59. Редукція голосних та гаплологія як фонетичні явища

Редукція голосних - ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання. Редукція голосних буває кількісною та якісною.

Кількісна редукція - редукція, за якої голосні ненаголошених складів утрачають силу і довготу, але зберігають характерний для них тембр.

Якісна редукція - редукція, за якої голосні ненаголошених складів стають не тільки слабшими і коротшими, але й утрачають деякі ознаки свого тембру, тобто свою якість. Якісна редукція є тільки в мовах з динамічним наголосом. При дуже сильній редукції ненаголошені голосні можуть зовсім зникати.

Для сучасної української мови якісна редукція не характерна. Усі голосні в ненаголошених позиціях зберігають свої якісні характеристики, тільки [о] перед [у] стає більш губним, а [е] і [и] в ненаголошеній позиції звучать однаково.

Гаплологія - випадіння внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів. Наприклад: мінералологія -" мінералогія, трагіко комедія -> трагікомедія.

60. Фонетичне членування усного мовлення. Сегментні та суперсегментні одиниці

Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До них належать фрази, такти, склади і звуки.

Фраза - відрізок мовлення, що становить собою інтонаційно-змістову єдність, виділену з двох боків паузами. Кожна фраза пов'язана зі змістом та інтонаційним малюнком і має власний (фразовий) наголос. У середині фрази не може бути паузи, оскільки вона б спотворила зміст. І хоча членування на фрази допускає варіативність, однак ця варіативність має певні обмеження, продиктовані змістом. Отже, при членуванні мовленнєвого потоку с варіанти, але немає сваволі. Неоднакове членування речення на фрази зумовлює різну змістову інтерпретацію. Фраза розпадається на такти.

У мовознавстві такт ще називають фонетичним словом, оскільки службові слова, як правило, не мають наголосу і примикають до повнозначного слова з наголосом; нерідко і повнозначне слово втрачає наголос, передаючи його попередньому чи наступному слову. Такти членуються на склади, оскільки кожен такт складається з декількох зростань і спадів звучності.

Склад у свою чергу складається зі звуків - мінімальних фонетичних одиниць. Потрібно зазначити, що в мовленні звуки, як правило, окремо не вимовляються, а лише в складі, який є найменшою одиницею мовленнєвого ланцюжка.

61. Склад і складоподіл. Правила складоподілу

Склад – це частина фразового такту, що має переважно кілька звуків, об’єднаних навколо складотворного центра(голосного звука), і вимовляється при відносному зростанні м’язового напруження мовних органів. У СУМ склади поділяються на відкриті й закриті, наголошені і ненаголошені.

Відкриті склади закінчуються складотворним компонентом. Закриті склади закінчуються нескладотворчим компонентом: шумним або сонорним приголосним, а також нескладотворчим голосним[ў], [і]. У СУМ закриті і відкриті склади характеризуються певними фонетичними особливостями, зокрема історичними чергуваннями, змінами якості голосних і под.

У такті не всі склади вимовляються однаково. Один із складів кількаскладових тактів має найбільшу силу звучання, тобто виступає наголошеним. Усі інші склади в такті ненаголошені. Наголошений і ненаголошений склади протиставляються не тільки силою звучання, а й іншими фонетичними ознаками. Так, у наголошених складах голосні вимовляються чітко, а в ненаголошених складах набувають варіантних виявів.