
- •1. Габітус та його значення
- •2. Загально-клінічні методи дослідження.
- •3. Гарячка та її види.
- •4. Схемі клінічного дослідження та її діагностичне значення.
- •5. Дослідження шкіри та волосяного покриву та їх діагностичне значення.
- •6.Патологічні зміни шкіри та підшкірної клітковини
- •7.Дослідження слизових оболонок та їх діагностичне значення
- •8.Дослідження лімфатичних вузлів та їх діагностичне значення
- •10.Перкусія ділянки серця та її діагностичне значення.
- •12. Пункти найкращої чутності клапанів серця
- •13.Зміни тонів серця
- •14.Шуми серця
- •15.Дослідження периферичних судин
- •16. Якість пульсу та його діагностичне значення
- •17. Дослідження вен та його діагностичне значення.
- •18. Електрокардіографія та її значення.
- •19. Дослідження артеріального та венного пульсу та його значення.
- •20. Аритмії.
- •21. За яким планом досліджують систему дихання?
- •22. Дослідження верхніх дихальних шляхів і діагностичне значення
- •23. Зміни ритму дихання
- •24. Дослідження кашлю
- •25. Дослідження гортані і трахеї
- •26. Дослідження грудної клітки
- •27. Задишки та їх діагностичне значення.
- •28. 29..Перкусія грудної клітки та зміни перкусійних звуків.
- •30. Аускультація грудної клітки та її діагностичне значення.
- •31. Основні дихальні шуми і як вони змінюються у здорових і хворих тварин?
- •32. Пат дихальні шуми і яке значення вони мають у діагностиці захв легень і плеври?.
- •33. Дослідження приймання корму та води, їх діагностичне значення.
- •34. Жуйка та її розлади.
- •35. Блювання та його різновиди.
- •36. Дослідження рота та органів ротової порожнини.
- •37. Зівники та їх значення.
- •38. Дослідження глотки та стравоходу та їх діагностичне значення.
- •39. Зонди
- •40. Зондування тварин та його значення.
- •41. Дослідження передшлунків і сичуга жуйних тварин та його діагностичне значення.
- •42. Дослідження шлунка у моно гастричних тварин
- •43. Дослідження кишечнику.
- •44. Дефекація та її розлади.
- •45. Дослідження печінки у різних видів тварин.
- •46. Дослідження сечоутворення та сечовиділення.
- •47. Дослідження нирок.
- •48. Дослідження сечоводів, сечового міхура та уретри.
- •49. Катетеризація різних видів тварин.
- •50. Дослідження фізичних властивостей сечі та його діагностичне значення.
- •51.Хімічне дослідження сечі.
- •52. Дослідження осаду сечі (організовані, неорганізовані).
- •53. Дослідження поведінки тварин.
- •55. Дослідження органів чуття
- •56.У чому полягає діагностичне значення дослідження чутливості.
- •58. Дослідження рефлексів
- •59. Дослідження поверхневої чутливості
- •60.62. Дослідження глибокої чутливості
- •61. Види болю при порушенні поверхневої чутливості. 57. Що таке гіпо- та анестезія
- •63. Дослідження рухової сфери
- •64. 67. Судоми.
- •65.Чим характеризуються гіперкінези?
- •66. Парези та паралічі
- •68. Атаксія
- •69. Дослідження фізичних властивостей крові.
- •70. Дослідження гемоглобіну.
- •71. Дослідження кислотно-основного балансу крові.
- •72. Визначення загального білка і білкових фракцій.
- •73.Визначення каротину та вітаміну а в сироватці крові
- •74. Визначення загального кальцію в сироватці крові
- •75. Визначення мікроелементів
- •76.Визначення глюкози в крові
- •77. Визначення кетонових тіл у крові
- •78. Визначення білірубіну.
- •79. Визначення еритроцитів. 88. Підрахунок кількості лейкоцитів. 92. Еритроцитопенія та її біологічне значення.
- •80. Визначення лейкоцитів. 89. Підрахунок кількості лейкоцитів.
- •81. 90. Лейкоцитози і лейкопенії їх діагностичне і прогностичне значення.
- •82. Дослідження еозинофілів і їх діагностичне значення.
- •87. Патологічні зміни лейкоцитів
- •92.Лейкограма периферичної крові і її діагностичне значення
- •93. Виготовлення мазків крові
- •94. З яких судин беруть кров для дослідження у тварин.
