
- •2.Основний метод патофізіолгії. Види та методики ескперименту. Моделювання пат. Процесів
- •3.Суть і роль гуморальної теорії (Гіппократа), Солідарної( Демокрита), клітинної патології (Вірхова), нервізму ( Павлова) в розвитку матеріалістичних уявлень про хворобу.
- •4. Роль вчених Пашутіна, Фохта, Підвисоцького, Богомольця, Мечнікова та ін.. В розвитку патфіз.
- •5. Визначення понять «здоров’я» та «хвороби». Патологічна реакція, патологічний процес і патологічний стан.
- •6.Адапційно-компенсаторні процеси при хворобі.
- •7.Визначення понять «етіологія» і «патогенез». Роль і діалектичний взаємозв’язок етіологічних і патогенетичних факторів у розвитку хвороби.
- •8.Роль загального і місцевого, специфічного і неспецифічного, структури і функції при патології.
- •9. Роль причинно-наслідкових відносин в механізмі розвитку хвороби. Головна ланка і порочне коло в патогенезі.
- •10. Принципи класифікації хвороб. Шляхи розповсюження хвороботворних агентів в організмі.
- •11. Періоди хвороби. Завершення хвороби. Клінічна і біологічна смерть.
- •12. Захисно-пристосувальні та руйнівні процеси при хворобі.
- •13. Патологічний вплив механічних факторів. Травматичний шок.
- •14. Патогенний вплив температурного фактору. Тепловий удар. Простуда.
- •15.Патогенний вплив променевої енергії. Сонячний удар. Поняття прос фотосенсибілізацію.
- •16.Патогенний вплив електричного струму. Електротравма
- •17.Патогенний вплив зміненого атмосферного тиску. Гірська та кесонна хвороба.
- •18.Роль умов годівлі, утримання та експлутації тв. У виникненні хв.
- •19.Патогенний вплив біологічних факторів
- •20.Роль спадковості в патології. Спадкові та природжені хв.
- •21.Реактивність та резистентність організму. Класифікація та характеристика реактивності
- •22.Бар'єрні функції організму
- •29. Компенсаторні і руйнівні процеси при запаленні:
- •30.Роль причинно-наслідкових відносин в патогенезі запалення:
- •31. Біохімічні та фізико-хімічні зміни в зоні запалення :
- •32. Альтераціяпри запаленні :
- •33. Судинна реакція при запаленні :
- •34. Класифікація та характеристика видів запалення
- •35. Патофізіологія клітини. Специфічні та неспецифічні прояви ушкоджень клітин
- •36. Патофізіологія росту тканин. Гіпертрофія та гіперплазія. Атрофія.
- •37. Пухлини:їх біол.Особливості.Експеримент.Онкологія. Правила пересадки пухлин за Новінським.
- •40. Патогенез гарячки. 41. Стадія на види гарячки.Зміна обміну реч.,органів і систем при гарячці.
- •42. Порушення основного обміну
- •43. Порушення вуглеводневого обміну
- •44. Порушення білкового обміну
- •45.Порушення жирового обміну
- •46. Порушення кислотно-основного обміну
- •47.Порушення водно-сольового обміну. Набряк та водянка
- •48. Голодування. Классифікація та х-ка періодів голодування
- •49. Порушення загального об’єму крові: класиф, причини та наслідки
- •50. Анемії її наслідки, причини, класифікація. Якісні зміни еритроцитів.
- •51. Якісні і кількісні зміни лейкоцитів.
- •52. Порушення зсідання крові.
- •53.Загальна характеристика порушень ссс. Ознаки та механізми їх розвитку.
- •54.Серцева недостатність кровообігу. Та механізм компенсації.
- •55.Порушення збудливості, провідності, скоротливості і автоматизму серця.
- •56.Загальна характеристика порушення дихання
- •66. Патофізіологія травлення у передшлунках жуйних.
- •67. Порушення кишкового травлення.
- •68. Ілеуси, їх патогенез та класифікація. (продовження 67)
- •69.Порушення жовчовидільної функції печінки. Класифікація жовтяниць.
- •70. Порушення антитоксичної та бар’єрної функції печінки
- •71. Порушення обмінної функції печінки
- •72. Показники порушення сечовиділення.
- •73. Екстраренальні та ренальні фактори, які викликають порушення функції нирок.
- •74. Патогенез ниркового набряку та ниркової гіпертензії
- •75. Порушення фільтрації та реабсорбції нирок.
- •76. Ниркова недостатність та наслідки для організму.
- •79. Порушеня функції щитоподібної та підшлункової залози.
- •80. Порушення ф-ї наднирників.
- •81. Основні патогенетичні механізми порушення розмноження і лактації.
- •82. Екстрагенітальні та інтрагенітальні фактори поруш. С-ми розмнож.
