
- •2.Основний метод патофізіолгії. Види та методики ескперименту. Моделювання пат. Процесів
- •3.Суть і роль гуморальної теорії (Гіппократа), Солідарної( Демокрита), клітинної патології (Вірхова), нервізму ( Павлова) в розвитку матеріалістичних уявлень про хворобу.
- •4. Роль вчених Пашутіна, Фохта, Підвисоцького, Богомольця, Мечнікова та ін.. В розвитку патфіз.
- •5. Визначення понять «здоров’я» та «хвороби». Патологічна реакція, патологічний процес і патологічний стан.
- •6.Адапційно-компенсаторні процеси при хворобі.
- •7.Визначення понять «етіологія» і «патогенез». Роль і діалектичний взаємозв’язок етіологічних і патогенетичних факторів у розвитку хвороби.
- •8.Роль загального і місцевого, специфічного і неспецифічного, структури і функції при патології.
- •9. Роль причинно-наслідкових відносин в механізмі розвитку хвороби. Головна ланка і порочне коло в патогенезі.
- •10. Принципи класифікації хвороб. Шляхи розповсюження хвороботворних агентів в організмі.
- •11. Періоди хвороби. Завершення хвороби. Клінічна і біологічна смерть.
- •12. Захисно-пристосувальні та руйнівні процеси при хворобі.
- •13. Патологічний вплив механічних факторів. Травматичний шок.
- •14. Патогенний вплив температурного фактору. Тепловий удар. Простуда.
- •15.Патогенний вплив променевої енергії. Сонячний удар. Поняття прос фотосенсибілізацію.
- •16.Патогенний вплив електричного струму. Електротравма
- •17.Патогенний вплив зміненого атмосферного тиску. Гірська та кесонна хвороба.
- •18.Роль умов годівлі, утримання та експлутації тв. У виникненні хв.
- •19.Патогенний вплив біологічних факторів
- •20.Роль спадковості в патології. Спадкові та природжені хв.
- •21.Реактивність та резистентність організму. Класифікація та характеристика реактивності
- •22.Бар'єрні функції організму
- •29. Компенсаторні і руйнівні процеси при запаленні:
- •30.Роль причинно-наслідкових відносин в патогенезі запалення:
- •31. Біохімічні та фізико-хімічні зміни в зоні запалення :
- •32. Альтераціяпри запаленні :
- •33. Судинна реакція при запаленні :
- •34. Класифікація та характеристика видів запалення
- •35. Патофізіологія клітини. Специфічні та неспецифічні прояви ушкоджень клітин
- •36. Патофізіологія росту тканин. Гіпертрофія та гіперплазія. Атрофія.
- •37. Пухлини:їх біол.Особливості.Експеримент.Онкологія. Правила пересадки пухлин за Новінським.
- •40. Патогенез гарячки. 41. Стадія на види гарячки.Зміна обміну реч.,органів і систем при гарячці.
- •42. Порушення основного обміну
- •43. Порушення вуглеводневого обміну
- •44. Порушення білкового обміну
- •45.Порушення жирового обміну
- •46. Порушення кислотно-основного обміну
- •47.Порушення водно-сольового обміну. Набряк та водянка
- •48. Голодування. Классифікація та х-ка періодів голодування
- •49. Порушення загального об’єму крові: класиф, причини та наслідки
- •50. Анемії її наслідки, причини, класифікація. Якісні зміни еритроцитів.
- •51. Якісні і кількісні зміни лейкоцитів.
- •52. Порушення зсідання крові.
- •53.Загальна характеристика порушень ссс. Ознаки та механізми їх розвитку.
- •54.Серцева недостатність кровообігу. Та механізм компенсації.
- •55.Порушення збудливості, провідності, скоротливості і автоматизму серця.
- •56.Загальна характеристика порушення дихання
- •66. Патофізіологія травлення у передшлунках жуйних.
- •67. Порушення кишкового травлення.
- •68. Ілеуси, їх патогенез та класифікація. (продовження 67)
- •69.Порушення жовчовидільної функції печінки. Класифікація жовтяниць.
- •70. Порушення антитоксичної та бар’єрної функції печінки
- •71. Порушення обмінної функції печінки
- •72. Показники порушення сечовиділення.
- •73. Екстраренальні та ренальні фактори, які викликають порушення функції нирок.
- •74. Патогенез ниркового набряку та ниркової гіпертензії
- •75. Порушення фільтрації та реабсорбції нирок.
- •76. Ниркова недостатність та наслідки для організму.
- •79. Порушеня функції щитоподібної та підшлункової залози.
- •80. Порушення ф-ї наднирників.
- •81. Основні патогенетичні механізми порушення розмноження і лактації.
- •82. Екстрагенітальні та інтрагенітальні фактори поруш. С-ми розмнож.
