2.Ниркова недостатність та її наслідки для організму.

Недостатність нирок - стан, при якому нирки втрачають здатність виводити з крові кінцеві продукти обміну речовин, підтримувати сталість складу крові та внутрішнього середовища організму. Перебіг ниркової недостатності буває гострим та хронічним. Розрізняють позаниркові та власне ниркові причини і умови виникнення ниркової недостатності. До позаниркових відносять порушення системного кровообігу(масові крововтрати або великі витрати рідини). Ниркова недостатність може виникнути також при різних інфекціях, хворобах обміну речовин тощо. Власне ниркові причини та умови, що спричинюють ниркову недостатність, безпосереднє ушкодження ниркової тканини інфекційними агентами, отруйними речовинами, у тому числі солями важких металів, алергічне ушкодження ниркової паренхіми тощо. При нирковій недостатності різного походження основним порушенням вважається зниження показника очищення сечі (кліренс). Для неї характерні зменшення (олігурія) або повне припинення (анурія) виділення сечі, нагромадження в крові продуктів білкового обміну - сечовини, сечової кислоти, креатину (гіперазотемія), зниження густини крові (гіпостенурія), порушення кислотно-основної рівноваги, яке веде до ацидозу.

У разі тривалої ниркової недостатності можливі стійка ниркова гіпертонія, ниркова анемія, нирковий набряк.

Гостра ниркова недостатність у комплексі з недостатністю печінки, селезінки у вигляді комплексних синдромів часто стають фатальними для життя тварини, призводячи до розвитку коматозного стану і смерті.

12 Варіант.

1.Визначення понять здоровя та хвороби. Патологічна реакція,пат процес та пат.Стан.

Здоров’я, норма, фізіологічний стан – це форма життєдіяльності організму, за якої структура і функції організму відповідають одна одній, а система її регуляції на різних рівнях дає змогу цілком реалізувати генетичний потенціал певного виду тварини у конкретних умовах зовнішнього середовища. Здоровий організм здатний підтримувати і відповідати на комплекс адекватних реакцій у відповідь на влив подразників зовнішнього середовища. Ці реакції називають захисно-компенсаторними – оберігають організм від порушення рівноваги для забезпечення нормальної життєдіяльності. Для оцінки здоров’я існують спеціальні об’єктивні показники, такі як температура тіла, частота пульсу, дихання.(їх виражають динамічною - від і до, або статичною нормою – середньоарифметична величина суми значень будь-якого показника.)

Хвороба – це якісно новий стан, який набуває організму. Він виникає під впливом ушкоджуючих чинників і проявляється комплексом структурно-функціональних змін з боку органів та систем, порушенням зв’язку організму з навколишнім середовищем, погіршенням його генетичних можливостей, зниженням продуктивності та економічної цінності тварин. Під час хвороби порушується фізіологічна регуляція функцій і змінюється характер реактивності і адаптаційно-компенсаторних реакцій. Хворобу супроводжують три види патологічних явищ: пат.реація, пат.процес і пат.стан.

Патологічна реакція – реакція організму або окремих його тканин на дію подразника, яка за своїм характером і силою неадекватна силі цього подразника. Прикладом може бути – нанесення подразнень на шкіру корови, що хвора на післяродовий парез, які не викликають відповідної захисної реакції.(зниження чутливості шкіри).

Патологічний процес – це комбінація порушених функцій і структури під впливом патогенного подразника, яка проявляється комплексом патологічних і захисно-компенсаторних реакцій місцевих чи загальних. Приклад – запалення, гарячка, новоутворення.

Патологічний стан – це стійка зміна структури та функції організму, що виникає внаслідок перенесеної хвороби, спадкового чиннику чи вади внутрішньоутробного розвитку. Приклад – зміни форми клапанів серця після перенесеного ендокардиту(запалення), природжена «заяча губа».