
- •1. Габітус та його значення
- •2. Загально-клінічні методи дослідження.
- •3. Гарячка та її види.
- •4. Схемі клінічного дослідження та її діагностичне значення.
- •5. Дослідження шкіри та волосяного покриву та їх діагностичне значення.
- •6.Патологічні зміни шкіри та підшкірної клітковини
- •7.Дослідження слизових оболонок та їх діагностичне значення
- •8.Дослідження лімфатичних вузлів та їх діагностичне значення
- •10.Перкусія ділянки серця та її діагностичне значення.
- •12. Пункти найкращої чутності клапанів серця
- •13.Зміни тонів серця
- •14.Шуми серця
- •15.Дослідження периферичних судин
- •16. Якість пульсу та його діагностичне значення
- •17. Дослідження вен та його діагностичне значення.
- •18. Електрокардіографія та її значення.
- •19. Дослідження артеріального та венного пульсу та його значення.
- •20. Аритмії.
- •21. За яким планом досліджують систему дихання?
- •22. Дослідження верхніх дихальних шляхів і діагностичне значення
- •23. Зміни ритму дихання
- •24. Дослідження кашлю
- •25. Дослідження гортані і трахеї
- •26. Дослідження грудної клітки
- •27. Задишки та їх діагностичне значення.
- •28. 29..Перкусія грудної клітки та зміни перкусійних звуків.
- •30. Аускультація грудної клітки та її діагностичне значення.
- •31. Основні дихальні шуми і як вони змінюються у здорових і хворих тварин?
- •32. Пат дихальні шуми і яке значення вони мають у діагностиці захв легень і плеври?.
- •33. Дослідження приймання корму та води, їх діагностичне значення.
- •34. Жуйка та її розлади.
- •35. Блювання та його різновиди.
- •36. Дослідження рота та органів ротової порожнини.
- •37. Зівники та їх значення.
- •38. Дослідження глотки та стравоходу та їх діагностичне значення.
- •39. Зонди
- •40. Зондування тварин та його значення.
- •41. Дослідження передшлунків і сичуга жуйних тварин та його діагностичне значення.
- •42. Дослідження шлунка у моно гастричних тварин
- •43. Дослідження кишечнику.
- •44. Дефекація та її розлади.
- •45. Дослідження печінки у різних видів тварин.
- •46. Дослідження сечоутворення та сечовиділення.
- •47. Дослідження нирок.
- •48. Дослідження сечоводів, сечового міхура та уретри.
- •49. Катетеризація різних видів тварин.
- •50. Дослідження фізичних властивостей сечі та його діагностичне значення.
- •51.Хімічне дослідження сечі.
- •52. Дослідження осаду сечі (організовані, неорганізовані).
- •53. Дослідження поведінки тварин.
- •55. Дослідження органів чуття
- •56.У чому полягає діагностичне значення дослідження чутливості.
- •58. Дослідження рефлексів
- •59. Дослідження поверхневої чутливості
- •60.62. Дослідження глибокої чутливості
- •61. Види болю при порушенні поверхневої чутливості. 57. Що таке гіпо- та анестезія
- •63. Дослідження рухової сфери
- •64. 67. Судоми.
- •65.Чим характеризуються гіперкінези?
- •66. Парези та паралічі
- •68. Атаксія
- •69. Дослідження фізичних властивостей крові.
- •70. Дослідження гемоглобіну.
- •71. Дослідження кислотно-основного балансу крові.
- •72. Визначення загального білка і білкових фракцій.
- •73.Визначення каротину та вітаміну а в сироватці крові
- •74. Визначення загального кальцію в сироватці крові
- •75. Визначення мікроелементів
- •76.Визначення глюкози в крові
- •77. Визначення кетонових тіл у крові
- •78. Визначення білірубіну.
- •79. Визначення еритроцитів. 88. Підрахунок кількості лейкоцитів. 92. Еритроцитопенія та її біологічне значення.
- •80. Визначення лейкоцитів. 89. Підрахунок кількості лейкоцитів.
- •81. 90. Лейкоцитози і лейкопенії їх діагностичне і прогностичне значення.
- •82. Дослідження еозинофілів і їх діагностичне значення.