- •95 Біохімічне дослідження крові
- •96. За яким планом досліджують систему крові?
- •97. Яке значення мають біохімічні дослідження крові в діагностиці порушень обміну речовин?
16. Якість пульсу та його діагностичне значення
Пульсом називається коливання стінок артерій, викликане скоро ченням серця, вигнанням крові в артеріальну систему і зміною в ній тиску протягом систоли і діастоли. Поширення пульсової хвилі зумовлене здатністю стінок артерій до еластичного розтягування і спадання. При визначенні якості пульсу звертають увагу на величину і форму пульсової хвилі, наповнення артерій та напруження їхніх стінок.
Величина пульсу залежить передусім від кількості крові, яка ви кидається лівим шлуночком під час систоли в аорту. За величиною пульсової хвилі розрізняють великий, середній і малий
пульс. Дуже малий пульс, який ледве вловлюють пальпа цією, називають ниткоподібним У більшості здорових тварин пульс середній. Великий пульс виявляють при збільшенні ударного об'єму крові внаслідок гіпертрофії серця, після фізичного навантаження, при хворобах, що супроводжуються посиленням сер цевої діяльності, при недостатності клапанів аорти, коли лівий шлуночок викидає в аорту більше крові, ніж у здорових тварин. Малий пульс виникає при зменшенні ударного об'єму лівого шлуночка за серцевої недостатності, при крововтратах, зниженні артеріального кров'яного тиску та звуженні аортального отвору.
За наповненням артерій пульс може бути великого, середнього та малого наповнення. У більшості здорових тварин він середнього наповнення. Причому, у високопродуктивних корів наповнення артерій більше, ніж у корів із низькою молочною продуктивністю. Пульс ве ликого наповнення, коли діаметр отвору артерії більший за товщину двох її стінок, називають повним. Таким він буває при збіль шенні кількості циркулюючої в організмі крові, гіпертрофії серця, а також при хворобах, які супроводжуються посиленням серцевої ді яльності. Пульс малого наповнення, коли діаметр отвору артерій менший за товщину двох її стінок, називають пустим. Такий пульс виявляють при значному зменшенні в організмі кількості циркулюючої крові, великих крововтратах і хворобах, які супроводжуються ослабленням серцевої діяльності.
За напруженням артеріальна стінка може бути еластичною (серед нього напруження), твердою і м'якою. У більшості здорових тварин вона еластична, тобто у них пульс середнього напруження. Артерія відчувається у вигляді стрічки, добре пальпується серед навколишніх тканин, легко стискується і добре розправляється під тиском крові. Тверда артеріальна стінка характеризується тим, що артерія відчува ється у вигляді щільного круглого шнура. Такий пульс називають твердим (p. durus). Він зустрічається при артеріальній гіпертензії (підвищенні артеріального тиску), хронічному нефриті, артеріоскле розі, при хворобах, які супроводжуються болями (кольки, ревматичні хвороби). М'який пульс (p. mollis) відрізняється від твердого тим, що артерія при легкому перетискуванні зливається з навколишніми тка нинами. Такий пульс буває при серцево- судинній недостатності і хворобах, що викликають зниження тонусу артеріальних судин, а та кож при значних крововтратах.
За формою пульсової хвилі розрізняють помірний, повільний і стрибкоподібний пульс. Повільний пульс (p. tardus) спостерігається при артеріосклерозі та звуженні аортального отвору, оскільки надхо дження крові при цьому з лівого шлуночка в аорту повільне. Він ха рактеризується повільними наростанням і спаданням пульсової хвилі. Виявити його можна графічним записом (сфігмографією).
Для стрибкоподібного пульсу (p. celer) характерним є різке під вищення кривої сфігмограми і швидке зниження її. Дикротичне коліно виражене слабо. Такий пульс виявляють при недостатності клапа нів аорти, коли під час діастоли частина крові повертається в лівий шлуночок. При його систолі в аорту викидається крові більше, ніж у здорової тварини, тому пульсова хвиля швидко й високо підіймаєть ся. Однак уже на початку діастоли кров через нещільно закритий отвір повертається назад, і пульсова хвиля швидко спадає. Сила удару крові по клапанах аорти зменшена, коливання стінок судин також зменшене, і тому дикротична хвиля майже не виявляється.
Для одержання об'єктивнішої характеристики артеріального пульсу проводять графічний його запис (сфігмографію.