21. Культура мови радіожурналіста та її вплив на слухача.

Журналістика радіо- і телебачення належить до тих виняткових галузей знань, для яких мовлення є не абстрактним поняттям, а знаряддям висловлення авторської думки, способом передачі та засвоєння інформації, засобом спілкування, джерелом виразності та міфотворчості. Задля того щоб ефективно впливати на розум, волю і почуття інших людей, представники цієї професії повинні досконало володіти мовленнєвою культурою. Будь-який журналіст повинен уміти:

1) читати художньо, тобто читати художні тексти напам'ять або з книги, зберігаючи особливості стилю автора, правдиво і яскраво відтво­рюючи його творчий задум, колорит епохи тощо;

2) читати чи промовляти кожен текст відповідно до його стильових, жанрових і колоритних особливостей (публіцистичний, науковий, офі­ційний, діловий, художній стилі);

3) виразно розповідати матеріал свого предмета, власні спогади, роз­думи, спостереження, враження та ін.;

4) уміти говорити взагалі — вільно, просто (невимушено), доречно, точно, володіти багатством словника, архітектоніки тексту, інтонацій та ін. 

21. Аналітичні радіожанри.

Аналітичне радіоінтерв'ю; Аналітичний радіорепортаж;

Аналітична радіокореспонденція – аналітичний радіожанр, який за допомогою достовірних, об'єднаних спільністю теми фактів, публіцистичних засобів відображає певну сторону сучасної дійсності, обмежену місцем і часом. Жанрові ознаки: поєднання розповіді й аналізу та оцінки фактів; радіокореспонденцію, зазвичай, оприлюднює радіожурналіст, і це посилює емоційний вплив на аудиторію: слухачам розповідає безпосередній очевидець чи учасник, і це збільшує їхню довіру до радіоматеріалу. Радіорецензія - аналіз, розбір, деяка оцінка публікації, твору або продукту. Рецензія може відноситися до матеріальних речей (прилади, аксесуари, побутова техніка), комп'ютерних технологій, художньої літератури, музики, фільмів, комп'ютерних ігор. Рецензувати можуть також поточні події, громадські заяви і події. Радіоогляд - це жанр, в якому розглядають, аналізують, оцінюють найхарактерніші, найтиповіші факти, події, явища реальної дійсності, які об'єднують однією темою, часом або географічним місцем з метою дати радіослухачам об'єктивну і цілісну картину, панораму тієї чи іншої сфери життєдіяльності людей. Особливості жанру: радіооглядач, на основі аналізу фактів, подій,явищ ,створює радіослухачам можливість ширше, панорамніше побачити, відчути, збагнути сучасні тенденції розвитку політичного, економічного, соціального, культурного, мистецького, спортивного та інших сфер життя в Україні і за кордоном; кожний факт у радіоогляді розглядають в системі взаємозв'язків. Радіобесіда - жанр, в якому розглядаються, роз'яснюються гуманістичні засади української національної ідеї, актуальні проблеми у політичній, соціальній, економічній, науковій, освітній, культурній та інших сферах життєдіяльності суспільства і держави. Радіобесіда є важливою формою пропаганди, популяризації історичних, духовних, культурних, мистецьких, наукових, економічних та інших цінностей українців. Це спокійна, довірлива розмова зі слухачами Радіокоментарі - це думка компетентної людини (журналіста або спеціаліста) про явище, подію, факт. Радіокоментар – це роздум, тлумачення, аргументоване осмислення факту, події, явища з метою впливу на свідомість слухачів, створення громадської думки.

Радіодискуссія – повноцінна дискусія виникає в тому випадку, якщо в ній беруть участь відомі люди: політики, актори, чиї голоси легко співвіднести з виступаючим біля мікрофона. Радіомова – завдання - «винести на суд громадськості важливу проблему соціального життя, пропущену через розум і серце автора, виражену в яскравій публіцистичній формі. А мета - вплинути на думку людей, переконати їх у чомусь, зробити слухачів своїми однодумцями ».

Журналістське радіорозслідування - ексклюзивний журналістський матеріал на суспільно важливу тему, при цьому існують особи або структури, які намагаються приховати інформацію стосовно цієї теми. Журналістське розслідування полягає у здобуванні і використанні незалежних джерел інформації, а також використанні методів, аналогічних тим, які використовуються установами з слідчими повноваженнями.