
- •1. Габітус та його значення
- •2. Загально-клінічні методи дослідження.
- •3. Гарячка та її види.
- •4. Схемі клінічного дослідження та її діагностичне значення.
- •5. Дослідження шкіри та волосяного покриву та їх діагностичне значення.
- •6.Патологічні зміни шкіри та підшкірної клітковини
- •7.Дослідження слизових оболонок та їх діагностичне значення
- •8.Дослідження лімфатичних вузлів та їх діагностичне значення
- •10.Перкусія ділянки серця та її діагностичне значення.
- •12. Пункти найкращої чутності клапанів серця
- •13.Зміни тонів серця
- •14.Шуми серця
- •15.Дослідження периферичних судин
- •16. Якість пульсу та його діагностичне значення
- •17. Дослідження вен та його діагностичне значення.
- •18. Електрокардіографія та її значення.
- •19. Дослідження артеріального та венного пульсу та його значення.
- •20. Аритмії.
- •21. За яким планом досліджують систему дихання?
- •22. Дослідження верхніх дихальних шляхів і діагностичне значення
- •23. Зміни ритму дихання
- •24. Дослідження кашлю
- •25. Дослідження гортані і трахеї
- •26. Дослідження грудної клітки
- •27. Задишки та їх діагностичне значення.
- •28. 29..Перкусія грудної клітки та зміни перкусійних звуків.
- •30. Аускультація грудної клітки та її діагностичне значення.
- •31. Основні дихальні шуми і як вони змінюються у здорових і хворих тварин?
- •32. Пат дихальні шуми і яке значення вони мають у діагностиці захв легень і плеври?.
- •33. Дослідження приймання корму та води, їх діагностичне значення.
- •34. Жуйка та її розлади.
- •35. Блювання та його різновиди.
- •36. Дослідження рота та органів ротової порожнини.
- •37. Зівники та їх значення.
- •38. Дослідження глотки та стравоходу та їх діагностичне значення.
- •39. Зонди
- •40. Зондування тварин та його значення.
- •41. Дослідження передшлунків і сичуга жуйних тварин та його діагностичне значення.
- •42. Дослідження шлунка у моно гастричних тварин
- •43. Дослідження кишечнику.
- •44. Дефекація та її розлади.
- •45. Дослідження печінки у різних видів тварин.
- •46. Дослідження сечоутворення та сечовиділення.
- •47. Дослідження нирок.
- •48. Дослідження сечоводів, сечового міхура та уретри.
- •49. Катетеризація різних видів тварин.
- •50. Дослідження фізичних властивостей сечі та його діагностичне значення.
- •51.Хімічне дослідження сечі.
- •52. Дослідження осаду сечі (організовані, неорганізовані).
- •53. Дослідження поведінки тварин.
- •55. Дослідження органів чуття
- •56.У чому полягає діагностичне значення дослідження чутливості.
- •58. Дослідження рефлексів
- •59. Дослідження поверхневої чутливості
- •60.62. Дослідження глибокої чутливості
- •61. Види болю при порушенні поверхневої чутливості. 57. Що таке гіпо- та анестезія
- •63. Дослідження рухової сфери
- •64. 67. Судоми.
- •65.Чим характеризуються гіперкінези?
- •66. Парези та паралічі
- •68. Атаксія
- •69. Дослідження фізичних властивостей крові.
- •70. Дослідження гемоглобіну.
- •71. Дослідження кислотно-основного балансу крові.
- •72. Визначення загального білка і білкових фракцій.
- •73.Визначення каротину та вітаміну а в сироватці крові
- •74. Визначення загального кальцію в сироватці крові
- •75. Визначення мікроелементів
- •76.Визначення глюкози в крові
- •77. Визначення кетонових тіл у крові
- •78. Визначення білірубіну.
- •79. Визначення еритроцитів. 88. Підрахунок кількості лейкоцитів. 92. Еритроцитопенія та її біологічне значення.
- •80. Визначення лейкоцитів. 89. Підрахунок кількості лейкоцитів.
- •81. 90. Лейкоцитози і лейкопенії їх діагностичне і прогностичне значення.
