Реферат - Імміграція в Австралію XIX сторіччя

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №7 на тему: « Міграція в Австралію XIX сторіччя. » Виконала: студентка І курсу

групи – 6.0326 - 2 Белокобила Ганна Володимірівна Перевірила: к.і.н., доцент

Коваленко Леся Вікторівна Запоріжжя, 2016 ЗМІСТ

ВСТУП	3с.
РОЗДІЛ I – Земельна та Золота лихоманки	4с.
1.1 – Земельна лихоманка	4с.
1.2 – Золота лихоманка	4с.
РОЗДІЛ II – «Біла Австралія», Росіяни в Австралії.	5с.
1.1 – «Біла Австралія»	5с.
1.2 – Росіяни в Австралії.	6с.
Висновки	8с.
Список використаних джерел та літератури	9с.

ВСТУП Актуальність – Розгляд цієї теми може відігравати значну роль у розумінні механізмів міграції того часу, тих народів, що мігрували,та причини міграції. Предмет дослідження - Імміграція в Австралію XIX сторіччя. Об’єкт дослідження – Імміграція в Австралію. Мета – Дослідити причини міграції в Австралію, дізнатися як до мігрантів відносились жителі Австралії та, як вони контролювали покоти мігрантів. Хронологічні рамки дослідження – XIX cторіччя. Територіальні рамки дослідження – Австралія. Структура роботи – складається зі: вступу, 2 розділів , списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи становить – 9 сторінок, з них - 5 сторінок основного тексту. 2с. РОЗДІЛ I Золота та земельна лихоманки . 1.1 – Земельна лихоманка у Австралії. Земельна лихоманка почалась на початку XIX сторіччя, на схід від Великого Вододільного хребету перші вільні колоністи знайшли великі і багаті пасовища. Колоністи почали захоплювати ці угіддя, тут почали виникати великі вівчарські ферми. Також в глиб країни, слідом за скотарями, почали проникати і фермери – хлібороби. Аби забезпечити ферми робочою силою англійська та колоніальна австралійська влади почали вживати заходів для збільшення добровільної імміграції. 1.2 - Золота лихоманка у Вікторії. Видобуток золота в Австралії почалось у 1851 – му році і тривав аж до 1860 – го року. Першим хто ініціював пошуки золотих копалин в Австралії був знаменитий геолог Р. Мурчісон, його вже знали як відривача пермської системи. Він намагався залучити до пошуків копалин англійських уряд, але боючись наслідків відкриття золота у каторжних поселень вони відмовили Мурчісону. Але все ж таки за приватною ініціативою розвідка та відкриття золота відбулось. Відкриття копалин близько к поселенням Бічворт, Балларет і Бендіго призвели до золотої лихоманки в Австралії. До казначейства Вікторії, у м. Мельбур кожного тижня відправлялося до двух тонн золота. Австралійськи копалини були надзвичайно багаті на золото, тому коли було знайдено два найбільших у світі самородка, це ще більше мотивувало золотошукачів. 3с. Ось як описав Марк Твен у чудовій книзі подорожей „Екватором” події австралійської золотої лихоманки: „...там, де нині стоїть місто Балларат, були безлюдні лісисті землі, тихі й прегарні, як рай... 27 серпня 1851 року тут виявили колосальне родовище золота. Звістка про знахідки рознеслася миттєво – зі швидкістю блискавки облетіла всю земну кулю. Навряд чи історія знає місто, яке зажило світової слави так швидко. Ніби назва „Балларат” раптом спалахнула на небі вогняними літерами й усі прочитали її одночасно... Протягом одного місяця в Мельбурні висадились сто тисяч чоловік, що прибули із Англії та інших країн, і вони наповнили копальні. Як дивно розживалися ці люди! Прибульці встигали збагатитися, доки розвантажувалось і знов завантажувалось їхнє судно... Верхній шар балларатської землі був повний золота... Потім почали глибокими шахтами спускатися вглибину в пошуках кам’янистих русел давніх річок і струмків – і знаходили їх... Зрештою дійшла черга до кварцових жил. Їх розробка – не для бідаків. Якщо ви вирішите добувати й дробити кварц, запасіться терпінням, витримкою та капіталами.Утворилися великі акціонерні товариства.”[8, c.35]. Разом з золотошукачами, до родовищ також направились і геологи і гірничні інженери. Саме вони виявили особливості родовищ і знайти корінні поклади. Різке зростання чисельності призвело до земельного дефіциту. Що в свою чергу призвело до того, що Земельний з’їзд у 1857 – му році вимагав здійснення земельних реформ. Адже тоді чисельність Австралії зросла до 1 151 947 чоловік, а чисельність у штаті Вікторія досягала -до 538 628 чоловік. 1854 року в регіоні з’явились перші китайські поселенці. Їх присутність на золотих копальнях у районах Бендіго, Бічворта і Брайта призвела до заколотів, введення в’їзних податків та вбивств, а згодом і до формування «політики білої Австралії». Згодом соціальне напруження зростало і вилилось у повстання 1878 року. 4c. РОЗДІЛ II « Біла Австралія» та Російські міграції до Австралії 1.1 – « Біла Австралія » Після того як у 1850 – му році відкрили золотоносні копалини, в країну хлинули тисячі мігрантів як з Китаю так і з інших країн. Економічні реалії та географічна близькість до Азіі підштовхнули місцевих роботодавців до напівлегального ввозу китайських робітників яких ще називали – батраків – кулі. До країни приїхало близько 51- ї тисячі китайців, які мріяли розбагатіти на золотоносних копалинах. Але це тільки викликало незадоволення у конкуруючих європейців та бідних фермерів. Розбіжності між європейцями та азіатами зростали. Перше масове побиття