3. Управління Державним боргом України
Ефективне управління державним боргом та його обслуговування є одним з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важливою умовою стабі-льності її фінансової системи. Воно дозволяє уникнути кризових боргових ситуацій та перевантаження видаткової частини державного бюджету, сприяє забезпеченню стабілізації соціально-економічної ситуації та розвитку економіки України [7].
Повертаючись до проблем загального рівня боргового навантаження, слід зазначити: для гарантування стабільної ситуації у валютно-фінансовій сфері та забезпечення платоспроможності держави в середньостроковій перспективі державний борг України не повинен перевищувати 35 % ВВП. Сьогодні, з ураху-ванням численних і ризикових умовних зобов’язань держави, дотримання такого обмеження вимагає забезпечення спрямованості її боргової політики на утриму-вання стабільного співвідношення державного боргу і ВВП. Цільові орієнтири щодо розміру державного боргу в Бюджетних деклараціях повністю узгоджуються з нашими висновками і результатами проведеного дослідження [5, c. 102].
Стратегічні цілі боргової політики України мають полягають у створенні умов для довгострокового розвитку внутрішнього фінансового ринку, що дозволив би на ринкових засадах здійснювати запозичення в обсягах, за вартістю та в терміни, необхідні, з одного боку, для безперебійного фінансування виваженого дефіциту державного сектору, а з іншого — достатні для фінансування не- державного сектору економіки. Проте, в короткостроковій перспективі завдання фіскальної політики може полягати в тому, щоб з метою збільшення програмних видатків бюджету залучити значний обсяг фінансових ресурсів за мінімальною вартістю. Вирішення цього завдання передбачає розробку чітких (кількісних) показників результативності діяльності по управлінню державним боргом. Удосконалення боргової політики повинна здійснюватися в рамках реформування бюджетного процесу, переходу до бюджетування, орієнтованого на результат, і створення стимулів для ефективнішого фінансування державного сектору [4,c. 93].
Розглянемо Державний борг України з точки зору встановлених відсоткових ставок у діаграмі 3.1
Діаграма 3.1
Державний борг України за видами відсоткових ставок на 31.12.2014[9]
Боргові інструменти з фіксованою ставкою становили 71%, з плаваючою – 15% (проти запланованих Програмою 96,2% та 3,8% відповідно), в тому числі за ставками МВФ – 9%, LIBOR – 5%.
В 2014 році за рахунок державних зовнішніх запозичень до загального фонду державного бюджету залучено:
- 1 млрд. дол. США внаслідок випуску облігацій зовнішньої державної пози-ки 2014 року під гарантії США з терміном погашення 5 років за відсотковою ставкою 1,844% річних
- позику у розмірі 200 млн. канадських доларів з терміном погашення 5 років за відсотковою ставкою 2,1% річних
- 2,2 млрд. СПЗ від Міжнародного валютного фонду;
- 1,32 млрд. дол. США від Міжнародного банку реконструкції та розвитку;
- 1,4 млрд. євро від Європейського Союзу;
- 10 млрд. японських ієн від Японського агентства міжнародного співро-бітництва [10].
Україна в 2014 році почала активно співпрацювати з Міжнародними Фінансовими Організаціями, а саме з Міжнародним Валютним Фондом, дана співпраця спрямована на підтримку програми економічної політики, покликаної відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке зростання, зміцнити управління економікою і підвищити прозорість цього процесу. Нову угоду про фінансову підтримку між Україною та МВФ з використанням механізму «стенд-бай» (SBA) на суму 10 976 млн. спеціальних прав запозичень (СПЗ) (800 відсотків квоти) було укладено з метою вирішення питань дефіциту рахунку поточних операцій та поповнення резервів Національного банку України. Перший транш становив 2 058 млн. СПЗ (3,2 млрд. дол. США), з якого кошти на суму 1 290 млн. СПЗ (2 млрд. дол. США) було використано на підтримку бюджету [10].
Протягом звітного періоду продовжувалась співпраця України з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Основну увагу сторін було зосереджено на енергетичній галузі, підвищенні енергоефективності в Україні через впровадження відповідних проектів енергозбереження та енергоефекти-вності, ядерної безпеки та нових технологій вироблення електроенергії. Значні зусилля докладалися щодо розвитку потенціалу сільського господарства та зв’язку. Крім того, співпраця з ЄБРР торкалась модернізації основної інфрастру-ктури, включаючи транспорт та комунальні послуги. Відбулось зростання боргового портфелю ЄБРР за рахунок проектів у приватному секторі. Програми ЄБРР по кредитуванню мікро-, малих та середніх підприємств були спрямовані на забезпечення підприємств та підприємців дешевими фінансовими ресурсами. Станом на кінець звітного періоду обсяг залучених позик за проектами ЄБРР 1,6 млрд. гривень.
Уряд України та Європейський інвестиційний банк узгодили умови щодо надання кредиту в розмірі 152 млн. євро. Залучення позики буде здійснюватися на умовах застосування плаваючої процентної ставки EURIBOR + спред. Загальний період погашення кредиту – 25 років, включаючи пільговий період 6 років [11].
У 2014 році Україна запозичила достатньо велику суму коштів, відношення Державного боргу України перевищило позначку в 60% по відношенню до ВВП та становить 95%. Доцільно розглянути терміни повернення зовнішніх позик та середній термін погашення[9].
Діаграма 3.2