- •82. Дослідження еозинофілів і їх діагностичне значення.
- •87. Патологічні зміни лейкоцитів
- •92.Лейкограма периферичної крові і її діагностичне значення
- •93. Виготовлення мазків крові
- •94. З яких судин беруть кров для дослідження у тварин.
- •95 Біохімічне дослідження крові
- •96. За яким планом досліджують систему крові?
- •97. Яке значення мають біохімічні дослідження крові в діагностиці порушень обміну речовин?
19. Дослідження артеріального та венного пульсу та його значення.
Пульсом називається коливання стінок артерій, викликане скоро ченням серця, вигнанням крові в артеріальну систему і зміною в ній тис ку протягом систоли і діастоли.
При дослідженні артеріального пульсу пальпацією визначають його частоту, ритм і якість. Частоту пульсу визначають за кіль кістю коливань артерії протягом 1 хв. Вона відповідає кількості ско рочень серця і залежить від виду, віку, статі тварин, їхнього фізіоло гічного стану та фізичного навантаження. У самців частота пульсу дещо нижча, ніж у самок. При вагітності, нервовому збудженні, підвищеній температурі частота пульсу збіль шується. При різних захворюваннях вона може збільшуватися або зменшуватися. Збільшення частоти пульсу називають тахікардією, а зменшення - брадикардією.
За ритмом розрізняють ритмічний пульс, для якого характерним є правильне і послідовне чергування пульсових ударів однакової сили і пауз між ними, і неритмічний (аритмічний), коли проміжки між окремими пульсовими ударами або сила ударів неоднакові.
При визначенні якості пульсу звертають увагу на величину і фо рму пульсової хвилі, наповнення артерій та напруження їхніх стінок.
Величина пульсу залежить передусім від кількості крові, яка ви кидається лівим шлуночком під час систоли в аорту. За величиною пульсової хвилі розрізняють великий, середній і малий
пульс. Дуже малий пульс, який ледве вловлюють пальпа цією, називають ниткоподібним. У більшості здорових тварин пульс середній. Великий пульс виявляють при збільшенні ударного об'єму крові внаслідок гіпертрофії серця, після фізичного навантаження, при хворобах, що супроводжуються посиленням сер цевої діяльності, при недостатності клапанів аорти.
За наповненням артерій пульс може бути великого, середнього та
малого наповнення. У більшості здорових тварин він середнього на повнення. Причому, у високопродуктивних корів наповнення артерій більше, ніж у корів із низькою молочною продуктивністю. Пульс ве ликого наповнення, коли діаметр отвору артерії більший за товщину двох її стінок, називають повним. Таким він буває при збіль шенні кількості циркулюючої в організмі крові, гіпертрофії серця, а також при хворобах, які супроводжуються посиленням серцевої ді яльності. Пульс малого наповнення, коли діаметр отвору артерій менший за товщину двох її стінок, називають пустим. Такий пульс виявляють при значному зменшенні в організмі кількості циркулюючої крові, великих крововтратах і хворобах, які супроводжуються ослабленням серцевої діяльності.
За напруженням артеріальна стінка може бути еластичною (серед нього напруження), твердою і м'якою. У більшості здорових тварин вона еластична, тобто у них пульс середнього напруження.
За формою пульсової хвилі розрізняють помірний, повільний і стрибкоподібний пульс. Повільний пульс спостерігається при артеріосклерозі та звуженні аортального отвору.
Вени досліджують оглядом, пальпацією та флебографічно.
Особливості венного пульсу досліджують за яремною веною. Розрізняють негативний (фізіологічний) і позитивний (патологічний) Негативний венний пульс проявляється набряканням яремних вен у момент систоли правого передсердя. Позитивний венний пульс проявляється наповненням і пульса цією центральної ділянки вени, що є характерним для недостатності тристулкового клапана, миготливої аритмії, "тампонади" серця і трав матичного ретикулоперикардиту. Особливо він є типовим для недостатності тристулкового клапана, коли кров через нещільно закритий правий атріовентрикулярний отвір під час систоли шлуноч ків повертається у праве передсердя і порожнисті вени.