55.Порушення збудливості, провідності, скоротливості і автоматизму серця.

Робота серця залежить від стану власне органа та його провідної системи, яка забезпечує послідовність скорочень відділів серця, ритму та частоти. Все це відбувається завдяки його основним функціям: автоматизму, збудливості, провідності, скоротливості.

Порушення автоматизму серця залежить насамперед від імпульсів, які виникають у синусовому вузлі. В міру віддаляння від нього (до верхівки серця автоматизм знижується, найслабший він у м’язах шлуночків. Збудження, яке виникло в синусовому вузлі, поширюється по м’язах передсердя, потім переходить на передсердно-шлуночковий вузол (вузол Ашоффа-Тавари), звідти по пучку Гіса і волокнах Пуркіньє - на м’язи шлуночків. Функція автоматизму регулюється нервовою і ендокринною системами. Підвищений тонус симпатичної нервової системи спричинює прискорення ритму серцевої діяльності, подразнення парасимпатичної нервової системи уповільнює цей ритм. Відповідно впливають і їх медіатори. Ритм серцевих скорочень залежить від виду, віку, статі тварини, роботи, яку виконує тварина, тренування та інших чинників.

Порушення збудливості серця: Синусова аритмія виявляється неоднаковою тривалістю інтервалів між скороченнями серця. Вона залежить в основному від виникнення імпульсів у синусовому вузлі.

Значною мірою синусова аритмія є фізіологічною і пов’язана з диханням. Для неї характерне почастішання серцевих скорочень під час вдиху і уповільнення під час видиху. Вона спостерігається в нормі у молодих тварин. У старих тварин дихальна аритмія спостерігається при пневмонії, емфіземі легень, плевриті.

Синусова аритмія зазвичай не супроводжується порушенням послідовності скорочень відділів серця.

Е к с т р а с и с т о л і я позачергове скорочення всього серця або його частин під впливом додаткового імпульсу ектопічного осередку збудження. Залежно від локалізації ділянки, з якої надходить додатковий імпульс, розрізняють екстрасистоли передсердні, атріовентрикулярні та шлуночкові.

При виникненні групи екстрасистолій які швидко повторюються, повністю пригнічується фізіологічний ритм, виникає пароксизмальна тахікардія. Перебіг її може тривати від кількох секунд до кількох хвилин, після чого вона раптово припиняється і встановлюється звичайний ритм.

Порушення провідності серця. Серцеву аритмію, зумовлену порушенням проведення імпульсівщо йдуть із синусового вузла, називають блокадою. Провідність може бути зміненою між синусовим вузлом і м’язом передсердя, між передсердями та шлуночками, але частіше це відбувається в пучку Гіса та його розгалуженнях.

Послаблення або переривання передавання імпульсів виникає в будь-якому місці. Залежно від цього розрізняють синоаурикулярну блокаду С и н о а у р и к у л я р н а б л о к а д а зазвичай спостерігається при посиленій функції блукаючого нерва. У цьому разі імпульс що виникає в синусовому вузлі, не викликає скорочення ні передсердь, ні шлуночків, настає випадання повного циклу скорочення серця.

А т р і о в е н т р и к у л я р н а б л о к а д а є причиною порушення провідності в атріовентрикулярному вузлі та пучку Гіса. Вона буває неповною і повною.

Неповна блокада відрізняється від повної подовженням інтервалу між скороченнями шлуночків і передсердь при уповільненні проходження імпульсів від передсердь до шлуночків.

Повну блокаду (повну серцеву дисоціацію виявляють у вигляді повної перерви між скороченнями передсердь і шлуночків. Вона є наслідком анатомічного ушкодження провідного шляху на ділянці від верхньої частини атріовентрикулярного вузла до поділу пучка Гіса на ніжки (міогенна форма блокади) або різкого підвищення тонусу блукаючого нерва (неврогенна форма блокади). Повна атріовентрикулярна блокада спостерігається при склерозі гілок коронарних артерій, що йдуть до атріовентрикулярного вузла, або при хронічних інфекціях. Передсердя скорочуються під впливом імпульсів, які надходять з синусового вузла. У зв’язку з тим, що ці імпульси не доходять до шлуночків, останні скорочуються автоматично, незалежно від передсердь, тому настає розлад послідовності скорочень передсердь і шлуночків. Усе це призводить до різних порушень серцевої діяльності та розвитку недостатності кровообігу.

П о з д о в ж н я б л о к а д а с е р ц я характеризується порушенням про- відності по ніжках пучка Гіса.. Внаслідок цього шлуночки скорочуються нерівномірно, не узгоджено, виникає так звана поздовжня дисоціація і роздвоєння першого тону серця. Цей вид порушень мало позначається на характері кровообігу.

Порушення скоротливості серця виявляється чергуванням відносно нормальних та ослаблених пульсових хвиль - альтернувальний переміжний пульс. Він виникає при різних міопатіях.

Миготлива аритмія передсердь і шлуночків виникає в тому разі, коли різні групи м’язових волокон збуджуються в різний час, що позначається на координованому скороченні міокарда. Цей вид спостерігається при гострих міокардитах, тромбозах і емболіях коронарних судин, інфарктах міокарда, дії на серце електричного струму, отруєнні наперстянкою.

Миготлива аритмія (фібриляція) шлуночків виникає під час проходження через серце електричного струму, під час наркозу хлороформом або циклопропаном, при закупорюванні вінцевих артерійгіпоксії різної етіологіїтравмі серця, дії токсичних доз наперстянки й кальцію та інших станах. Спостерігається інколи перед смертю, особливо при тривалій агонїї. За цих умов внаслідок некоординованого збудження і скорочення окремих волокон міокарда ефективні скорочення серця припиняються, що спричинює його зупинку. Фібриляції сприяє зменшення концентрації внутрішньоклітинного каліющо веде до зниження мембранного потенціалу і легшого виникнення деполяризації і збудження, а також зміна вмісту нервових медіаторів, особливо катехоламінів.