25. Дослідження гортані і трахеї

Зовнішнє дослідження гортані і трахеї проводять методом огляду, пальпації, аускультації; внутрішнє - неозброєним оком або за допо­могою ларингоскопії.

Оглядаючи гортань і трахею, при деяких захво­рюваннях виявляють зміну положення голови й шиї, при запаленні - припухлість і набряки тканин у ділянці гортані та трахеї, зміну форми трахеї, її викривлення, деформацію, переломи і розриви кілець.

У дрібних тварин (собаки, коти, птиця) внутрішній огляд гортані вико­нують безпосередньо через ротову порожнину. Внутрішній огляд гортані у великої рогатої худоби здійснюють за допомогою шпателя-освітлювача В.І.Габрійолавічюса і ларингоскопа, а в коней - лише з використанням ларингоскопа. При огляді гортані звертають увагу на колір і стан слизової оболонки, м'якого піднебін­ня, надгортанника, голосових щілин і зв'язок, наявність виразок, на­ шарувань, фібринозних та дифтеричних плівок.

Пальпацію проводять слабким тиском вказівного і великого пальців на кільця трахеї, починаючи з перших і поступово переходячи донизу. Краще використовувати бімануальну пальпацію. За допомо­гою пальпації гортані і трахеї визначають їхню чутливість, темпера­туру, болючість, цілісність, зміни форми, шуми, що сприймаються на дотик. Цінні відомості можна одержати під час здавлювання перших кілець трахеї. У здорових тварин при цьому виникають 1-2 кашльові поштовхи, а у хворих (при ларингіті, трахеїті) - приступи їх. У коней пальпацією уточнюють діагноз напівпаралічу гортані ("свистячої ядухи"), для чого почергово притискують лівий і правий черпакуваті хрящі. Аускультацією в ділянці гортані виявляють стенотичний шум, який при вдиханні і видиханні повітря нагадує літеру "X". Його називають шумом гортанного стенозу або ларингеальним диханням, на трахеї - трахеальним, а на грудній клітці - бронхіальним. Усі перераховані ди­хальні шуми вислуховують під час обох дихальних фаз - вдиху і видиху. За широкою глоткою йде го­лосова щілина, утворена голосовими зв'язками, а за нею - знову широка порожнина гортані. При завихренні повітря в цьому місці або нерівно­ мірному русі його виникає своєрідний стенотичний шум.

До патологічних змін ларинго-трахеального дихання належить посилення його при запаленні слизової оболонки і стенозі дихальної трубки. В останньому випадку домішуються додаткові шуми, які створюють враження свисту, хрипіння або шипіння й об'єднуються загальною наз­вою стридор. Їх виявляють при набряку гортані, крупозному запаленні її, наявності пухлин у просвіті гортані, свистячій ядусі. В окремих випадках стридор буває настільки сильний, що його можна почути навіть на від­стані від тварини. Крім нього, аускультацією гортані і трахеї можна ви­ явити сухі й вологі хрипи. Останні нагадують лопання пухирців повітря. Такі хрипи вислуховують при гострому ларинготрахеїті, набряканні гор­тані та легень, легеневій кровотечі. Сухі хрипи нагадують писк або тріск. Вони виникають у випадках, коли слизова оболонка гортані і трахеї вкривається в'язким ексудатом. Досліджуючи гортань, звертають увагу на голос тварин. Серед його змін спостерігають хрипкий гавкіт (при сказі, ларингіті), безпе­рервне мукання (при німфоманії в корів), втрату голосу (при сказі, паралічі та пухлинах гортані).