
- •28. Професіоналізми у складі української лексики.
- •29.) Жаргонізми й арготизми
- •31. Лексичні та семантичні неологізми в лексиці сучасної української мови, їх стилістичні функції.
- •32) Поняття про фразеологію. Абсолютні і відносні ознаки фразеологізму
- •34) Принципи класифікації фразеологічних одиниць
- •35) Явище варіантності у сфері фразеології.
- •36. Системні зв’язки в українській фразеології.
- •38. Фонема та звук як одиниці фонології і фонетики
- •39. Система фонем української мови (загальна характеристика)
- •40. Голосні фонеми, їх характеристика.
- •41. Приголосні фонеми, їх характеристика.
- •42. Науково-лінгвістична транскрипція
- •43. Асиміляція як фонетичне явище
- •44. Асиміляція приголосних за глухістю/дзвінкістю
- •45. Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •46. Асиміляція приголосних за м'якістю і твердістю
- •47 Подовження і Подвоєння приголосних
- •48 Дисиміляція приголосних
- •49. Спрощення приголосних. Історичний коментар
- •50. Чергування о,е//і
- •51. Чергування о, е//ø. Історичний коментар
- •52. Чергування е//о після шиплячих та й. Історичний коментар
- •53. Чергування и//о в звукосполуках ри, ли, ро, ло.
- •54. Чергування г,к,х//ж,ч,ш як результат першої палаталізації задньоязикових.
- •55. Чергування г,к,х//з҆,ц҆,с҆
- •56. Евфонічні чергування голосних і приголосних.
- •57. Чергування г//ж, к//ч, х//ш, д//дж, т//ч, з//ж, с//ш.
- •58. Протеза, епентеза та метатеза як фонетичні явища
- •59. Редукція голосних та гаплологія як фонетичні явища
- •60. Фонетичне членування усного мовлення. Сегментні та суперсегментні одиниці
- •61. Склад і складоподіл. Правила складоподілу
- •63. Принципи українського правопису.
- •64. Слова інтернаціоналізми.
59. Редукція голосних та гаплологія як фонетичні явища
Редукція голосних - ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання. Редукція голосних буває кількісною та якісною.
Кількісна редукція - редукція, за якої голосні ненаголошених складів утрачають силу і довготу, але зберігають характерний для них тембр.
Якісна редукція - редукція, за якої голосні ненаголошених складів стають не тільки слабшими і коротшими, але й утрачають деякі ознаки свого тембру, тобто свою якість. Якісна редукція є тільки в мовах з динамічним наголосом. При дуже сильній редукції ненаголошені голосні можуть зовсім зникати.
Для сучасної української мови якісна редукція не характерна. Усі голосні в ненаголошених позиціях зберігають свої якісні характеристики, тільки [о] перед [у] стає більш губним, а [е] і [и] в ненаголошеній позиції звучать однаково.
Гаплологія - випадіння внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів. Наприклад: мінералологія -" мінералогія, трагіко комедія -> трагікомедія.
60. Фонетичне членування усного мовлення. Сегментні та суперсегментні одиниці
Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До них належать фрази, такти, склади і звуки.
Фраза - відрізок мовлення, що становить собою інтонаційно-змістову єдність, виділену з двох боків паузами. Кожна фраза пов'язана зі змістом та інтонаційним малюнком і має власний (фразовий) наголос. У середині фрази не може бути паузи, оскільки вона б спотворила зміст. І хоча членування на фрази допускає варіативність, однак ця варіативність має певні обмеження, продиктовані змістом. Отже, при членуванні мовленнєвого потоку с варіанти, але немає сваволі. Неоднакове членування речення на фрази зумовлює різну змістову інтерпретацію. Фраза розпадається на такти.
У мовознавстві такт ще називають фонетичним словом, оскільки службові слова, як правило, не мають наголосу і примикають до повнозначного слова з наголосом; нерідко і повнозначне слово втрачає наголос, передаючи його попередньому чи наступному слову. Такти членуються на склади, оскільки кожен такт складається з декількох зростань і спадів звучності.
Склад у свою чергу складається зі звуків - мінімальних фонетичних одиниць. Потрібно зазначити, що в мовленні звуки, як правило, окремо не вимовляються, а лише в складі, який є найменшою одиницею мовленнєвого ланцюжка.
61. Склад і складоподіл. Правила складоподілу
Склад – це частина фразового такту, що має переважно кілька звуків, об’єднаних навколо складотворного центра(голосного звука), і вимовляється при відносному зростанні м’язового напруження мовних органів. У СУМ склади поділяються на відкриті й закриті, наголошені і ненаголошені.
Відкриті склади закінчуються складотворним компонентом. Закриті склади закінчуються нескладотворчим компонентом: шумним або сонорним приголосним, а також нескладотворчим голосним[ў], [і]. У СУМ закриті і відкриті склади характеризуються певними фонетичними особливостями, зокрема історичними чергуваннями, змінами якості голосних і под.
У такті не всі склади вимовляються однаково. Один із складів кількаскладових тактів має найбільшу силу звучання, тобто виступає наголошеним. Усі інші склади в такті ненаголошені. Наголошений і ненаголошений склади протиставляються не тільки силою звучання, а й іншими фонетичними ознаками. Так, у наголошених складах голосні вимовляються чітко, а в ненаголошених складах набувають варіантних виявів.