- •87. Патологічні зміни лейкоцитів
- •92.Лейкограма периферичної крові і її діагностичне значення
- •93. Виготовлення мазків крові
- •94. З яких судин беруть кров для дослідження у тварин.
- •95 Біохімічне дослідження крові
- •96. За яким планом досліджують систему крові?
- •97. Яке значення мають біохімічні дослідження крові в діагностиці порушень обміну речовин?
20. Аритмії.
Пульс у здорових тварин ритмічний, тобто через рівномірні про міжки часу з'являються однакові за величиною і формою пульсові хвилі, а регулятором серцевого ритму є синусо-передсердний вузол (Кіса-Флека).
Ритмічний пульс є ознакою нормального стану таких властивос тей серця, як автоматизм, збудливість, провідність і скоротливість. Порушення цих функцій викликає зміни в ритмічній роботі серця - аритмії, тобто зміну частоти, сили і послідовності серцевих циклів та їхніх окремих елементів. Залежно від порушення якоїсь із функцій серця, розрізняють чо тири групи аритмій. Перша група аритмій виникає внаслідок пору шення функції автоматизму; друга - збудливості; третя - провідності, а четверта - через порушення скоротливої функції серця.
Порушення функції автоматизму. належать синусова тахікардія, синусова брадикардія, респіраторна та нереспіраторна аритмія, блокада синусо-передсердного вузла (номотопні аритмії), атріовентрикулярний, або вузловий ритм та ідіовентрикулярнийритм (гетеротопні аритмії).
Синусова тахікардія проявляється збільшенням проти максималь ної норми частоти скорочень серця. Причиною її є підвищення тону су симпатичної нервової системи, що спостерігається при збудженні тварини, болях, гіпертиреозі, після інтенсивного фізичного наванта ження.
Синусова брадикардія - це сповільнення скорочень серця, порів няно з мінімальною для тварин певного виду нормою. Вона зустріча ється при підвищенні тонусу парасимпатичної нервової системи, що може бути наслідком гіподинамії, у нічний час, при гіпотиреозі та деяких хворобах печінки
Респіраторна (дихальна) аритмія - це збільшення частоти ско рочень серця при вдиху і зменшення їх при видиху. Найчастіше вона реєструється у здорових собак та інших дрібних тварин і розвиваєть ся в них, за спостереженнями академіка І.П.Павлова, унаслідок по дразнення закінчень блукаючого нерва у міжреберних м'язах, діафра гмі та легенях на висоті фази вдиху.
Нереспіраторна аритмія проявляється різною тривалістю сер цевих циклів. Не пов'язана з фазами дихання. Найчастіше її реєструють у здорових овець і вона є показником підвищення тонусу блукаючого нерва.
Блокада синусо-передсердного вузла характеризується появою пауз у серцевій діяльності з випаданням повних серцевих циклів. Та ка аритмія є здебільшого наслідком значного підвищення тонусу блу каючого нерва.Блокаду спостерігають у лошат, собак, лисиць і песців, а також при хворобах центральної нервової системи.
Вузловий (атріовентрикулярний) рит м виникає при появі вог нища парабіозу в синусо-передсердному вузлі (Кіса-Флека)
Ідіовентрикулярний ритм, або власне шлуночковий, виникає при парабіотичному стані і синусо-передсердного, і атріовентрикулярного вузлів, але найчастіше - при повній поперечній блокаді.
Порушення функції збудливості виникають екстрасистолія, пароксизмальна тахікардія та миготлива аритмія.
Екстрасистолія супроводжується появою позачергових (перед часних) скорочень серця або його відділів - екстрасистол.
Пароксизмальна тахікардія проявляється раптовим настанням і та ким же раптовим закінченням приступів різкої ритмічної тахікардії
Миготлива (мерехтлива) аритмія, або тріпотіння (мерехтіння) передсердь, виникає при появі множинних вогнищ збудження у стін ках передсердь. Ця аритмія характеризується неповними хаотичними скороченнями передсердь у вигляді тріпотіння
Порушення функції провідності (блокади серця)
Залежно від місця пору шення функції провідності, розрізняють такі блокади: внутрішньоперед- сердну, атріовентрикулярну і внутрішньошлуночкову. Блокада є повною, якщо імпульс не проводиться в окремих місцях провідної системи серця, і частковою (неповною), коли його проходження лише сповільнюється