвеолярній та інтерстиціальній емфіземі легень, перкусії каверн і бронхоектазій, нагром у плевр пор повітря,газів (пневматоракс, гнильний плеврит); короткочасно - при деякихфазах перебігу крупозної пневмонії і набряку легень, при розривахдіафрагми і випадінні в грудну порожнину петель кишечнику. При альв емфіземі легень руйнується частина альв перегородок, альвеоли розтягуються повітрям, ↑об'єм легень.=↓ к-сть щільних елементів у перкус сфері, а стінки альвеол,що залишилися, через втрату еластичності майже не здатні до коливань. при емфіземі, повітря, що міститься в альвеолах поєднує в собі властивості тимп й атимпанічного, сильніший і триваліший, ніж легеневий, коробковий

Прослух в кавернахбронхоетазах.Каверна - це порожнина, утворена внаслідок гангренозного розпадання леген тк при крупозній і аспіраційній пневмоніях, абсцесах і туберкульозі легень, бронхоектаз - це обмежене розширення бронха, яке утв при дифузному бронхіті, бронхопневмонії,

Тимпанічний звук виявляють коли розміщені не глибше 5 см від поверхні грудної клітки, мають достатньо великий об'єм і містять повітря.

При пневмотораксі повітря, відтісняє легені від грудної стінки, і в перкусійну сферу спрямовується головним чином повітря, а із щільних елементів при перкусії коливається лише грудна стінка. = перкусійний звук набуває тимпанічного відтінку.

Крупозна пневмонія характеризується певною послідовністю зміни перкусійного звуку. У першій стадії хвороби - стадії гіперемії - ексудату ще недостатньо для заповнення альвеол, і він лише просочує стінки альвеол, які стають менш еластичними і не здатними до коливання. Стінки альвеол не беруть участі в утворенні легеневого звуку, але оскільки вони, коливаючись при перкусії, дають тупий звук, тому один з елементів складного перкусійного легеневого звуку випадає і в утворенні його починає переважати звук від коливання повітря в альвеолах, що й зумовлює перехід чіткого легеневого звуку в більш дзвінкий і триваліший, тобто тимпанічний. У стадії гепатизації звук у місці ураження легеневої тканини тупий, оскільки альвеоли заповнені ексудатом. У третій стадії - стадії одужання, коли ексудат розсмоктується і повітря надходить в альвеоли, але стінки їх ще не коливаються при нанесенні перкусійних ударів, - звук у загальній зоні притуплення місцями знову стає тимпанічним, а потім, поступово змінюючись у міру одужання, переходить у чіткий легеневий.

Однак поява тимпанічного звуку в зоні колишнього притуплення не завжди є ознакою одужання. Якщо він зберігається протягом 4-5 днів, то є,-передвісником гангрени легень. Такі переходи перкусійного звуку дозволяють стежити за перебігом крупозної пневмонії, яка часто розвивається внаслідок специфічних інфекцій (пастерельозу, контагіозної плевропневмонії коней, перипневмонії врх, чуми свиней та інших хвороб).

Тимпанічний звук з металевим відтінком виявляють при діафраг- мальній грижі, пневмотораксі, а над кавернами, які розміщені поверхнево, ближче до грудної стінки й мають достатньо великий діаметр (не менше 6 см) і гладенькі стінки. Якщо каверни в легенях з'єднані через бронхи із зовнішнім повітрям, то перкусія над цими ділянками дає своєрідний звук - "розколеного горшка". Плегафонія, або трахеальна перкусія - це метод дослідження, в основі якого лежить оцінка зміни звукопровідності уражених бронхів, легень і плеври. два дослідники, один перкутує трахею, а інший - аускультує легені. У здорових тварин над ділянкою легень чути глухі звуки, що долинають здалеку.

Трахеальний звук буває чітким і сильним при інфільтрації легеневої тканини ексудатом або транссудатом (крупозна пневмонія,, бронхопневмонія, набряк легень), при ателектазі легень (із збереженою провідністю бронхів). Якщо ж ексудат або транссудат нагромаджується у плевральній порожнині, то передача трахеальних перкусійних звуків на поверхню грудної клітки утруднюється. Тому прослуховуються ослаблені звуки або ж вони зовсім не прослуховуються. Оцінка результатів плегафонії полегшує диференційну діагностику уражень легень і плеври та виявлення в легенях глибоко розміщених патологічних вогнищ, коли звичайна перкусії не дає достовірних результатів.