- •83. Стрес і загал. Адаптаційний синдром.
- •85. Порушення провідності по нервових стовбурах і міжнейроннх синапсах.
15.Патогенний вплив променевої енергії. Сонячний удар. Поняття прос фотосенсибілізацію.
Ушкоджувальний вплив на організм найчастіше виявляють променi видимої частини спектра, а також iнфрачервоне, ультрафiолетове, рентгенiвське, радiоактивне та лазерне випро- мінювання. Ультрафіолетове випромінювання зумовлює фотохімічний ефект загального характеру, який супроводжується активізацією у тканинах хіміко-фізичних та біохімічних процесів (посилення пігментного обміну, накопичення вітаміну D, активізація розмноження клітинних елементів, особливо в проліферуючих тканинах), механізм - фотохімічна дія: чим менша довжина хвилі, тим інтенсивніша дія.
Великi дози iонiзуючого випромінювання за певних умов здатнi спричинити злоякiсний рiст, променеву хворобу, злоякiсне бiлокрiв’я.Найчутливiші до iонiзуючого опромінення кровотворна, лiмфоїдна та епiтелiальнi тканини i особливо епiтелiй залоз системи травлення, статевої сфери, шкiри, ендотелiй судин.
Наслідком впливу іонізуючого випромінювання на організм можуть бути зміни як місцевого характеру (опiки, пухлини), на системному рiвнi (бiлокрiв’я), так і на рiвнi цiлiсного органiзму (променева хвороба).
П р о м е н е в а х в о р о б а - протікає у гострій і хронічній формі. Гостра форма виникає в разі опромiнення органiзму великими дозами. Для її перебігу характерні 3 основні
перiоди. 1 - загальне збудження, нестiйкiсть вегетативних функцiй, зміни артерiального тиску та серцевої дiяльностi, 2 - лейкопенiя i прогресуюча лiмфоцитопенiя, 3 - посилюється лейкопенiя, виникає тромбоцитопенiя на фонi анемiї, випадіння шерсті.
Сонячний удар - клінічна назвастану орг.,що виникає внаслідок інтенсивного впливу прямого сонячного випромінюваняя на некриту голову тварини.(розширення судин головного мозку та його оболонок, що призводить до пiдвищення внутрiшньочерепного тиску, набряку оболонок мозку та виникнення крововиливiв.)
Фотосенсибілізація - явище підвищення чутливості організму до дії ультрафіолетового або видимого випромінювань.
16.Патогенний вплив електричного струму. Електротравма
Розрiзняють мiсцеву та загальну дiю електричного струму. М i с ц е в а д i я виявляється на тiлi в мiсцi контакту електродiв. При цьому виникає електротермiчне ушкодження. види місцевої ушкоджувальної дії електричного струму:Електротермічна, електромеханічна і електрохімічна.Електротермiчна - виявляється на тiлi у виглядi опiкiв. Одночасно з опiками виникають i механiчнi ушкодження, спричинені розривом клiтин киплячою внутрiшньоклiтинною водою - електромеханiчна дiя. Можливі розриви м’язiв, переломи кiсток вiд надмiрного скорочення окремих груп м’язiв, збуджених дiєю електричного струму.
У мiсцях контакту електродiв утворюються рани, навколо яких потiм виникають гiлчастi рубцi червоного кольору (наслiдок паралiчу судин шкiри). електромеханічної дії - електричні подразнення викликають тетанічні скорочення м’язів, які спричинюють розриви тканин, переломи кісток; електрична енергія переходить у теплову, призводить до кипіння рідин в тканинах; утворені
пар і гази в місці дії електричного струму до механічного рориву клітинних оболонок, тканин. Характер i сила з а г а л ь н о ї д i ї електричного струму залежать вiд шляху проходження його по органiзму. при проходженнi струму через довгастий мозокприпиняється дихання, оскільки настає зворотний паралiч дихального центру.Виникає електрошок.В разі проходження електричного струму через серце виникає фiбриляцiя серця (несинхронне скорочення мiофiбрил серцевого м’яза).
Класифікація електротравм за важкістю:
I ступінь — часткові судоми;
II ступінь — загальна судома, що не спричиняє за собою стан прострації після відключення струму;
III ступінь — важка прострація і неможливість деякий час рухатися і після відключення струму, з втратою свідомості або без неї;
IV ступінь — моментальна смерть або смерть з попередньою прострацією.
Існує і така класифікація:
легка електротравма — судомне скорочення м'язів без втрати свідомості;
електротравма середньої важкості — судомне скорочення м'язів і втрата свідомості, ЕКГ в нормі;
важка електротравма — втрата свідомості і порушення серцевої і дихальної діяльності;
украй важка електротравма — клінічна смерть.