Iliopectinea). Під поверхневим листком широкої фасції стегна міс-

тяться a. et v. femorales та n. femoralis, оточені фіброзною піх-

вою.

Задня стегнова ділянка (regio femoris posterior)

Обмежована: зверху – сідничною борозною; знизу – коловою

лінією, яка проводиться на два поперечних пальці вище основи

наколінка; досередини – лінією, що прямує від нижньої гілки лоб-

кової кістки вздовж заднього краю m. gracilis до присереднього

надвиростка стегнової кістки; назовні – по лінії, що проводиться

від великого вертлюга до бічного надвиростка стегнової кістки.

Колінна ділянка (regio genus)

Обмежована: зверху – колова лінія, проведена на два попе-

речних пальці вище наколінка; знизу – колова лінія, проведена

через tuberositas tibiae.

Прямовісні лінії, проведені через задні краї бічного та присе-

реднього виростків стегнової кістки, поділяють коліно на перед-

ню колінну ділянку (regio genus anterior) та задню колінну ділянку

(regio genus posterior).

Передня колінна ділянка (regio genus anterior)

Задня колінна ділянка (regio genus posterior)

Гомілкова ділянка (regio cruris)

Ділянка обмежована: зверху – колова лінія, проведена через

tuberositas fibiae; знизу – колова лінія, проведена над основою

бічної та присередньої кісточок; досередини – лінія, проведена

по присередньому краю великогомілкової кістки; назовні – лінія,

що з`єднує голівку малогомілкової кістки та точку на 1,0 см назо-

вні бічної кісточки.

Передня гомілкова ділянка (regio cruris anterior)

Задня гомілкова ділянка (regio cruris posterior)

Підошва, підошвова ділянка (planta, regio plantaris)

Підошовний апоневроз (aponeurosis plantaris) – товста сполу-

чнотканинна пластинка, яка має присередню, серединну та бічну

частини, відмежовані одна від одної присередньою та бічною

підошвовими борознами (sulcus plantaris medialis et lateralis). По-

чинається від п`яткового горба, розгалужується на п`ять окремих

пучків, які прямують до пальців.

Підколінна ямка (fossa poplitea) є продовженням привідного каналу. Це ромбоподібна заглибина, виповнена жировою тканиною. Вона обмежена спереду підколінною поверхнею стегнової кістки й капсулою колінного суглоба, зверху та з боків — двоголовим м'язом, зверху і зсередини — напівсухожилковим і напівперетинчастим м'язами; знизу — бічною і присередньою головками литкового м'яза.

17.Стегнове кільце

Стегнове кільце

(anulus femoralis,) - внутрішній отвір стегнового каналу, розташоване в медіальному куті судинної лакуни під паховою зв`язкою; утворене паховою зв`язкою ( попереду), піхвою стегнової вени (латерально), лакунарною зв`язкою (медиально) і гребенчатой зв`язкою (позаду); при утворі стегнових гриж відіграє роль грижових воріт.

Стегновий канал (canalis femoralis) виникає тільки в разі утворення стегнових гриж. У стегновому каналі розрізняють стегнове кільце — початок виходу грижі, стінки каналу і місце виходу грижі під шкіру стегна. Стегнове кільце займає при середню ділянку судинної лакуни й обмежене спереду пахвинною зв'язкою, позаду — верхньою гілкою лобкової кістки, вкритої окістям і зв'язками, присередньо-лакунарною зв'язкою і збоку — стегновою веною. Стінки стегнового каналу: передня — верхній ріг серпоподібного краю; задня — відповідна ділянка клубово-гребіниої фасції; бічна — стегнова вена. Присередньої стінки стегнового каналу немає, оскільки поверхневий і глибокий листки широкої фасції тут зливаються. Виходом стегнового каналу є підшкірна щілина

Затульний канал (canalis obturatorius) утворений однойменними (зовнішнім і внутрішнім) м'язами, затульною перетинкою й затульною борозною. Тут проходять однойменні судини й нерви.

Над- і підгрушоподібні отвори (forr. supraet infrapiriformes) розташовані в межах великого сідничого отвору над і під грушоподібним м'язом (див. мал. 117). Через ці проміжки судини та нерви з порожнини малого таза проникають у сідничну ділянку. Стегновий трикутник (trigonum fémorale) (див. мал. 116, а) обмежений зверху пахвинною зв'язкою, збоку — зовнішньо-присереднім краєм кравецького м'яза, присередньо — довгим привідним м'язом. У цьому трикутнику розташовані стегнові артерія і вена, гілки стегнового нерва та лімфатичні вузли, які оточені пухкою волокнистою сполучною тканиною. Простір між пахвинною зв'язкою і тазовою кісткою поділяється клубово-гребінною дугою на дві лакуни: присередню — судинну (lacuna vasorum), де проходять стегнові артерія і вена, і бічну — м'язову (lacuna musculorum), у якій містяться клубово-поперековий м'яз і стегновий нерв (див. мал. 97). Lacuna vasorum продовжується на стегно в клубово-гребінну та передню стегнову борозни і далі в привідний канал, які йдуть один за одним уздовж прямої лінії, що з'єднує пахвинну зв'язку (у точці між присередньою і середньою третиною) з присереднім виростком стегнової кістки. Ця лінія є проекцією основного судинно-нервового пучка стегна. Борозни утворені присередньо гребінним, довгим і великим привідними м'язами, а збоку — присереднім широким м'язом стегна