- •83. Стрес і загал. Адаптаційний синдром.
- •85. Порушення провідності по нервових стовбурах і міжнейроннх синапсах.
32. Альтераціяпри запаленні :
В основі стадії альтерації лежать дві групи явищ: 1) ушкодження клітин і позаклітинних структур; 2) утворення медіаторів запалення. Первинна альтерація – це ушкодження тканини, що виникає
внаслідок безпосередньої дії флогогенних агентів. Вторинна альтерація – це ушкодження тканини, що виникає в результаті дії факторів, що утворилися внаслідок первинної альтерації. Альтерація
виявляється: 1) структурними порушеннями; 2) порушеннями обміну речовин; 3) зміною фізико-хімічних процесів (ацидоз, гіперосмія); 4) утворенням біологічно активних речовин (медіаторів запалення).
До факторів, що викликають розвиток вторинної альтерації у вогнищі запалення відносять: Медіатори запалення (лізосомальні фактори, активований комплемент, лімфокіни - лімфотоксини). Вільні радикали
і пероксиди. Гіпоксія, що виникає в результаті місцевих розладів кровообігу. Місцевий ацидоз. Підвищення осмотичного й онкотичного тиску у вогнищі запалення.
33. Судинна реакція при запаленні :
Через 530 хв. пiсля дії ушкоджувального чинника розвивається реакцiя судинної системи i насамперед капiляра. Судинна реакцiя під час запалення це своєрiдне порушення мiкроциркуляції, що
характеризується чiткою послiдовнiстю змiн, якi там виникають:
Змін и в тканинах -С удинна реакція з ексудацією та еміграцією лейкоцитів
Характер змін на клітинном у і субклітинному рівнях - 1.Набряк ендотелію , розволокніння міжендотеліальних зв'язків, підвищення проникності судинної стінки, розширення судин. 2.Уповільнення
току крові, кальцифікація і зміна заряду ендотелію, активізація лейкоцитів біологічно активними речовинами, їх крайове стояння. 3.Еміграція лейкоцитів за межі судини, хемотаксис, фагоцитоз.Розрiзняють
п’ять основних стадiй судинної реакції (рис.4). С т а д i я з в у ж е н н я с у д и н. Відразу пiсля дії патогенного подразника виникає спазм судин, як рефлекторна вiдповiдь на подразнення
судинозвужувальних нервiв та видiлення надлишку медiаторiв адреналiну й норадреналiну. Така реакцiя короткочасна. Спазм поступово зникає в мiру того, як наростає активнiсть ферментів
(моноамінооксидаза – «МАО»), що руйнують адреналiн та норадреналiн. Вона змiнюється р о з ш и р е н н я м с у д и н внаслiдок нагромадження в осередку запалення медiаторів ушкодження гiстамiну,
гепарину, серотонiну, кiнiнiв, простагландинiв, йонiв калiю i водню. До внутрiшньосудинних належать чинники, пов’язанi зi станом кровi. До них вiдносять згущення кровi внаслiдок виходу її рiдкої
частини за межi судини, яке зумовлює посилення процесiв, що ведуть до тромбоутворення через активацію кiнiнової системи, набрякання формених елементiв кровi, насамперед еритроцитiв. До судинних
чинникiв вiдносять змiни судинної стiнки, якi також призводять до розвитку пасивної гiперемії. Перш за все, за рахунок набрякання ендотелiю зменшується просвiт судин. До позасудинних, тканинних
чинникiв вiдносять стискання вен i лiмфатичних судин навколишніми тканинами внаслiдок змiни їх структури та рiдкою частиною кровi, яка вийшла за межi цих судин. Вони також сприяють розвитку пасивної
гiперемії. З початку її розвитку рух змiненої кровi стає не поступовим, а маятникоподiбним, потiм i зовсiм може припинитися (стаз). Наслiдком стазу може бути необоротна змiна клiтин кровi i тканин,
агрегацiя еритроцитiв, склеювання їх мiж собою i з ендотелієм, у подальшому з лiзосомами. Наступна стадiя судинної реакції к р а й о в е (п р и с т і н к о в е) с т о я н н я л е й к о ц и т i в. За часом вона
виникає відразу за А - н о р м а Б - зв уж е н н я с уд и н В - р о зш и р е н н я с у д и н Г - к р а й о в е с т о я н н я л е й к о ц и т ів Д - е м і гр а ц і я л ей к о ц и т і в Е - д іа п е д ез е р и т р о ц и т і в 13
розширенням судин.пiд впливом медiаторiв ушкодження порушується плiвка “цемент-фiбрину”, найтоншим шаром якої вкрита поверхня ендотелiю. Внаслідок “розволокнiння” ендотелiю внутрiшня поверхня капiляра стає шорсткою через
виступаючi нитки фiбрину.