1. Радіожурналістика у системі сучасних засобів масової інформації.

Радіожурналістика - вид журналістської діяльності, заснований на використанні технічних засобів радіомовлення, а також результати журналістської діяльності, представлені радіопередачами.

Відмінності від інших видів журналістської діяльності:

• найвищий рівень оперативності;

• використання спеціальних прийомів організації уваги аудиторії;

• психологічний і емоційний вплив на людей (слухове сприйняття впливає більше за інших на уяву людини);

• з усіх ЗМІ радіо є найзручнішим для сприйняття аудиторією. Не вимагає відмови від повсякденних справ, його можна поєднати і з виробничою зайнятістю (прибиранням квартири і т.п.).

Колосальну частину аудиторії радіо в усіх напрямках мовлення - від музичних програм, випусків новин до літературно-драматичних композицій і «радіокниг» - складають автомобілісти за кермом і їх пасажири.

2. Інформаційні радіожанри.

Радіоповідомлення – відповідає жанру замітки у періодичній пресі. В основі ­соціально значимий факт суспільного життя. Питання: хто, що, коли, де (як, яким чином)? Оперативність – головна особливість радіо, тому значення інформації з плином часу знижується.

Радіоінтерв’ю - один із найрозповсюдженіших жанрів, адже діалог ефективно сприймається слухачами. Його ціль – отримати актуальну інформацію від компетентної людини. Специфіка радіоінтерв’ю в тому, що кореспондент записує матеріал на плівку чи передає його відразу в ефір. Це жива розмова. Радіоінтерв’ю більш документальне і більш професійне. Воно складається з 3 частин: невеличкого вступу (слухачі вводяться у тему, представляється співрозмовник), основної частини, кінцівки (слід обов’язково повторити прізвище співбесідника, якщо інтерв’ю триває довше, ніж 10 хв співбесідника можна представити ще раз). Оптимальне інтерв’ю містить 5-6 питань і займає 2-8 хв.

Репортаж – розповідь очевидця. Поєднує оперативність, актуальність, ємкість тексту з такими елементами публіцистики як оцінка подій, їх емоційне відображення, образний опис. Репортаж може включати елементи інтерв’ю. Велике значення мають шуми.

Радіозвіт - як і репортаж, це повідомлення з місця події, але це зібрання, засідання. Записується по завершенні події. Журналіст вибирає найважливіші факти. Зараз здебільшого в ефір виходять звіти з прес-конференцій. Види: інформаційний (домінує інформація), аналітичний (переважають оцінки).

Огляд. Найчастіше – огляд преси, усе частіше стає свого роду рекламною акцією, коли в ефір ідуть привабливі заголовки, і різноманітні «завлекалочки». При підготовці огляду потрібно звертати увагу на інформаційні програми, аби уникнути повторів.

3. Становлення радіомовлення.

Радіо використовується в Україні для радіотелеграфічного зв'язку з 1902. Початки радіомовлення припадають на 1924, коли у Харкові, через 4 роки після того, як почали діяти 4-кіловатні радіостанції в Москві, Ленінграді й Казані, розпочато радіопересилання через малопотужні передавачі.

Дата народження Українського радіо відома доволі точно: 16 листопада 1924 о 19 годині в Харкові – тодішній столиці УРСР – вийшла в ефір перша вітчизняна радіопередача. З гучномовців пролунало: «Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!». Програми українською мовою були спочатку обмежені щодо часу і за змістом – понад 70 % складали політосвіта та агітація. Це були «радіогазети», а також доповіді, бесіди, останні новини, повідомлення зі з’їздів та нарад. Лише згодом програми радіостанцій в УРСР доповнили музичні, літературно-драматичні, програми для дітей і молоді.