китайських робітників – мігрантів відбулося 4 липня 1857 року, тоді у Брукленд Райвер, штату Вікторія близько 2, 500 тисяч китайців втекли, аби не потрапити до рук шаленої товпи, та три китайця було вбито. Влада штату, виплатила компенсацію постраждали та попросила повернутися за умови повищенного захисту. Але масові бунти були ще попереду. У 1861 – році відбулися масові бунти в районі Лембінг Флет у штаті Новий Південний Уельс, близько 6 – ти разів, за менш ніж рік спалахували анти – китайські бунти. Коли 14 липня 1861 року, в черговий раз спалахнув бунт проти китайців, загибло близько 250 – ти китайських робітників, які не встигли втекти від розлюченого двохтисячного натовпу європейців. Через це цей район було перейменовано на – Young. Також ці повстання потягли за собою і те, що влада Нового Південного Уельсу прийняла закон « Сhinese Immigration Restriction and Regulation Act », що контролював приток китайців до колонії. А вже в 1877 – му, штат Квінсленд прийняв схожий закон. І тільки в 1886 – му цьому прикладу послідував і штат Західної Австралії. 5с. Вже в 1901 – му році життя китайців у країні значно ускладнилось, адже в цьому році закон, що контролював приток китайців удосконалили та назвали « Immigration Restriction Act 1901. » , згідно з цим законом тільки білі люди могли отримати постійне місце проживання в Австралії. Це було основою для проведення політики « Біла Австралія » яка офіційно пробула у Австралії до 1973 – го року. Але багато « не – білих » мігрантів які прибули до Австралії в часи другої Світової Війни не захотіли покидати країни, через сім’ю яку там набули, або через інші причини. Перший міністр по справах міграції Австралії хотів витурити з країни мігрантів, але перший прем’єр міністр дозволив залишитися близько 800 мігрантам. Вже в 1957 році був прийнят закон за яким, мігрант який прожив в Австралії 15 – ть років міг отримати громадянство. Але на наступний рік, новий закон « Migration Act of 1958 » спростив отримання громадянства та відміняв диктант по англійській. Вже в 1966 – му році закон дозволяв отримати громадянство після проживання 5 – ти років в Австралії. А вже в 1973 – му році хто завгодно, не зважаючи на походження міг отримати громадянство після 3 – х років життя у Австралії. 1.2 – « Росіяни в Австралії» Першим російським подданим, що жив в Австралії був білорус Джон Потоцький, котрого заарештували в Англії та якого було приговорено до каторжних робіт на о. Тасманія. У 1810 – му році, він був звільнений британською владою та почав жити у Хобарті на постійній основі. До 1820 – х років у Австралії жили 4 сім’ї, які також складалися з колишніх ув’язнених. В 1876 – му році, був розроблений план по переселенню на Північну територію 40 тисяч російських менонітів, а в 1886 – му році план Міклухо – Маклая по створенню колонії у Новій Гвінеї, а також пересленню 6с. в Австралію частини духоборів. Але ні один із планів не був розроблений. В період з 1878р. по 1886р. в Сіднеї жив та працював російський антрополог та етнолог – Миколай Миколайович Миклухо – Маклай. Австралія на протязі великого відрізку часу не цікавила російських мігрантів: в 1890 – му р. до неї в’їхало – 300 росіян. Але поступово чисельність росіян в Австралії зростала. Згідно переписів 1891 – го року в Австралії проживало – 2881 росіян. До того як утворився Австралійський Союз у 1901 -му р. на території Австралії проживало 3358 російськомовних громадян. Більшість яких було зареєстровано у Новому Південому Уельсі. 7с. Висновок: З цієї роботи ми можемо зробити висновок, що основних шляхів міграції було два – це земельна та золота лихоманки. В основному контингент мігрантів складали азіатські народи, які не користувалися повагою у місцевих фермерів, яких на той час було дуже багато і які, також як і золотошукачі хотіли збагатитися на багатих на золото родовищах Австралії, але не могли конкурувати з батраками – кулі, яких завозили до країни напівлегально. Це звичайно обурювало фермерів і вони влаштовували бунти та вбивали, за можливістю, китайців. Тоді вперше було прийняті перші спроби обмежити в’їзд « не білих » людей, але згодом закони почали пом’якшувати и через декілька десятків років від прийняття першого обмежуючого в’їзд азіатам, закону, любий чоловік, незалежно від походження міг вільно, після трьох років життя в Австралії отримати громадянство. Що ж до росіян, то в час тих хронологічних рамок, що взяті у цій роботі – то росіяни займали дуже малий процент жителів Австралії, а перші росіяни які постійно жили в Австралії були колишніми ув’язненними. 8с. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Grey G. Military History of Australia: Melbourne: Cambridge University Press, 2008; 2. Brock W. R. Вritain and the Dominions. — Cambridge: Cambridge University Press, 2011; 3. Антонова В. Ф. Економічна географія Австралії/М.: МГУ, 1996. 4. Вейл К. Історія людства : Австралія та Океанія. /СПб. : «Полігон», 2004; 5. Говір Е. В., Массов А. Я. Російські моряки і мандрівники в Австралії : - М: Наука : Вид. фірма "Сх. літ.", 1993; 6. Малаховський К. История Австралии/М: « Наука» , 1980 рік; 7. Кравцов А. Русская Австралия /М: «Вече», 2011; 8. Твен М. « Екватором » /СПб.: Тип. братьев Пантелеевых, 1896—1899 – с.35; 9с.